Постанова № 10777997, 10.08.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.08.2010 р.                                                             справа №9/75

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

за участю представників сторін: від позивача:Шира О.В. - довір. б/н, від відповідача:Шоркін І.В. - довір. № 16 від 30.03.2010р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", м. Попасна Луганської області на ухвалу господарського суду Донецької області

від18.05.2010 року

по справі№9/75

за позовомприватного підприємства виробничо-комерційної фірми "ПромКапітал", м. Донецьк

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", м. Попасна Луганської області

простягнення 961 994,23 грн. та розірвання договору поставки № 15/08/08-1 від 15.08.2008р. В С Т А Н О В И В:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.05.2010р. по справі № 9/75 задоволено заяву приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „ПромКапітал”, м.Донецьк б/н від 14.05.2010р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать товариству з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна, Луганська область, в сумі 961994грн.23коп.

Вказаною ухвалою суду накладено арешт на грошові кошти товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” (за адресою: вул.Залізнична, буд.1, м.Попасна, Луганська область, 93300, код ЄДРПОУ 34502350), в сумі 961994грн.23коп.

Не погоджуючись з прийнятим процесуальним документом, товариство з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна, Луганської області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. а ствердженням скаржника оскаржувана ухвала є безпідставною, немотивованою та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма „ПромКапітал” звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” про стягнення заборгованості в розмірі 961994грн.23коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 773970грн.78коп., 3% річних в розмірі 33229грн.31коп. та інфляційних витрат в розмірі 154794грн.14коп. та розірвання договору поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р.

18.05.2010р. до суду першої інстанції через канцелярію позивачем надано заяву б/н від 14.05.2010р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу, в межах 961994грн.23коп.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, має право вжити заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

На думку позивача невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до неможливості або суттєвого ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

За ствердженням позивача заява про вжиття заходів забезпечення позову є цілком обґрунтованою та виступає гарантією реального виконання рішення господарського суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно позиції Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. N 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Одночасно, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює мотивованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Виходячи зі змісту клопотання про забезпечення позову, позивач посилається на те, що відповідач протягом тривалого часу перебуває у негативному фінансовому стані, оскільки останній не має достатньої кількості грошових коштів для своєчасного виконання платіжних обов’язків за договором поставки №15/08/08-1 від 15.08.2008р., а також не задовольняє мотивовані вимоги позивача після пред’явлення позовної заяви.

Вищевикладене, на думку позивача, свідчить про недостатність наявних у відповідача грошових коштів для погашення боргів.

За ствердженням позивача заява про вжиття заходів забезпечення позову є цілком обґрунтованою та виступає гарантією реального виконання рішення господарського суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Під час встановлення відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону.

За таких обставин, судом обгрунтовано задоволено клопотання в частині вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої до стягнення суми.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає ухвалу місцевого господарського суду законною, обгрунтованою, адекватною позовним вимогам та не вбачає підстав для її скасування.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", м. Попасна на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.05.2010р. по справі № 9/75 - залишити без задоволення.

          Ухвалу господарського суду Донецької області від 18.05.2010р. по справі № 9/75 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1- позивачу

          1- відповідачу

          1- госп. суду

          1-у справу

          1-ДАГС