Постанова № 10775305, 03.08.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2010 р. № 2а-2890/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої - судді Потабенко В.А.

при секретарі судового засідання Білас Ю.Ю.,

з участю представників:

від позивача Морозевич Т.Г., згідно довіреності,

від відповідача Кінь А.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліо Транссервіс" до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

ТзОВ "Кліо Транссервіс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, в якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001532300/0/13241 від 04.06.2008 року, № 0001532300/1/20417 від 20.08.2008 року, № 0001532300/2/26337 від 29.10.2008 року, №0001532300/3/1013 від 16.01.2009 року, № 0001102300/3/1014 від 16.01.2009 року, 0001102300/4/8344 від 10.04.2009 року та № 0001532300/4/8343 від 10.04.2009 року з податку на додану вартість на загальну суму 306731,04 грн., прийняті за наслідками виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 23.02.2005 року по 31.12.2007 року, оформленої актом № 1031/110/23-120/33359072 від 23.05.2008 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що ДПІ в Шевченківському районі м. Львова безпідставно заперечується право ТзОВ "Кліо Транссервіс" на застосування нульової ставки ПДВ за надані послуги по організації та забезпеченню перевезень вантажів за межами державного кордону України, в зв'язку з чим зазначається про заниження податкових зобов'язань по ПДВ на суму 205635,00 грн. Позивач вважає, що у відповідності до п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка ПДВ становить "0" відсотків до бази оподаткування. Оскільки позивач надавав саме супутні експорту послуги (транспортно-експедиторські, такі, що безпосередньо пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень експортного вантажу), він мав підстави на застосування ПДВ за ставкою "0".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі від 28.09.2009 року та від 04.06.2010 року. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні від 10.06.2009 року. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно оцінивши подані докази у їх сукупності, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова року здійснено планову виїзну перевірку ТзОВ "Кліо Транссервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.02.2005 року по 31.12.2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 1031/110/23-120/33359072 від 23.05.2008 р. На підставі вказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2008 року № 0001532300/0/13241, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість 272233,50 грн., з яких: основне зобов'язання 181489,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 90744,50 грн.

Крім того, відповідачем проводилась позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Кліо Транссервіс" з питань підтвердження (непідтвердження) правомірності донарахування податку на додану вартість за період з 23.02.2005 року по 31.12.2007 року, оформлена актом від 15.10.2008 року № 1990/219/23-120/33359072 та позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Кліо Транссервіс" з питань правомірності донарахування податку на додану вартість по транспортно-експедиційних операціях за період з 23.02.2005 року по 31.12.2007 року, оформлена актом від 23.12.2008 року № 2580/346/23-118/33359072.

Податкове повідомлення-рішення від 04.06.2008 року № 0001532300/0/13241 оскаржувалось в адміністративному порядку. За наслідками оскарження податковим органом 10.04.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001532300/4/8343 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 254189,00 грн., з яких: основне зобов'язання 169459,36 грн., штрафні (фінансові) санкції 84729,68 грн. Крім того, на підставі рішення про результати розгляду повторної скарги в ДПА у Львівській області від 31.12.2008 року № 28920/10/25-005/1201, залишеного без змін рішенням про результати розгляду повторної скарги в ДПА України від 25.03.2009 року № 2676/6/25-0115, ДПІ в Шевченківському районі м. Львова було винесено ще одне податкове повідомлення-рішення від 10.04.2009 року № 0001102300/4/8344, яким позивачу донараховано ПДВ в сумі 35028,00 грн. основного зобов'язання та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 17514,00 грн., всього 52542,00 грн.

Позивач ТзОВ "Кліо Транссервіс" 11.02.2005 року зареєстроване реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 33359072, взято на податковий облік в ДПІ в Шевченківському районі м. Львова 23.02.2005 року.

В судовому засіданні встановлено, що ТзОВ "Кліо Транссервіс" укладало договори комісії, зокрема з ПП "Горган" № 06/05 від 18.04.2005 року, ПП "Айва" № 24.06 від 27.07.2006 року, заводом "Імекс сплав" № 22/07 від 28.04.2007 року тощо.

Згідно укладених договорів ТзОВ "Кліо Транссервіс" (комісіонер) зобов'язувався найняти вантажоперевізника і укласти з ним від свого імені, але в інтересах та за рахунок комітента, договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, пред'явлених ним для перевезення, що складається з підготовки та забезпечення перевезення вантажів в міжнародному та міжміському сполученнях на умовах, обумовлених в цьому договору, а контрагент (комітент) зобов'язувався оплатити комісіонеру вартість перевезення та виплатити йому комісійну винагороду у відповідності до умов цього договору.

