Рішення № 10777657, 09.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/32009.08.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «КИЇВЦЕМЕНТ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА»

Простягнення 46761, 48 грн.

                                                                                           Суддя Гавриловська І.О.          

У судовому засіданні брали участь:

Від позивача:           Іваницький О.П., дов. № 187 від 07.06.2010 р.

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «КИЇВЦЕМЕНТ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА»про стягнення 42108, 40 грн. основного боргу, 3495, 00 грн. інфляційних нарахувань та 1158, 08 грн. трьох процентів річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № Дц 119-06-2009 від 01.06.2009 р. щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 18.06.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/320 та призначено її розгляд на 09.08.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

          У судовому засіданні 09.08.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 18.06.2010 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов суду не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення поштового відправлення від 25.06.2010 р., згідно з яким ТОВ «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА»30.06.2010 р. отримало ухвалу про порушення провадження у даній справі від 18.06.2010 р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «КИЇВЦЕМЕНТ»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА»(покупець) був укладений договір № Дц 119-06-2009 від 01.06.2009 р., згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов’язався передати (поставити) покупцю цемент в кількості, асортименті, по ціні та на умовах, зазначених в цьому договорі, а покупець зобов’язався прийняти такий цемент і сплатити за нього ціну, визначену відповідно до умов цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 8.2. договору № Дц 119-06-2009 від 01.06.2009 р. встановлено, що права та обов’язки сторін за цим договором виникають з моменту набрання чинності договором та припиняються з моменту повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

Згідно з пунктом 3.1. вищезазначеного договору, постачальник зобов’язаний поставити, а покупець отримати партію цементу, оплачену останнім, виключно протягом періоду, вказаного у відповідному додатку до цього договору.

В пункті 3.5. вищевказаного договору зазначено, що поставка цементу здійснюється постачальником на умовах FCA на склад постачальника. При цьому цемент вважається поставленим постачальником покупцю з моменту завантаження такого цементу на автомобільний транспортний засіб. Підтвердження такого завантаження цементу на транспортний засіб є видаткова накладна.

Пунктом 4.6. договору № Дц 119-06-2009 від 01.06.2009 р. встановлено, що загальна вартість цього договору визначається як сукупність вартості цементу, проданого та поставленого постачальником покупцю протягом дії цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання за вищезазначеним договором виконав належним чином, здійснивши поставку товару відповідачу, що підтверджується наданими Публічним акціонерним товариства «КИЇВЦЕМЕНТ»накладними № КС00001124 від 01.06.2009 р. - на суму 20035, 40 грн., № КС00001125 від 01.06.2009 р. - на суму 24901, 80 грн., № КС00001146 від 03.06.2009 р. - на суму 24 563, 00 грн., № КС00001340 від 17.06.2009 р. - на суму 28382, 20 грн., № КС00001344 від 17.06.2009 р. - на суму 25071, 20 грн., № КС00001356 від 18.06.2009 р. - на суму 24070, 20 грн., № КС00001358 від 18.06.2009 р. - на суму 21483, 00 грн., № КС00001370 від 19.06.2009 р. - на суму 23146, 20 грн., № КС00001371 від 19.06.2009 р. - на суму 18680, 20 грн., № КС00001375 від 19.06.2009 р. - на суму 23146, 20 грн., № КС00001390 від 20.06.2009 р. - на суму 23931, 60 грн., № КС00001391 від 20.06.2009 р. - на суму 22638, 00 грн., № КС00001403 від 22.06.2009 р. - на суму 21329, 00 грн., № КС00001409 від 22.06.2009 р. - на суму 22730, 40 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Загальна сума здійсненої позивачем на виконання умов договору № Дц 119-06-2009 від 01.06.2009 р. поставки товару за вищезазначеними накладними –324108, 40 грн.

У відповідності до пункту 5.1. даного договору, платежі за цемент, продаж та поставка якого є предметом цього договору, покупець здійснює шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в рахунку-фактурі останнього, у вигляді авансового платежу (передоплати) за кожну партію цементу в розмірі 100 % вартості такої партії цементу.

Пунктом 5.2. договору № Дц 119-06-2009 від 01.06.2009 р. встановлено, що датою оплати будь-якої партії цементу покупцем вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідач свої зобов’язання за вищевказаним договором належним чином не виконав, оплативши поставлений товар частково, 12.06.2009 р. –сумою в розмірі 50000, 00 грн. та 18.06.2009 р. –сумою в розмірі 232000, 00 грн., як зазначено в банківських виписках, копії яких містяться в матеріалах справи, що загалом становить 282000, 00 грн., у зв’язку з чим вартість неоплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА»товару склала 42108, 40 грн.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «КИЇВЦЕМЕНТ»просить стягнути з відповідача 42108, 40 грн. основного боргу, а також 3495, 00 грн. інфляційних нарахувань та 1158, 08 грн. трьох процентів річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № Дц 119-06-2009 від 01.06.2009 р. щодо оплати поставленого товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобов’язання за договором № Дц 119-06-2009 від 01.06.2009 р. належним чином не виконав, вартість поставленого товару своєчасно та у повному обсязі не оплатив.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 42108, 40 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Публічного акціонерного товариства «КИЇВЦЕМЕНТ»в частині стягнення основного боргу в розмірі 42108, 40 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд також стягнути з відповідача 3495, 00 грн. інфляційних нарахувань та 1158, 08 грн. трьох процентів річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № Дц 119-06-2009 від 01.06.2009 р. щодо оплати поставленого товару.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 42108, 40 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3495, 00 грн. інфляційних нарахувань та 1158, 08 грн. трьох процентів річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 192, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА»(вул. Урлівська, буд. 8, кв. 123, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 31458110) на користь Публічного акціонерного товариства «КИЇВЦЕМЕНТ»(вул. Червонопрапорна, буд. 26, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ 04880386) 42 108 (сорок дві тисячі сто вісім) грн. 40 коп. основного боргу, 3 495 (три тисячі чотириста дев’яносто п’ять) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 1 158 (одна тисяча сто п’ятдесят вісім) грн. 08 коп. трьох відсотків річних, 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                     Гавриловська І.О.