Постанова № 10776306, 27.07.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-236/10/1770

27 липня 2010 року 14год. 16хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Юрковський С.Б., Масалов С.О., Полоцька О.М.

відповідача: представник Бухта Н.А., Колоненко Н.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна"

доДержавна податкова інспекція у м. Рівне

про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в м. Рівне. З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004022342/0 від 31.08.2009 року та № 0004022342/1 від 26.10.2009 року, винесені на підставі акта перевірки від 20.08.2009 року № 1076/23-100/35953560.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та зазначили, що акт перевірки № 1076/23-100/35953560 від 20.08.2009 року не відповідає вимогам Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 року "Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних планових, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", оскільки контролюючим органом не у повному обсязі висвітлено у зведеному акті дані бухгалтерського обліку, що відображають фактичні валові витрати. При цьому представник позивача наголошував, що не погоджується з висновком податкового органу щодо завищення валових витрат, оскільки має місце їх заниження. Просив позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що факти порушень встановлені в ході проведення перевірки позивача, вважає, що ним правомірно винесені спірні рішення. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд в його задоволенні відмовити, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у запереченнях на позов.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задоволити повністю.

Суд виходив з такого.

Працівниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.06.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 03.06.2008 року по 30.06.2009 року, про що складено акт від 20.08.2009 року № 1076/23-100/35953560 (а.с.7-35).

Перевіркою встановлено, що позивачем за період з 03.06.2008 року по 30.06.2009 року завищено валові витрати на суму 551908,00 грн., в тому числі у І півріччі 2009 року в сумі 551908,00 грн., занижено амортизаційних відрахувань на суму 32199 грн., а відтак, перевіркою встановлено, що позивачем занижено податок на прибуток за період з 03.06.2008 року по 30.06.2009 року на суму 129927 грн.

Крім обумовленого, в ході перевірки встановлено, що позивач задекларував валові витрати в рідку 04.1 декларації за І півріччя 2009 року в розмірі 12102076 грн. Вказані обставини сторонами визнаються. За даними перевірки, проведеними посадовими особами відповідача, розмір валових витрат позивача складає 10682863 грн. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем завищено валові витрати на суму 1419213 грн.

Позивач з доводами відповідача про заниження валових витрат на обумовлену суму не погоджується, вказує, що незалежно від обсягів переміщення товарів по внутрішньому складу підприємства на суму 1340758 грн., розмір валових витрат позивача, підтверджених первинними документами, становить 12271453 грн. В підтвердження чого покликається на розшифровку валових витрат (а.с.114-136) та на первинні документи, що підтверджують такі витрати та вказує на обов'язок контролюючого органу визначити в ході перевірки правильний об'єкт оподаткування та врахувати як суми завищення валових витрат так і їх заниження.

Таким чином, суть спору зводиться до встановлення розміру валових витрат позивача за І півріччя 2009 року і чи підтверджуються доводи податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат за І півріччя 2009 року.

На підставі висновків зазначено акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2009 року № 0004022342/0 (а.с.44) та за результатами адміністративного оскарження - податкове повідомлення-рішення від 26.10.2009 року № 0004022342/1 (а.с.45), якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 142920 грн., з яких: 129927грн. - основний платіж, 12993,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Отже, податковий орган при проведенні перевірки зобовязаний встановити правильний обєкт оподаткування не залежно від задекларованих платником податків показників та врахувати всі показники як заниження такого обєкта (валових витрат) так і завищення (валових витрат) у всіх перевіряємих ним періодах.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Стаття 5 зазначеного Закону дає визначення валових витрат. Так, пункт 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Підпункт 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткуванні прибутку підприємств" вказує, що під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону, амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Порядок нарахування податку на прибуток підприємств регламентовано вищевказаним Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", стаття 16 якого передбачає, що платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У зв'язку з тим, що з'ясування обставин щодо правомірності визначення об'єкта оподаткування, а зокрема показників скоригованого валового доходу, валових витрат, амортизаційних відрахувань, податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету, потребують спеціальних знань у галузі бухгалтерського та податкового обліку, судом було призначено судово-економічну експертизу.

