Рішення № 10777964, 16.08.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2010 р.Справа № 10/1297-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Біос" м. Донецьк

до Закритого акціонерного товариства "Октант" м. Хмельницький

про стягнення 4188,26 грн.

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

Від позивача: Пожидаєв М.Ю. - представник за довіреністю №139 від 31.08.2009р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач, посилаючись на ст.ст.509,525,526,530,625 Цивільного кодексу України, звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 4188,26грн., в тому числі: 4095,96 грн. основного боргу, 77,82 грн. індексу інфляції та 14,48грн. 3% річних за поставлену згідно видатковою накладної №РН-0000229 від 18.03.2008р. та довіреності серії ИБМ №417108 від 18.03.2008р. білково-вітамінну суміш для телят.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надіслав, своїм процесуальний правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Біос" м. Донецьк поставлено закритому акціонерному товариству "Октант" м. Хмельницький білково-вітамінну суміш для телят на загальну суму 25626,96 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000229 від 17.03.2008р., видатковою накладною №РН-0000229 від 18.03.2008р., довіреністю серії НБМ №417108 від 18.03.2008р.

Відповідач оплату вартості поставленого товару вчасно та в повному обсязі не провів, утворивши заборгованість в сумі 4095,96 грн., що підтверджується поданим позивачем розрахунком, довідкою від 16.08. 2010р.

Оскільки відповідач не оплатив повністю поставлений товар, позивач надіслав відповідачу вимогу №197 від 28.01.2010р., яка отримана відповідачем 03.02.2010р. (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, описом вкладення у цінний лист) про сплату 4096,95 грн. заборгованості за поставлену згідно накладної №РН-0000229 від 18.03.2008р. білково-вітамінну суміш. Дана вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

В зв'язку із несплатою відповідачем в добровільному порядку заборгованості за поставлений товар, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 4188,26грн., в тому числі: 4095,96 грн. основного боргу, 77,82 грн. індексу інфляції та 14,48грн. 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов’язання.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем поставлений відповідачу товар, який прийнятий Відповідачем, проте останній належні та своєчасні розрахунки не провів, утворивши заборгованість в сумі 4095,96 грн. Доказів, які б спростовували дане суду не подано. Тому позовні вимоги в частині стягнення 4095,96 грн. основного боргу заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що Позивач правомірно нарахував відповідачу 14,48 грн. три проценти річних за період з 10.02.2010р. по 24.03.2010р. та 77,82 грн. інфляційних нарахувань за лютий 2010р., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Біос" м. Донецьк до закритого акціонерного товариства "Октант" м. Хмельницький про стягнення 4188,26 грн. задоволити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Октант" м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, (код 30145299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Біос" м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22, оф. 1( код 33893903) 4095,96 грн. (чотири тисячі дев'яносто п'ять гривень 96коп.) основного боргу, 77,82 грн. (сімдесят сім гривень 82коп.) індексу інфляції, 14,48грн. (чотирнадцять гривень 48коп.) 3% річних, 102,00грн. (сто дві гривні 00коп.) витрат по оплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                       

віддрук: 3 прим;1 - до справи; 2 - позивачу; 3 - відповідачу;