Постанова № 10776172, 20.07.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2472/10/1770

20 липня 2010 року 14год. 17хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Василевич І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: <Текст >

позивача: представник Дзюбак Є.Ф.

відповідача: представник Кіт В.А. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" <Список ><в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >

доДубенська об'єднана державна податкова інспекція третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" - звернувся з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції. В ході розгляду справи зменшив позовні вимоги та просив скасувати податкове повідомлення - рішення №0021951740/0 від 04.12.2009року в частині застосування до позивача податкового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб в сумі 15750 грн., (з якого 5250грн -основний платіж та 10500грн. -за штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок виплати доходу гр. ОСОБА_3 без утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, а зокрема зазначив, що позивач не був зобов'язаний, як податковий агент, відраховувати до бюджету податок з фізичної особи ОСОБА_3 за проданий нею ріпак, оскільки ОСОБА_3 представила довідку форми ДФ № 225 від 18.12.2006 року на отримання доходів без сплати податку до бюджету. Просив позов задоволити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях, а зокрема пояснив, що відповідно до пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону України № 889, до складу загального місячного оподатковуваного доходу платників податку не включаються доходи, одержані від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої) на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено у результаті триманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю). Враховуючи середню врожайність ріпаку в 2008 році та площу земельної ділянки, яка надана ОСОБА_3 для ведення особистого господарства (0,60 га) та для обслуговування житлового будинку (0,25 га), вважає, що ОСОБА_3 не могла зібрати з вказаних земельних ділянок 15,15 тонн ріпаку. Вважає, що вказана особа використовувала для вирощування ріпаку земельні ділянки, що отримані нею в натурі, як частка (пай), що перебували у власності ОСОБА_3 та членів її сім'ї. При цьому, зазначає, що громадянин, який фактично вирощує сільгосппродукцію, яка ним реалізується на земельних ділянках отриманих ним як частка (пай), не має пільг в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб, тобто він не має права на отримання доходу від податкового агента без утримання названого податку. Вважає, що відповідачем правомірно донараховано позивачу податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Суд виходив з такого.

Посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.06.2009 року, про що складено акт від 24.11.2009 року № 221/23/00955779 (а.с.8-14, 27-41).

Перевіркою встановлено порушення п. 1.1, п. 1.15, п. 1.17 ст. 1, п. 1.16 ст. 1, п. 2.1 ст. 2, пп. 3.1.1. пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.1, пп. 4.2.3, пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, абз. "е" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 4.3.21, пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 7.1.2, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п. 9.10 ст. 9, пп. "а" п. 19.2 ст. 19, пп. "а" п. 20.2 ст. 20, пп. "а" 20.3.1 п. 20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб, а саме: не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 5250грн. при виплаті доходу гр. ОСОБА_3 за реалізований нею ріпак.

В судовому засіданні встановлено, що 12.09.2008 року позивачем укладено договір купівлі-продажу № 4/09 з громадянкою ОСОБА_3, жителькою с.Івання Дубенського району (а.с.67). Згідно вищевказаного договору, покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар - ріпак 1 класу в кількості 10,010 тонн за ціною 2470 грн. без ПДВ за 1 тонну. Загальна сума договору складає 24720 грн. без ПДВ.

14.10.2008 року позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 7/10 з громадянкою ОСОБА_3, жителькою с.Іванні Дубенського району (продавець) (а.с.68). Згідно вищевказаної угоди покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар - ріпак 1 класу в кількості 5,140 тонн за ціною 2000 грн. без ПДВ за 1 тонну. Загальна сума договору складає 10280 грн. без ПДВ.

Розрахунки за закуплений ріпак 1 класу проводилися в готівковій формі через касу підприємства, а саме згідно видаткового касового ордера № 340 від 30.12.2008 року в сумі 4365 грн. (а.с.73), згідно видаткового касового ордера № 228 від 04.11.2008 року в сумі 5920 грн. (а.с.75), згідно видаткового касового ордера № 161 від 19.096.2008 року в сумі 20720 грн. (а.с.74).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що вона перебуває в родинних стосунках з керівником позивача, а зокрема ОСОБА_4 є її рідним братом, грошові кошти зазначені у вищеперелічених ордерах вона отримала від позивача, за реалізований нею ріпак, підписи на видаткових касових ордерах про отримання коштів належить їй особисто. При цьому, показала, що реалізований нею позивачу ріпак вирощувався в 2008році, вирощування ріпаку здійснено нею виключно на землях площею 5га, що отримані в якості частики (паю) нею та членами її сім'ї при розпаюванні колективного сільськогосподарського підприємства.

Суми виплачених доходів громадян, одержані від ведення особистого селянського господарства, оподатковуються згідно пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (надалі по тексту постанови - Закон № 889).

Так, відповідно до пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу не включаються: доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.

Форма довідки, термін дії, порядок її видачі та застосування розробляються центральним податковим органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

З аналізу вище наведених норм законодавства вбачається, що якщо громадянин вирощує сільгоспродукцію на належних йому земельних ділянках, що збільшені за рахунок земель отриманих ним в натурі (на місцевості) в якості частки (земельного паю розпайованих КСП), то при реалізації ним сільгосппродукції, вирощеної на таких пайових землях, на вказаного громадянина не поширюється пільга передбачена пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889. А відтак, підприємства, при виплаті доходів такому громадянину за реалізовану ним сільськогосподарську продукцію зобов'язані утримувати та перераховувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб.

Згідно довідки № 426 від 11.11.2009 року, виданої Іваннівською сільською радою (а.с.48), розмір земельної ділянки гр. ОСОБА_3 становить 0,80 га, в т.ч.: 0,25 га - для обслуговування житлового будинку; 0,60 га - для ведення особистого селянського господарства. Крім того, у власному користуванні гр. ОСОБА_3 знаходиться земельна частка (пай) розміром 2,50 га та 1/3 земельної частки (паю), успадкованої після смерті чоловіка, що становить 0,80 га. та у корстуванні її сина ОСОБА_5 знаходиться 1/3 земельної частки (паю), успадкованої після смерті батька, що становить 0,80 га. Вказані обставини підтверджені свідком ОСОБА_3 в судовому засіданні.

Отже, з досліджених в ході судового розгляду справи доказів слідує, що вирощений та зданий ріпак гр. ОСОБА_3 вирощений нею на земельній ділянці, отриманій в натурі (на місцевості) в якості частки (земельного паю розпайованих КСП).

Оскільки гр. ОСОБА_3 фактично використовувала для вирощування (вироблення) сільгосппродукції (ріпаку), яка нею реалізовувалася, належні їй та її сину земельні частки (паї), то вказана громадянка не має права на пільги передбачені пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889. Про вказані обставини не міг не знати її рідний брат -керівник позивача, який уклав вищеперелічені договори купівлі -продажу ріпаку з названою громадянкою ОСОБА_3.

За таких обставин, позивач, як податковий агент, зобов'язаний був при виплаті громадянці ОСОБА_3 доходів за реалізований нею рапак утримати у джерела виплати і перераховати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

А відтак, відповідачем доведено правомірність визначення позивачу основного зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5250 грн. Фінансова санкція визначена спірним рішенням за обумовлене порушення визначена відповідачем в подвійному розмірі нарахованого податку, а зокрема в сумі 10500грн. Визначення такої санкції відповідає повноваженням відповідача визначеним п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За таких обставин, в задоволенні позову позивачу слід відмовити.

У суду відсутні підстави для застосування ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.

Постанова складена в повному обсязі 23.07.10р.