Вирок № 10773916, 12.08.2010, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1- 651\10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі :

Головуючого судді Білоцерківця О.А.

при секретарі: Шейчук О.Ю.,

з участю прокурора: Вавринюка О.С.,

адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не військовозобовязаного проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07.06.2010 р., приблизно о 16 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись біля будинку №6 по вул. Кутузова в м. Києві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно пристав до ОСОБА_3, з яким затіяв сварку, висловлюючись в його адресу нецензурною лайкою та, діставши розкладний ніж став розмахувати перед обличчям потерпілого. Проявляючи особливу зухвалість, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 удар рукою в живіт, заподіявши потерпілому фізичний біль. Після того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неодноразово зробили зауваження і стали вимагати від ОСОБА_2 припинити хуліганській дії, останній проявляючи особливу зухвалість продовжував хуліганські дії протягом 5-10 хвилин, вперто не бажаючи їх припинити, розмахуючи ножем та голосно висловлюючись нецензурною лайкою. В процесі вказаних дій, ОСОБА_2 взяв у руки сумку ОСОБА_3, яка знаходилась на лавочці, вдарив нею по лавочці та викинув на землю, чим пошкодив замок сумки та заподіяв потерпілому матеріальні збитки на суму 75 гривень.

В судовому засіданні підсудний винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи відповідно до предявленого обвинувачення та показання надані ним органу досудового слідства, щиро розкаявся у вчиненому. Показав, що дійсно того дня, в нього з ОСОБА_3 виник конфлікт, вони почали сваритися, він вживав нецензурну лайку, раз вдарив потерпілого в живіт, пошкодив його майно. Ножем махав, оскільки хотів налякати потерпілого. Зазначив, що зробив для себе відповідні висновки, просив суворо не карати.

В судовому засіданні за згодою учасників процесу відповідною постановою суду визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань потерпілого, свідків та інших письмових доказів в повному обсязі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

З урахуванням показань підсудного, відсутності будь-яких суперечностей по справі, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення, докази винності підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, є допустимими, достатніми та такими, що не суперечать один одному.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність предявленого підсудному обвинувачення.

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_2 є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки підсудний своїми умисними діями здійснив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, яка виразилась в довготривалому порушенні громадського порядку, що вперто не припинялось та супроводжувалось насильством і умисним пошкодженням майна.

При призначенні міри покарання підсудному суд враховує тяжкість скоєного, особу підсудного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставина, яка помякшує покарання підсудного - щире каяття.

Обставина, яка обтяжує покарання вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у виді обмеження волі зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України з покладанням обовязків згідно ст.76 КК України.

Цивільний позов потерпілого, який би відповідав вимогам ЦПК України, в матеріалах справи відсутній.

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до положень ст. 81 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_2 в період іспитового строку зобовязати:

- - періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінальної виконавчої інспекції;

- - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції;

- - повідомляти органи кримінальної виконавчої інспекції про зміну місця проживання або навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві банк УДК у Київській області р\р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 з приміткою «за проведення експертизи» витрати на проведення криміналістичної експертизи в розмірі 1253 гривень 88 копійок.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Речові докази:

- - ніж, вилучений у ОСОБА_2 та знаходиться в камері схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, знищити як такий, що не має ніякої матеріальної цінності;

- - сумку та майно, що належить ОСОБА_3 та знаходиться у нього на відповідальному зберіганні, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд.

СУДДЯ О.А. Білоцерківець