Рішення № 10777364, 11.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.10 р. Справа № 23/123

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”ФОРТЕ УКРАЇНА” м. Артемівськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка

про стягнення 36733, 72 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

В засіданні, яке відбулось 05.08.2010р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 11.08.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”ФОРТЕ УКРАЇНА” м. Артемівськ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка, 25058, 46 грн. боргу та 11675, 26 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки товару № 110 від 05.05.2008р. щодо оплати вартості поставленого йому товару, внаслідок чого за видатковими накладними від 30.05.2008р. № ФУ-0002058, № ФУ-0002059, № ФУ-0002060 та № ФУ-0002061 у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 25058, 46 грн.;

-нарахування відповідачу відповідно до Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та п.10.2. вищевказаного договору пені в сумі 11675, 26 грн.;

-ст.ст. 230, 231, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Позивач разом з позовною заявою надав клопотання № 1138 від 10.06.2010р. про вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст.66 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві, в межах суми заявленого позову.

Відповідач вимоги позивача не оскаржив, витребувані судом документи не представив, він особисто чи його представники у засідання суду не зявились. На запит суду щодо місця проживання відповідача по справі обласне адресно-довідкове бюро УМВС України в Донецькій області надіслало довідку, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою, вказаною у позові: м. Горлівка, вул. М.Чури, 17/18. Тому справу на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір поставки товару № 110 від 05.05.2008р. (далі - договір № 110), за умовами якого постачальник (позивач) зобовязався виготовити, здійснити поставку та передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач) - прийняти та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору № 110 найменування, кількість та асортимент товару, поставка якого буде здійснюватись за договором, вказуються в накладних, які складаються на кожну партію товару та з моменту підписання сторонами є невідємною частиною договору.

Договір № 110, як закріплено в п.14.2., набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р. з можливістю подальшої пролонгації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за видатковими накладними від 30.05.2008р. № ФУ-0002058, № ФУ-0002059, № ФУ-0002060 та № ФУ-0002061 здійснено поставку товару на загальну 34960, 46 грн., який прийнятий відповідачем заперечень відповідно до ст.689 ЦК України, що підтверджено відповідними підписами в графі накладних ”Отримав”, скріпленими печаткою відповідача. Факт отримання товару за вищезазначеними видатковими накладними відповідачем не спростовано.

Позивач зазначає, що товар за вищевказаними накладними був поставлений саме на виконання умов договору № 110. Відповідач це твердження не спростував. Крім того, матеріали справи не містять доказів існування між сторонами у спірний період будь-яких інших договірних, позадоговірних відносин або домовленостей, в т.ч. усних, щодо поставки аналогічного товару. Отже, суд робить висновок, що поставка товару за вказаними в попередньому абзаці накладними здійснена за договором № 110.

Пунктом 7.2. договору № 110 передбачено, що оплата партії товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу 14 календарних днів з моменту отримання товару. За спірними видатковими накладними товар був отриманий відповідачем 30.05.2008р. Отже, строк оплати настав у період з 31.05.2008р. по 13.06.2008р. включно.

Позивач стверджує, що у звязку з частковою оплатою відповідачем вартості отриманого товару в сумі 9902 грн. його борг складає 25058, 46 грн. В підтвердження часткової оплати позивачем надані прибуткові касові ордери № 285 від 18.08.2008р. на суму 10000 грн. (з цієї суми на погашення боргу позивач відніс лише частину грошових коштів в розмірі 1529, 02 грн.), № 289 від 19.08.2008р. на суму 1840 грн., № 323 від 26.08.2008. на суму 1180, 99 грн., № 435 від 24.09.2008р. на суму 2513, 99 грн. та № 469 від 02.10.2008р. на суму 2838 грн.

В матеріалах справи відсутні докази, в розумінні ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, правомірності віднесення позивачем на погашення боргу відповідача лише частини грошових коштів в розмірі 1529, 02 грн., перерахованих прибутковим касовим ордером № 285 від 18.08.2009р. на загальну суму 10000 грн., у звязку з чим суд робить висновок, що борг відповідача перед позивачем складає 16587, 48 грн.

Відповідач в порушення умов договору, ст.ст. 509, 526, 530, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України належним чином не виконав свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати позивачу грошових коштів за отриманий товар, що і призвело до виникнення боргу в сумі 16587, 48 грн.

Під час розгляду справи доказів оплати відповідачем суми боргу в розмірі 16587, 48 грн. не подано. За таких обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача вищевказану суму боргу. В решті вимог щодо стягнення боргу суд позивачу у позові відмовляє у звязку з необґрунтованістю.

На підставі п.10.2 договору № 110 позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 11675, 26 грн. за період з 13.06.2008р. по 10.06.2010р. згідно розрахунку, доданому до позову. Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд зауважує, що позивачем невірно визначений початок перебігу строку нарахування пені та не враховані обмеження, встановлені ч.6 ст.232 ГК України. За таких обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача пеню в сумі 2919, 26 грн. за період з 14.06.2008р. по 14.12.2008р. В решті вимог щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у звязку з необґрунтованістю.

Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст.66 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві, в межах суми заявленого позову судом розглянуто і відхилено, оскільки не доведено, що невжиття такого запобіжного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230-232, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, 549, 610, 611, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”ФОРТЕ УКРАЇНА” (м. Артемівськ, вул. П. Лумумби, 95, р/р 26001190703910 в Артемівському відділенні ДОФ АКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 31279561) - 16587 грн. 48 коп. боргу, 2919 грн. 26 коп. пені, 195 грн. 07 коп. витрат на сплату держмита та 125 грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя

В судовому засіданні 11.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2010р.