Постанова № 10776246, 27.07.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2112/10/1770

27 липня 2010 року 15год. 52хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: <Текст >

позивача: представник Олійник О.І., Попович Г.О.

відповідача: представник Троянчук Д.М. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкрите акціонерне товариство "Рівненський центральний універмаг" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція в м. Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач Відкрите акціонерне товариство "Рівненський центральний універмаг" - звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне. В позові позивач просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000862340/0/23-121 та № 0000872340/0/23-121 від 16.06.2006 року, № 0000862340/1/23-121 та № 0000872340/1/23-121 від 13.07.2006 року, № 0000862340/2/23-121 та № 0000872340/2/23-121 від 26.09.2006 року.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, а зокрема зазначили, що висновок відповідача про те, що послуги телефонного зв'язку, якими користувались орендарі, не пов'язані з господарською діяльністю, суперечить дійсним обставинам справи. При цьому, позивач покликається на ст. 759, 797 Цивільного кодексу України, вказує, що плата, яка справляється з наймача будівлі (їх окремої частини) складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Тому в договорах оренди компенсація послуг зв'язку не обумовлена. Послуги телефонного зв'язку не є сталою величиною, і їх вартість залежить від обсягу. Орендарями, які користувалися послугами телефонного зв'язку, проводилася повна компенсація отриманих послуг зв'язку. Така компенсація включалася позивачем до валових доходів, а відповідна сума послуг зв'язку, наданих УДПЕЗ "Укртелеком" до валових витрат, що відповідає вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Вказали, що сума компенсації, що зазначена в розрахунку компенсації вартості телефонних розмов відповідає сумі, що вказана в розрахунках УДПЕЗ "Укртелеком" по кожному телефонному номеру, якими користувались орендарі. Одночасно позивач не погоджується із висновками відповідача про завищення податкового кредиту на суми ПДВ, що пов'язані з послугами телефонного зв'язку. Зазначає, що оскільки визначені послуги правомірно відносились на валові витрати, то і суми ПДВ правомірно відносились до податкового кредиту. Вважає, що висновок податкового органу щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними з порушенням порядку їх складання, є неправомірним, оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" визначено перелік обов'язкових реквізитів, які обов'язково мають бути зазначені у податковій накладній. Жодних застережень щодо зазначення поряд з найменуванням головного підприємства найменування філії закон не містить. Просили позов задоволити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях, а зокрема пояснив, що обставини щодо порушень позивачем норм законодавства відображені в акті перевірки, а зокрема в ході перевірки встановлено, що шість телефонних номерів у періоді, що перевірявся, були встановлені у відділах та офісних приміщеннях, що орендуються (послуги зв'язку в договорах оренди не обумовлено). Помісячна оплата за послуги зв'язку здійснювалися ВАТ "Рівненський ЦУМ" згідно рахунків Рівненської дирекції УДПЕЗ "Укртелеком" та відносились на валові витрати у відповідних періодах в повному обсязі, а сума податку на додану вартість включалася до податкового кредиту. У ході перевірки не було представлено первинних документів, які б підтверджували факт відшкодування оплати вартості послуг зв'язку орендарями. А відтак, позивачем у перевіряємому періоді зайво відносились до валових витрат отримані послуги телефонного зв'язку, які не пов'язані з його господарською діяльністю. Крім того, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, що підтверджені податковими накладними, які заповнені з порушенням вимог пп. 7.2.1 ст. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

Суд виходив з такого.

Посадовими особами відповідача проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивача за період з 01.04.2003 року по 31.12.2005 року, про що складено акт від 14.06.2006 року № 228/23-100/01561924 (а.с.13-39).

Перевіркою встановлено, що позивачем:

- завищено валові витрати за 2003 рік в сумі 6588,00 грн. (в т.ч. за півріччя 2003 року в сумі 2148,00 грн., за три кв. 2003 року в сумі 4319,000 грн.), за 2004 рік в сумі 9210,00 грн. (в т.ч. за І кв. в сумі 1783,00 грн., за півріччя 2004 року в сумі 4092,00 грн., за три квартали 2004 року - 6655,00 грн.), за 2005 рік в сумі 7582,00 грн. (в т.ч. за І кв. 2005 р. в сумі 2091,00 грн., за півріччя 2005 року в сумі 3921,00 грн., за три квартали 2005 року в сумі 5774,00 грн., чим порушено пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств за 2003 рік в сумі 2006,00 грн., за 2004 рік в сумі 2277,00 грн., за 2005 рік в сумі 1845,00 грн.

- занижено податок на додану вартість за 2003 рік в сумі 2229,00 грн., за 2004 рік в сумі 1842,00 грн., за 2005 рік в сумі 1517,00 грн. внаслідок порушення позивачем пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, заповненими з порушенням вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі зазначеного акта перевірки (враховуючи рішення, прийняті за результатами адміністративного оскарження) відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.09.2006 року № 0000862340/2/23-121 (яким позивачу податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 9192 грн., в т.ч. 6128 грн. - за основним платежем та 3064 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), та № 0000872340/2/23-121 (яким позивачу податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 8187 грн., в т.ч. 5458 грн. - за основним платежем та 2729 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями)(а.с.68-69).

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

16.06.2000 року між Рівненською дирекцією УДПЕЗ "Укртелеком" та ВАТ "Рівненський ЦУМ" укладено Типовий договір № 2003148 про надання послуг зв'язку по 29 номерах (а.с.30-35, Т.1.).

