Вирок № 107752932, 02.12.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21645/22

Провадження №1-кп/761/3138/2022

В И Р О К

іменем України

02 грудня 2022 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_3,

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100100002479, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2022 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новий Світ Старобишівського району Донецької області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання, раніше судимого:

- вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у справі № 623/3514/19 від 11.11.2019 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та засуджено до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_1

установив:

І. Історія провадження.

13.10.2022 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100100002479, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2022, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2022 визначено головуючого суддю ОСОБА_3

Ухвалою суду від 14.10.2022 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст.314-316 КПК України.

Ухвалою суду від 21.10.2022 у даному кримінальному провадженню призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

ІІ. Виклад обставин справи.

03.09.2022 приблизно о 18 год. 50 хв., ОСОБА_1 , тобто в період дії воєнного стану запровадженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб,та продовжено Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб та продовжено Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, та продовжено Указом Президента України від 12.08.2022 № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, перебуваючи у приміщенні магазину «Велмарт», який знаходиться за адресою: місто Київ, пл. Перемоги, 3, вирішив повторно таємно, в умовах воєнного стану викрасти з приміщення магазину чуже майно, яке належить ТОВ «ФУДКОМ» (код ЄРДПОУ: 40982829).

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану діючи з корисливим мотивом, ОСОБА_1 , 03.09.2022, приблизно о 18 год. 50 хв., перебуваючи у приміщенні магазину«Велмарт», який знаходиться за адресою: місто Київ, пл. Перемоги, 3, почав ходити по різним відділам магазину для того, щоб не привертати до себе зайвої уваги. Під приводом добросовісного покупця, ОСОБА_1 підійшов до одного зі стелажів магазину та взяв одну пляшку коньяку «VSOP 40% 0,5л Готьє», вартістю 342 (триста сорок дві) гривні 74 копійки (без урахування ПДВ) який належить ТОВ «ФУДКОМ» (код ЄРДПОУ: 40982829).

Після цього, ОСОБА_1 помістивши вищевказаний товар до власного правого рукава кофти, направився до розрахункових кас вищевказаного магазину. У подальшому, ОСОБА_1 пройшовши розрахункові каси направився до виходу з магазину, з метою в подальшому розпорядитися викраденим на власний розсуд, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки його дії були помічені та припинені працівниками магазину «Велмарт».

А всього ОСОБА_1 , намагався повторно, таємно, в умовах воєнного стану викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «ФУДКОМ» (код ЄРДПОУ: 40982829), на загальну суму 342 (триста сорок дві) гривні 74 копійки (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у закінченому замаху (виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі) на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в період воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

ІІІ. Позиція сторін судового провадження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив дане кримінально каране діяння.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 , зокрема, заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.

Прокурор у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі та просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Захисник у судовому засіданні просив врахувати, що ОСОБА_1 свою вину повністю визнав, щиро розкаявся, сприяв досудовому розслідуванню, а тому просив визначити покарання нижче нижчої межі, на підставі ст. 69 КК України.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, цивільний позов не заявляв, відповідно до обвинувального акта матеріальної шкоди завдано не було.

IV. Положення закону, яким керувався суд.

За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина третя та четверта статті 349 КПК України - суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Згідно з ч. 4 ст. 185 КК України Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Згідно пунктів 3, 4 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», які віднайшли своє відображення у позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.09.2019 у справі № 725/2266/18, слідує, що крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Крім цього, 12.08.2022 Указом Президента України № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 66 КК України пом`якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Також, при ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях по справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine заява № 39598/03) від 21.10.2011 року, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom) від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

ІV. Висновки та мотиви суду.

Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах (виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі) на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченого змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_1 .

Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у справі № 623/3514/19 від 11.11.2019 засуджений до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, відповідно до довідки № 161-13092022/80210 ОСОБА_1 відбув покарання за вказаним вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області 13.08.2021, відповідно до довідки про звільнення серії ХАР № 01963 від 07.03.2022 ОСОБА_1 тримався під вартою в установах Державної кримінально виконавчої служби України на підставі ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12.01.2022 з 12.01.2022 по 07.03.2022, звідки був звільнений з ДУ «Харківський слідчий ізолятор», відповідно до довідки КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» № 466310 від 22.09.2022, ОСОБА_1 , 1987 року народження, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, відповідно листа філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області від 30.11.2022 № 1262Ф/Ки-22 стан здоров`я ОСОБА_1 задовільний.

Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є тяжким (ч. 4 ст. 185 КК України);

- особу винного, який на обліку у лікаря нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності притягувався, без визначеного місця проживання, вчинив кримінальне правопорушення повторно, не одружений;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяв у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Водночас, підстав для застосування положень ст. ст. 69, 70, 71 КК України суд не знаходить.

При призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 під час та після вчинення злочинних дій.

Суд враховує також те, що майном, яке повторно, таємно, в умовах воєнного стану намагався викрасти обвинувачений є алкогольний напій.

Також суд зважає на те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, знову вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що його перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства, зважаючи на його особу.

При наявності обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин справи, суд вважає за пропорційне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Таке покарання обвинуваченому ОСОБА_1 перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Строк відбуття покарання обвинуваченого ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його затримання, а саме: з 05 вересня 2022 року.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення виконання вироку суду.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Даних щодо наявності процесуальних витрат у кримінальному провадженні прокурором не надано.

Керуючись статтями 2, 7, 84, 185, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його затримання, а саме з 05 вересня 2022 року.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- оптичний DVD-R диск із відеозаписом, наданий помічником начальника охорони магазина «ВЕЛМАРТ» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- дорожню сумку з особистими речами, яку було поміщено до чорного пакету та запечатано - повернути власнику обвинуваченому ОСОБА_1 ;

- одну пляшку алкоголю коньяку «VSOP 40% 0,5 л Готьє» - повернути потерпілій стороні.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_3