Рішення № 10777961, 11.08.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2010 р.Справа № 15/78-1224

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед", пров. Феодосійський, 14/96, м. Київ 39, 03039

до Теребовлянської обласної комунальної центральної районної аптеки № 55, вул. Паращука, 2а, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100

про стягнення 6.362,20 грн. заборгованості за договором № 26 від 25.04.2008р..

за участю представників сторін:

позивача:           представник Островська Аліна Володимирівна, довіреність № б/н від 01.08.10р;

відповідача:           не з’явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед", пров. Феодосійський, 14/96, м. Київ 39, звернулося з позовом до Теребовлянської обласної комунальної центральної районної аптеки № 55, вул. Паращука, 2а, м. Теребовля, Тернопільська область, про стягнення 6.362,20 грн. заборгованості за договором № 26 від 25.04.2008р..

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалою суду від 23.07.2010р. матеріалів не подав, від проведення звірки розрахунків ухилився, повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед", пров. Феодосійський, 14/96, м. Київ 39, є юридичною особою, що підтверджується довідкою міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 12847/07 від 09.11.2007р. та свідоцтвом про державну реєстрацію, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед", пров. Феодосійський, 14/96, м. Київ 39, (Постачальник) та Теребовлянською обласною комунальною центральною районною аптекою № 55, вул. Паращука, 2а, м. Теребовля, Тернопільська область (Покупець), 25.04.2008 року укладено договір постачання № 26, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов’язання: позивач, як Постачальник передає у власність Покупця медичні препарати та вироби медичного призначення (товар), а Покупець приймає його і своєчасно оплачує згідно з умовами договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору, товар постачається окремими партіями в асортименті, кількості і за цінами згідно з узгодженими замовленнями (усними або письмовими)покупця та видатковими накладними.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови які визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з тексту договору, сторони погодили, предмет договору, його ціну, а також строк дії договору, які є істотними умовами договору купівлі –продажу, а відтак даний договір є таким, що укладений.

Пунктом 9.1. договору сторони передбачили, що даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2010р..

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед", пров. Феодосійський, 14/96, м. Київ 39, на виконання взятих згідно договору зобов’язань відпустило, а відповідач прийняв через свого представника Чайковського Т.І. (довіреність ЯНУ № 250723 від 01.07.2008р.) товарно-матеріальні цінності (медикаменти), що підтверджується видатковими накладними № 489 від 04.07.2008р. та № 902 від 20.08.2008р., наявними в матеріалах справи, які підписані представниками сторін без заперечень.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно п. 5.2. договору, сплата за кожну партію (визначеною у видатковій накладній) наданого товару здійснюється покупцем у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний постачальника не пізніше 30 календарних дів з дати отримання такої партії товару.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобов’язання по договору постачання № 26 від 25.04.2008р не виконав і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 6.362,20 грн..

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (6.362,20 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед", пров. Феодосійський, 14/96, м. Київ 39, щодо стягнення з Теребовлянської обласної комунальної центральної районної аптеки № 55, вул. Паращука, 2а, м. Теребовля, Тернопільська область, 6.362,20 боргу за поставлений товар обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Теребовлянської обласної комунальної центральної районної аптеки № 55, вул. Паращука, 2а, м. Теребовля, Тернопільська область, код 01979718 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтермед", пров. Феодосійський, 14/96, м. Київ 39, код 35508861 –6362.20 грн. заборгованості за поставлений товар, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "13" серпня 2010 року через місцевий господарський суд.

                    Суддя