Шість телефонних номерів у періоді, що перевірявся, були встановлені у відділах та офісних приміщеннях, що орендуються (послуги зв'язку в договорах оренди не обумовлено), а саме:

- ТОВ "Реноме", договір оренди від 10.04.2002 року, телефон за № 92-00-76;

- ТзОВ "Компанія Рута", договір оренди від 01.04.2002 року, послідуючий від 01.06.2003 року, телефони за № 22-40-32, № 22-43-65, № 26-06-06;

- Відділ світильників, СПД ОСОБА_5, договір оренди від 01.04.2002 року. послідуючий від 01.08.2003 року, СПД ОСОБА_6, договір оренди від 26.12.2003 року, за № 26-38-87;

- Відділ "Сталь М", СПД ОСОБА_7, договір оренди від 23.07.2003 року, телефон за № 22-42-88.

Факт оренди приміщень та використання даних телефонних номерів орендарями підтверджується договорами оренди (а.с.36-45, Т.2), розміщенням телефонних номерів в телефонному довіднику "Панорама бізнесу" за 2003-2005 роки (а.с. 199-212 Т.2).

Сторонами не заперечується, що помісячна оплата за послуги зв'язку здійснювалася ВАТ "Рівненський ЦУМ" згідно рахунків Рівненської дирекції УДПЕЗ "Укртелеком" та відносилась на валові витрати у відповідних періодах в повному обсязі, в сума податку на додану вартість включалась до податкового кредиту. Дані господарські операції відображені в бухгалтерському обліку товариства наступним чином: Дт - 921, 931 та Кт-685/4 у відповідних періодах.

У ході перевірки не було представлено первинних документів, які б підтверджували факт відшкодування оплати вартості послуг зв'язку орендарями.

Перевіркою встановлено, що відповідно до даних акту перевірки, пояснень представників сторін, вартість послуг телефонного зв'язку за вищезазначеними шістьма номерами, якими користувались орендарі, становлять 23380,00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Акти звірки розрахунку вартості оренди з орендарями ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6. (а.с.130-135, Т.2) не являються первинними документами, згідно яких ведуться регістри бухгалтерського обліку та на підставі яких платник податків має право на формування валових витрат.

Таким чином, вищезазначені факти свідчать, що позивачем у перевіряємому періоді зайво відносились до валових витрат отримані послуги телефонного зв'язку, які не пов'язані з його господарською діяльністю, що є порушенням п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.4.4. п. 7.4ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Фактично ВАТ "Рівненський ЦУМ", в період з 01.04.2003 року по 31.12.2005 року відносив до складу податкового кредиту податок на додану вартість по отриманих послугах телефонного зв'язку, яким користувались орендарі. В результаті даного порушення позивачем було занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за 2003 рік в сумі 1318,00 грн., за 2004 рік - в сумі 1842,00 грн., за 2005 рік в сумі 1517,00 грн.

Крім того, в ході перевірки встановлено обставини, що позивач відніс до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 911 грн. за податковими накладними, що оформлені з порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме - в податкових накладних, отриманих від Рівненської філії ППТФ "ЮСІ", в яких невірно вказано особа-продавець та місцезнаходження продавця (податкові накладні виписані філією та зазначено її адресу).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

В судовому засіданні судом досліджено лист Рівненської філії ППТФ "ЮСІ" (а.с.12), з якого вбачається, що починаючи з 01.05.2003 року РФ ППТФ "ЮСІ" перестала бути самостійним платником ПДВ та переведена на консолідовану сплату вищевказаного податку, головна організація ППТФ "ЮСІ" м. Харків, код 21178268 делегувала право філії виписувати податкові накладні та вести облік виписаних та отриманих податкових накладних в Книгах обліку продажу та придбання, зареєстрованих в СДПІ м.Харків. Відповідно до вищевказаного, філія веде облік податкових зобов'язань на місці і за результатами місяця проводить формування Книги обліку продажу та придбання товарів та реєстрів виписаних та отриманих податкових накладних. Зобов'язання філії включаються в Декларацію з ПДВ головної організації в повній сумі.

Податкові накладні за переліком, наведеним на стор. 15 акту перевірки (а.с.27, Т.1), які виписані на ВАТ "Рівненський ЦУМ" в період жовтень - листопад 2003 року, були внесені в книгу обліку продажу товарів і включені в зобов'язання ППТФ "ЮСІ" в повній сумі у відповідні звітні періоди 2003 року.

Розрахунки за постановлений товар ВАТ "Рівненський ЦУМ" проводив у відповідності з зобов'язаннями і заборгованості по оплаті не має.

Таким чином, в спірних податкових накладних правомірно вказана назва продавця ППТФ "ЮСІ", адреса вказана філії, оскільки остання видавала податкові накладні, а відтак, позивач правомірно включив суми ПДВ, зазначені у вказаних податкових накладних, до складу податкового кредиту.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення в частині, податкове повідомлення-рішення № 0000872340/2/23-121 від 26.09.2006 року слід скасувати в частині визначення основної суми податкового зобов'язання 911 грн. та штрафних санкцій в сумі 455,50 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджується на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >Позов задовольнити частково. <Текст >

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000872340/2/23-121 від 26.09.2006 року в частині визначення основної суми податкового зобов'язання 911 грн. та штрафних санкцій в сумі 455,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Відкрите акціонерне товариство "Рівненський центральний універмаг" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.

Постанова складена в повному обсязі "30" липня 2010 р.