На виконання зазначених договорів ТзОВ "Кліо Транссервіс" укладало договори на міжнародне перевезення вантажів, зокрема, № 01/05/587 від 25.03.2005 року з ЗАТ "Київська виробнича компанія "Рапід", № 19/05 від 19.05.2005 року з ФОП ОСОБА_3, № 80/06 від 19.07.2006 року з ПП "Міга", № 13/05 від 19.04.2005 року з НВПВ "Золоті ворота", № 78/05 від 26.08.2005 року з МПП "Паллада", № 25/05 від 07.06.2005 року з ТзОВ "Норма-5", № 102/05 від 23.11.2005 року з фірмою "Квін", № 49/06 від 25.05.2006 року з СПД ФО ОСОБА_4, № 50/06 від 30.05.2006 року з ФОП ОСОБА_5, № 32/05 від 17.06.2005 року з ДП "Галінвест" фірми "Нілден Традінг Лтд.", № 87/05 від 19.09.2005 року з ТзОВ "ЗАКАРПАТЄВРОТРАНС", № 43/05 від 11.07.2005 року з ФОП ОСОБА_6 тощо.

Обставини реальності і товарності господарських операцій, оплати вартості отриманих та наданих послуг відповідачем не заперечувались. Правильність оформлення актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів визнані сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності таких та добровільності їх визнання. Спір щодо арифметичних обрахунків між сторонами відсутній. Відтак, вказані обставини доведенню не підлягають.

Підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій став висновок податкового органу про безпідставність застосування ТзОВ "Кліо Транссервіс" нульової ставки ПДВ за надані послуги по організації та забезпеченню перевезень вантажів за межами митного кордону України, в зв'язку з чим зазначалось про заниження податкових зобов'язань по ПДВ на суму 204487,36 грн.

Суд погоджується з такими висновками ДПІ в Шевченківському районі м. Львова, виходячи з наступного.

Визначення договору транспортного експедирування міститься у ст. 316 ГК України, ст. 929 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", зокрема, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок коштів другої сторони (клієнта) виконати і організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезення вантажу. Експедитор має право залучати до виконання своїх обовязків інших осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; а експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

За характером правовідносин договори транспортного експедирування є договорами комісії, укладеними ТзОВ "Кліо Транссервіс" з ПП "Горган", ПП "Айва", заводом "Імекс сплав" тощо.

Відповідно до п. 6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168-97/ВР від 03.04.1997 року, з наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV (надалі Закон № 168), при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168, за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

У розумінні пункту 1.14 статті 1 Закону № 168, супутні послуги це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст. 259 Митного кодексу України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень зазначеного Кодексу.

Відповідно до ст. 274 зазначеного Кодексу, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.

У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.

Аналіз п.6.2 ст. 6 Закону № 168 дозволяє зробити висновок про те, що слова “супутніх такому експорту послуг” належать до слів “при експорті”. Отже, фактично законодавець вживає поняття “експорт послуг, супутніх експорту товарів”. Виходячи з логіки законодавця, право на застосування нульової ставки виникає тоді, коли платником податку здійснюється експорт послуг, супутніх експорту товарів. Відтак, відповідно до буквального тлумачення розглядуваної норми, немає експорту супутніх послуг немає права на застосування нульової ставки.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін, даних ним в судовому засіданні встановлено, що позивачем надавались послуги, які не експортувались.

Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168, об'єктом оподаткування ПДВ є операції поставки товарів та послу місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 168, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення податкового зобов'язання з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській устане що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV запроваджено поняття “місце поставки послуг”. Зокрема, п.п. “а”, “г” п. 6.5 ст. 6 цього Закону визначено, що місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку. У сфері діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування), місцем поставки є місце, де фактично надаються послуги.

З долучених до матеріалів справи копій договорів, актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) вбачається, що такі послуги надавались позивачем на території України, в межах митного кордону України.

Доказів включення вартості послуг, що надавались позивачем, до митної вартості товарів, що експортувались, суду не надано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд не вбачає правових підстав для застосування ТзОВ "Кліо Транссервіс" нульової ставки податку на додану вартість, вважає позицію ДПІ в Шевченківському районі м. Львова обґрунтованою, такою, що відповідає чинному законодавству, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7- 14, 18, 19, 69-71, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 08.08.2010 року.

ТзОВ "Кліо Транссервіс" Суддя Потабенко В.А.