Рішення № 107718394, 07.12.2022, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1416/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балан М.В.

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки розміром 3,98 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 041929, виданого 28.06.2003 року Головою Кілійської районної державної адміністрації, але вказаний Державний акт на право власності на земельну ділянку був втрачений і замість нього видавався дублікат.

Однак, Постановою Кілійського районного суду від 09.06.2010 року Розпорядження Кілійської районної державної адміністрації №243 від 12.04.2005 року про видачу дублікату вказаного Державного акту було скасоване.

За життя ОСОБА_2 зробила заповіт на ім`я позивача.

На протязі 6-місячного строку з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого була заведена спадкова справа.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на землю. Жодного спору з будь-якою фізичною особою стосовно спадкового майна у позивача не має, оскільки інших спадкоємців першої черги не має. Як спадкоємець за заповітом я маю право на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 відповідно до ст. 1223 ЦК України.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку розміром 3,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД №041929, виданого 28.06.2003 року Головою Кілійської районної державної адміністрації в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив в якому заявлені вимоги визнав у повному обсязі, просив розглянути справу у його відсутність.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін, ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні у зв`язку з визнанням відповідачем позову та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 17.08.2018 року Виконавчим комітетом Новоселівської сільської ради Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , актовий запис № 18 від 28.04.1960 року, /а. с. 8/.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 041929, виданого 28.06.2003 року, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Кілійського району Одеської області від 02.06.2003 року № 333 вбачається, що ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3, 98 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Кілійської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4275, /а. с. 12/.

Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 09.06.2010 року по справі № 2а-93/2010,позов задоволено, скасовано розпорядження Кілійської районної державної адміністрації № 243 від 12.04.2005 року про видачу громадянці ОСОБА_2 дублікату державного акту на право приватної власності на землю на території Кілійської міської ради, /а. с. 11/.

Згідно заповіту від 20.05.2006 року, посвідченого державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори за реєстровим № 2335 встановлено, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , /а. с. 9/.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлена можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно її право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. ст.12,81,207, 259, 263, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1233, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку розміром 3,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 041929, виданого 28.06.2003 року Головою Кілійської районної державної адміністрації в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан