Рішення № 10777653, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/33326.07.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантика»

про стягнення 122 024,71 грн.

                                                                      Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача Митченко Н.М. –предст. за довір. № 115 від 22.03.2010р.$

від позивача не з’явилися

          В судовому засіданні 26.07.2010, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення, на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду «Дарницького району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантика»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва №83 від 01.03.2008р. у розмірі 122 024,71 грн., розірвання договору оренди, зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення, та стягнення судових витрат.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2010р. порушено провадження у справі №35/333 розгляд справи призначено на 12.07.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/333 від 12.07.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.07.2010р.

          Представник позивача у судовому засіданні 21.06.2010 повністю підтримав клопотання про забезпечення позову та позовні вимоги, крім того просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

          Відповідач в судові засідання 12.07.2010р., 26.07.2010р. не з’явився, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/333 від 21.06.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2008 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району міста Києва (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантика»(далі –Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва № 83 (далі –Договір).

У відповідності до умов Договору оренди орендодавець (позивач) на підставі Розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 17.03.2008р. №274 передає, а орендар (відповідач) приймає в оренду нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади Дарницького у м. Києві району, за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13, під розміщення кафе, загальною площею 298,8 кв.м, в т.ч. на І поверсі 232,9 кв.м, підвал 65,9 кв.м (п. 1.1., п. 2.1.).

Умовами договору було встановлено, що за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Дарницького району м. Києва, затвердженої рішенням Дарницької райради № 13 від 19.12.2007р. та становить 9926,70 грн. (п. 3.1.). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2.).

Згідно п. 3.5. Договору орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 3.6. Договору було встановлено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 4.2. Договору орендар зобов’язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Строк дії договору було визначено сторонами з 01.03.2008р. до 30.01.2009р. (п. 9.1. Договору).

01.03.2008р. згідно Акту прийому-передачі орендованого приміщення орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежиле приміщення за адресою: вул. Севастопольська, 7/13, загальною площею 298,8 кв.м, для використання під кафе.

01.04.2008р. між сторонами було підписано Додаткову угоду до Договору оренди №83 від 01.04.2008р., згідно п. 1 якої сторони погодили доповнити п.3.8. Договору: крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю плату на землю, яка припадає пропорційно на частку орендованої площі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору оренди, продовжуючи користуватись орендованим приміщення після закінчення терміну дії договору оренди, відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості за період з грудня 2009 року по травень 2010 року в розмірі 112049,15 грн.

Зобов’язання по своєчасній та повній оплаті витрат по сплаті земельного податку орендар також не виконав в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за період з жовтня 2009 року по травень 2010 року в розмірі 3553,59 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно – правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 с. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до п. 9.3 Договору сторони визначили особливі умови Договору, а саме, після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дарницької райдержадміністрації.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії Договору не продовжувався, так як розпорядження Дарницької райдержадміністрації відсутнє, а тому вважається таким, що закінчив строк дії відповідно до п. 9.1 Договору.

          На момент винесення рішення відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендної плати, оплаті витрат по сплаті земельного податку, зобов’язання щодо звільнення наданого в орендне користування приміщення не виконав, приміщення не звільнив та не передав за актом позивачу.

Відповідач не надав суду докази на спростування обставин, викладених в позові, а саме, доказів передачі позивачу орендованого ним приміщення по акту прийому –передачі, а тому відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення.

Оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив в повному обсязі є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючі викладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва №83 від 01.03.2008р. та звільнення орендованого приміщення є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог судом відмовляється у зв»язку з безпідставністю останніх.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантика» (02096, м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13, код ЄДРПОУ 19486596) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району міста Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, код ЄДРПОУ 35660296, п/р 26003179145900 в АКІБ «УКРСИББАНК» , м. Харків, МФО 351005), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 122 024,71 грн. (сто двадцять дві тисячі двадцять чотири гривні 71 коп.) заборгованості за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва №83 від 01.03.2008р., з яких 112049,15 грн. (сто дванадцять тисяч сорок дев’ять гривень 15 коп.) – основного боргу, 3553,59 грн. (три тисячі п’ятсот п’ятдесят три гривні 59 коп.) –заборгованість по сплаті земельного податку, 6421,97 грн. (шість тисяч чотириста двадцять одна гривня 97 коп.) –пені, 1220,24 грн. (одна тисяча двісті двадцять гривень 24 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у позових вимог відмовити.

Повернути позивачу з Державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в розмірі 85,00 грн., згідно платіжного доручення №150 від 08.06.2010.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

          4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 13.08.2010.