Постанова № 10776309, 29.07.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2341/10/1770

29 липня 2010 року 16год. 25хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: <Текст >

позивача: представник Огородник М.С.

відповідача: представник не з'явився третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Еллі" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у Жовківському районі Львівської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство "Еллі" - звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області. З врахуванням уточнених позовних вимог позивач просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1061/23-8/18322/36079337 від 06.11.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, а зокрема зазначив, що до 02.03.2009 року на ПП "Еллі" діяв прогнозний ліміт каси у розмірі 62295,08 грн., і тому оплата 12 лютого 2009 року готівкових коштів на суму 35062,81 грн. здійснена Рівненській обласній СЕС не могла спричинити до перевищення ліміту каси. Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що оплата вартості робіт по підготовці висновків на свіжі овочі та фрукти, що надані Рівненською обласною СЕС, здійснювалася директором підприємства Стратовойтом О.Ю. за рахунок власних коштів, у зв'язку з чим даним працівником було подано до підприємства авансовий звіт. На даний час кошти в сумі 35062,81 грн. рахуються як заборгованість перед гр. Стратовойтом Олексієм Юрійовичем на субрахунку 372 плану бухгалтерських рахунків. Відшкодування зазначених витрат гр. ОСОБА_3 не проводилося. А відтак вважає, що позивачем не було перевищено ліміт каси, просив позов задоволити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. В запереченні відповідач вказує, що ПП "Еллі" встановило ліміт каси 92000,00 грн. лише з 02.03.2009 року. 12.02.2009 року позивачем були проведення готівкові розрахунки з Рівненською обласною санітарно-епідеміологічною станцією на сумі 35062,81 грн., хоча Постановою Правління Національного банку України від 09.02.2005 року № 32 встановлено граничну суму у розмірі 10000,00 грн. Таким чином, позивачем здійснювалися готівкові розрахунки з іншим підприємством протягом дня понад установлену граничну суму. А відтак, перевіркою встановлено понадлімітні залишки на загальну суму 25062,81 грн. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши заперечення відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

Суд виходив з такого.

Посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.07.2008 року по 30.06.2009 року, про що складено акт від 23.10.2009 року № 1990/23-0/36079337 (а.с.6-42).

Перевіркою встановлено, що за період, що перевірявся, позивачем порушено п. 2.8, п. 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 року № 637 та зареєстр. в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320, а саме підприємство здійснювало готівкові розрахунки з іншим підприємством протягом дня понад установлену граничну суму. Перевіркою встановлено, що 12.02.2009 року позивачем з Рівненською обласною санітарно-епідеміологічною станцією були проведенні розрахунки на суму 35062,18 грн.:

- квитанція до прибуткового касового ордера № 258 від 12.02.2009 року на суму 2719,24 грн.;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 255 від 12.02.2009 року на суму 6116,32 грн.;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 253 від 12.02.2009 року на суму 4382,29 грн.;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 256 від 12.02.2009 року на суму 7867,62 грн.;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 257 від 12.02.2009 року на суму 12902,41 грн.;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 254 від 12.02.2009 року на суму 1074,93 грн.

В результаті розрахунку, а саме додавання коштів в розмірі перевищення встановленої суми до фактичних залишків готівки в касі за касовою книгою за цей день та порівнюючи з установленим лімітом каси перевіркою встановлено понадлімітні залишки на загальну суму 25062,81 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.11.2009 року № 1061/23-8/18322/36079337 (а.с.55), яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 50125,62 грн.

Відповідно до п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 року № 637, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Пункт 5.9 зазначеного Положення передбачає, що якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Під "готівковими розрахунками" пункт 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 року № 637 розуміє платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Відповідно до п. 2.2 вищевказаного Положення, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Проаналізувавши приписи наведених норм Положення, суд зазначає, що вказані норми визначають альтернативні способи здійснення розрахунків готівкою підприємств між собою, а саме: як через касу підприємства з веденням касової книги встановленої форми, так і через установи банків шляхом переказу готівки на користь підприємств для сплати будь-яких платежів, однак, не зважаючи на те, яким чином здійснюються розрахунки готівкою, такі розрахунки мають обов'язково здійснюватися чи за рахунок коштів, одержаних з кас підприємства, чи за рахунок готівкової виручки підприємства.

З зазначених вище норм вбачається, що готівкові розрахунки підприємства полягають у платежах підприємства належними йому готівковими коштами, які мають бути одержані з каси підприємства чи бути готівковою виручкою.

Судом встановлено, що між Рівненською обласною санепідемстанцією та позивачем укладено договори від 11.02.2009 року № 126 (а.с.97), № 125 (а.с.98), № 127 (а.с.99), № 129 (а.с.100), № 135 (а.с.101), № 137 (а.с.102), відповідно до яких Рівненська СЕС зобов'язувалася виконати роботи по лабораторних дослідженнях овочів та фруктів.

Відповідно до вказаних договорів, позивачем було сплачено кошти за отримані висновки. Згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів від 12.02.2009 року, Рівненською СЕС прийнято від ПП "Еллі" готівкові кошти в на загальну суму 35062,81 грн. (а.с.94-96).

З довідки Рівненської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 26.07.2010 року № 21-08/6533 (а.с.93) вбачається, що кошти в касу Рівненської СЕС 12.02.2009 року сплачувалися ОСОБА_3., директором ПП "Еллі".

В судовому засіданні не встановлено факту видачі готівкових коштів працівникові позивача - гр.ОСОБА_3, для здійснення розрахунків з Рівненською обласною санітарно-епідеміологічною станцією з виписуванням касового ордера або належно оформленої платіжної відомості, як це передбачено п. 3.5 вказаного Положення. Вказані обставини підтверджуються копіями сторінок касової книги (а.с.50-51).

А відтак, директор ОСОБА_3 діяв як фізична особа, використавши при розрахунку від імені позивача власні грошові кошти.

Відповідно до положень ст. 1159, ч. 1 ст. 1160 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії та зобов'язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

Директором ОСОБА_3 13.02.2009 року було подано ПП "Еллі" звіт про використання коштів на суму 35061,81 грн. (а.с.106). Згідно бухгалтерської довідки від 29.07.2010 року № 1/29-07, приватне підприємство "Еллі" повідомляє, що кошти в сумі 35062,81 грн., сплачені директором ПП "Еллі" ОСОБА_3 за послуги Рівненської санітарно-епідеміологічної станції станом на 29.07.2010 року рахуються як заборгованість перед гр. ОСОБА_3 на субрахунку 372. Відшкодування зазначених витрат гр. ОСОБА_3 не проводилося (а.с.107).

За таких обставин, готівкові розрахунки здійснені фізичною особою власними коштами і не можуть вважатися готівковими розрахунками підприємства ПП "Еллі". Спірні розрахунки не пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу, відображення цих операцій у відповідних книгах обліку 12.02.2009 року не відбувалося, у зв'язку з чим такі операції не є касовими, та відсутні підстави для висновку про порушення позивачем вимог п. 2.3, 2.8, 5.9 Положення.

За наведених обставин, позивачем, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірності свого рішення, а відтак, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1061/23-8/18322/36079337 від 06.11.2009 року підлягає до скасування.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю. <Текст >

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1061/23-8/18322/36079337 від 06.11.2009 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.

Постанова складена в повному обсязі "03" серпня 2010 р.