Ухвала суду № 10773293, 24.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2010 р. м. КиївК-44544/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

за участю представників:

від позивача Сухомлина А.О.,

від відповідача Жаворонкова С.М., Богуславської Т.О., Стеценка О.Л.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Водограй»на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2009 року по справі №А27/100 за позовом ТОВ «Водограй»до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська за участю Прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання та правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2008 року, позовні вимоги ТОВ «Водограй»до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2009 року постанова суду першої інстанції скасована та винесена нова про відмову у позові.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 07.10.2009 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 31.03.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній сказі ТОВ «Водограй»просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Водограй», суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що позивачем правомірно включено до складу валових витрати на придбання нафтопродуктів за господарськими договорами, оскільки чинне законодавство не ставить у залежність обставину наявності отриманого доходу від набуття платником податку права на віднесення витрат господарювання до валових витрат, а також не передбачає коригування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ при продажу товарів за ціною, нижчою від ціни їх придбання.

При цьому, суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог ТОВ «Водограй»виходив з того, що у позивача відсутні документи, які б підтверджували наявність неякісного товару при реалізації нафтопродуктів за договорами купівлі-продажу та договорами комісії переважно за цінами нижчими, ніж ціни придбання без уцінки цього товару, що передбачено «Положенням про порядок уцінки реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей», затвердженого наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України 15.12.1999р. №149/300 та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246.

З такими висновками судів в повній мірі погодитись не можна, оскільки вони зроблені без повного зясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 2, 3 ст.159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська була здійсненна комплексна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Водограй»за період з 01.10.2004 р. по 30.09.2005 р., за результатами якої складено акт №13/239/30853014/235-10 від 21.02.2006 р.

В зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безпідставно віднесено до складу валових витрат з операцій по реалізації бензину та дизельного пального на загальну суму 74467542,07 грн., у т.ч.:

-IV квартал 2004 року у розмірі 69 868 864,82 грн., з яких: за жовтень 36 129 993,52 грн., листопад 30765 259,25 грн. та грудень 2973 612,05 грн.;

-І квартал 2005 р. у розмірі 4 598 677,25 грн., з яких: за січень 1 623 778,85 грн., лютий 1988 848,83грн. та березень 986 049,57 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення 0000412301/0 від 01.03.2006 року, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 47143600,00 грн., в т.ч.: 23571800,00 грн. основний платіж та 23871800,00 грн. штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Водограй»(Покупець) були укладені договори поставки нафтопродуктів з такими постачальниками як:

- АТЗТ ФК «Дніпро-96» №02-В/2004 від 16.02.2004 р., №01-В/2004 від 12.02.2004 р. та №24/09 ФВ від 24.09.2003 р.;

- ВАТ «Укрнафта»№26/492в-АЗС від 01.06.2004 р.

Згідно з вказаними договорами, постачальник зобовязувався здійснити поставку світлих нафтопродуктів в асортименті, за ціною, що обумовлюється для кожної партії окремо та відображається у відповідній додатковій угоді до договору.

Додатковими угодами до вказаних договорів визначені найменування товару, його кількість, ціна та сума.

В подальшому позивач здійснював реалізацію вказаних нафтопродуктів за договорами комісії в тому числі через мережу АЗС (ТОВ «Авіас-Львів»- № 15/к/2004 від 02.02.04, ТОВ «Алмаз»№16к/2004 від 03.02.04, ТОВ «Дніпроінвест-ч»№59к/2004 від 20.04.04, ТОВ «Запоріжнафтопродукт»№17к/2004 від 03.02.04, ТОВ «Захід-ресурси»№23к/2004 від 05.02.04, ЗАТ «Фірма «Львів-Петроль»№22к/2004 від 05.02.04, ВАТ «Кременчукнафтопродуктсервіс»№18к/2004 від 04.02.04, ТОВ «Мавекс-Ойл»№27к/2004 від 09.02.04, ТОВ «Мавекс»№37к/2004 від 16.02.04, ДП «Мавекс-Верховина»№19к/2004 від 04.02.04, ТОВ «Мавекс Плюс»№20к/2004 від 04.02.04, ТОВ «Мега Нафта»№29к/2004 від 10.02.04, ТОВ ТД «Нафто-Трейд»№26к/2004 від 06.02.04, ТОВ «Олімп»№34к/2004 від 12.02.04, ТОВ «Петроль Груп» №45к/2004 від 20.02.04, ТОВ «Сатурн Ойл»№31к/2004 від 10.02.04, ТОВ «Стабіл»№35к/2004 від 12.02.04, ТОВ «Топ Трейд Плюс»№32к/2004 від 11.02.04, ВАТ «Черкаська нафтобаза»№33к/2004 від 1.02.04).

При цьому, позивач не заперечує, а навпаки вказує на тому, що за час від моменту придбання до моменту реалізації бензину відбулося зниження ціни вартості бензину, тому підприємство вимушено було віднести спірну суму до складу валових витрат.

Однак, податковий орган не згодний з вказаним твердженням позивача та вважає, що така діяльність підприємства (яка призвела до збитків у розмірі 74467542,07 грн.) не підпадає під законодавче визначення поняття господарської діяльності.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.5.1 ст.5 згаданого Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 зазначеної статті та вказаного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

З врахування викладеного, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що суди попередніх інстанції не встановили та не обґрунтували наявність або відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного продажу позивачем товару за цінами, нижчими від цін придбання, та одержання внаслідок таких операцій збитків. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Отже, всупереч вимогам частин четвертої та пятої статті 11 та статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суди першої та апеляційної інстанцій цю обставину належним чином не дослідили, хоча вона має істотне правове значення для правильного вирішення спору, тобто не зобовязали сторони надати докази відносно того, що на момент спірних правовідносин відбулося зниження ціни вартості бензину, або навпаки конюнктура ринку дозволяла здійснювати не збиткову господарську діяльність.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи викладене, судова колегія наголошує на тому, що суд постановляє ухвалу про закінчення зясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного зясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки вони постановлені на підставі неповно зясованих обставин у справі.

При новому розгляді справи суду слід врахувати зазначене, а також те, що згідно з частиною 1 статті 138 КАС предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частини 2 статті 227 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, ч.2 ст.227, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ТОВ «Водограй»задовольнити частково, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2009 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________М.І. Костенко

________Н.Є. Маринчак

________Є.А. Усенко