Перед експертом було поставлено питання: Чи підтверджуються висновки, викладені в розділах 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4, 4 акту планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.06.2008 року по 30.06.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Рівне від 20.08.2009 року № 1076/23-100/35953560 щодо завищення позивачем в І півріччі 2009 року валових витрат в сумі 551908,00 грн., заниження амортизаційних відрахувань в сумі 32199 грн. та заниження податку на прибуток за І півріччя 2009 року в сумі 129927 грн.? Якщо так, то в якому розмірі? Якщо ні, то в якому розмірі?

Висновком № 1003 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-236/10/1770 від 31.05.2010 року (а.с. 79-86) встановлено, що висновки акту планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна " з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.06.2008 року по 30.06.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Рівне від 20.08.2009 року № 1076/23-10/35953560 викладені:

- в розділі 3.1.2, щодо завищення позивачем в І півріччі 2009 року валових витрат в сумі 551908,00 грн.., експертом документально не підтверджуються;

- в розділі 3.1.3 щодо заниження амортизаційних відрахувань в сумі 32199 грн. експертом документально не підтверджуються;

- в розділах 3.1.4, 4 в частині заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 129927 грн., в тому числі: І півріччя 2009 року в сумі 129927 грн.., щодо заниження податку на прибуток за півріччя 2009 року в сумі 129927 грн. експертом документально не підтверджуються.

Судом встановлено, що позивачем за І півріччя 2009 року задекларовано валові витрати на сумі 12102076 грн. Експерт на сторінці 9 висновку експертизи (а.с.83) зазначив, що документально підтверджується сума ТзОВ "Стоміль Санок Україна", що включається до складу валових витрат підприємства за І півріччя 2009 року в розмірі 12271453грн. Таким чином, в ході проведення експертизи, експертом підтверджено валові витрати в більшому розмірі, ніж задекларовано позивачем, а відтак, має місце факт заниження позивачем задекларованих валових витрат, а не їх завищення.

Зважаючи, що висновки акта перевірки від 20.08.2009 року щодо завищення позивачем в І півріччі 2009 року валових витрат в сумі 551908,00 грн., заниження амортизаційних відрахувань в сумі 32199 грн. та заниження податку на прибуток за І півріччя 2009 року в сумі 129927 грн., на підставі яких відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, документально не підтверджені в ході проведення судово-економічної експертизи в даній справі, то зазначені висновки акта перевірки не можуть бути підставою для визначення позивачеві оскаржуваними рішеннями податкових зобов'язань та штрафної санкції за платежем податок на прибуток.

Відповідно до п. 1.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 та зареєстр. в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, при проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки.

Зведений акт - службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Оскільки в ході проведення судово-економічної експертизи не підтверджено документально висновки податкового органу, викладені в зазначеному вище акті перевірки, щодо завищення валових витрат та заниження податку на прибуток, то зазначений акт від 20.08.2009 року № 1076/23-100/35953560 не може бути носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства суб'єктом господарювання, а прийняті на підставі зазначеного акта перевірки податкові повідомлення-рішення від 31.08.2009 року № 0004022342/0 та від 26.10.2009 року № 00004022342/1 підлягають до скасування.

В порушення ч.2 ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірності своїх рішень в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток та штрафної санкції.

Зважаючи на обумовлене вище, суд вважає, що адміністративний позов слід задоволити повністю, судовий збір в сумі 3,40 грн. та витрати по проведенню судово-економічної експертизи присудити з Державного бюджету на користь позивача в розмірі 6900 грн.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю. <Текст >

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне № 0004022342/0 від 31.08.2009 року та № 0004022342/1 від 26.10.2009 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн. та витрати, пов'язані із проведенням судової економічної експертизи в сумі 6900,00 грн. (шість тисяч дев'ятсот гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.

Постанова складена в повному обсязі "02" серпня 2010 р.