Рішення № 107713677, 06.12.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22968/21 2/760/4976/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Усатової І.А., за участю секретаря - Омелько Г.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 18.03.2021, зареєстрований в реєстрі за № 29969.

Посилається в позові на те, що 14 квітня 2008 року він уклав з АКБ «ФОРУМ» кредитний договір № 0159/08/01-Anew про отримання споживчого кредиту в сумі 28 710, 00 доларів США для купівлі автомобіля.

Відповідно до договору, кредит надано строком на 7 років з кінцевим строком повернення 14 квітня 2015 року.

19.08.2014 ПАТ «БАНК «ФОРУМ», як правонаступник АКБ «ФОРУМ» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до позивача про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 126 857, 43 грн., що складалась з заборгованості по кредиту в сумі 120 119, 11 грн. та нарахованих процентів в сумі 6 738, 32 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року у справі № 755/21903/14-ц позов задоволено у повному обсязі.

Дніпровським відділом державної виконавчої служби у м. Києві рішення суду від 13 лютого 2015 року виконано в примусовому порядку і з позивача стягнуто на користь ПАТ «БАНК «ФОРУМ» грошові кошти в сумі 126 857, 43 грн., виконавче провадження закінчено , що підтверджується копією постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2016.

У 2016 році ПАТ «БАНК «ФОРУМ» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 0159/08/01-Anew від 14.04.2008 в сумі 4 581, 97 доларів США та нарахованої пені в сумі 140 235, 15 грн. і штрафу в сумі 5 000, 00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року у справі № 755/11008/16-ц в задоволенні позову відмовлено, що підтверджується копію рішення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.03.2017 та постановою Верховного Суду від 08.08.2019 рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року у справі № 755/11008/16-ц залишено без змін.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельової В.В. від 20.07.2021 відкрито виконавче провадження № 66135199 по виконанню виконавчого напису № 29969 від 18.03.2021 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості в сумі 120 380, 51 грн.

Через свого представника позивач отримав копію виконавчого напису в якому зазначено, що ПАТ «БАНК «ФОРУМ» відступив право вимоги по кредитному договору № 0159/08/01-Anew від 14.04.2008 ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» відповідно до договору про відступлення права вимоги від 16.03.2018, просрочена заборгованість за сумою кредиту становить 120 380, 51 грн.

Вважає, що виконавчий напис здійснено з порушенням вимог чинного законодавства з огляду на наступне:

-пропущення кредитором трирічного строку з дня виникнення права вимоги по кредитному договору;

-заборгованість за договором не є безспірною;

-не повідомлявся про заміну кредитора;

-не отримував від фактора за 30 днів до вчинення виконавчого напису вимоги про сплату заборгованості.

Враховуючи вищевикладене просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 30.08.2021 та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою судді від 06 вересня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано від Житомирського обласного державного нотаріального архіву належним чином засвідені копії документів на підставі яких вчинявся виконавчий напис № 29969 від 18.03.2021.

Ухвалою суду від 08 вересня 2021 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу та третім особам копію позовної заяви з додатками.

Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви в справі 27.05.2022.

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву, а третім особам - для надання письмових пояснень щодо позову.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Треті особи пояснень на позов також не подали.

15.08.2022 Житомирський обласний державний нотаріальний архів виконав вимоги ухвали від 06 вересня 2021 року на надав до суду копії документів на підставі яких вчинявся виконавчий напис № 29969 від 18.03.2021.

З урахуванням цього суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0159/08/01-Anew.

Рішенням у справі № 755/21903/14-ц, ухваленим Дніпровським районним судом м. Києва 13 лютого 2015 року, було задоволено позов ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ТОВ «Українська комерційна компанія «Еталон-Автобудсервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено стягнути солідарно з ТОВ «Українська комерційна компанія «Еталон-Автобудсервіс», ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0159/08/01-Anew від 14.04.2008 у розмірі 9 263 долари 95 центів США в еквіваленті національної валюти у розмірі 126 857, 43 грн.

Головним державним виконавцем Телявським А.М. державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції було винесено постанову 15.02.2016 про закінчення виконавчого провадження № 47273413 з примусового виконання виконавчого листа № 755/21903/14-ц, виданим 20.03.2015 Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення заборгованості в сумі 126 857, 43 грн.

У 2016 році ПАТ «БАНК «ФОРУМ» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 0159/08/01-Anew від 14.04.2008 в сумі 4 581, 97 доларів США та нарахованої пені в сумі 140 235, 15 грн. і штрафу в сумі 5 000, 00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року у справі № 755/11008/16-ц в задоволені позову відмовлено, оскільки на час виникнення цього спору відповідачем, як позичальником, у повному обсязі виконано рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи № 755/21903/14-ц, погашено заборгованість по кредитному договору в розмірі 126 857, 43 грн., яка присуджена судом.

18 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 29969, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 0159/08/01-Anew від 14.04.2008, укладеним з ПАТ «БАНК ФОРУМ»

З виконавчого напису вбачається, що ПАТ «БАНК ФОРУМ» відступив право вимоги за кредитним договором № 0159/08/01-Anew від 14.04.2008 згідно договору № 1035-ф про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 16.03.2018 до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»

Стягнення заборгованості за виконавчим написом проводиться за період з 17.03.2018 по 01.03.2021.

Сума заборгованості становить 120 380, 51 грн.

20.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кісельовою В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66135199.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким же чином врегульовано дане питання і Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно зі ст. 89 Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Аналогічна інформація викладена і в підпунктах 2.1, 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1 даного Переліку для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при здійсненні своєї діяльності нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому, з точки зору ст.88 Закону України «Про нотаріат» безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у численних постановах Верховного Суду, а саме: від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, № 369/6415/17 від 26 лютого 2020 року та інших, які мають враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

На думку Верховного суду в постанові № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, розрахунок заборгованості, зроблений стягувачем, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості по наданому банком нотаріусу Кредитному договору та розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має банк при зверненні до нотаріуса.

Головним державним виконавцем Телявським А.М. державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції було винесено постанову 15.02.2016 про закінчення виконавчого провадження № 47273413 з примусового виконання виконавчого листа № 755/21903/14-ц, виданим 20.03.2015 Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення заборгованості в сумі 126 857, 43 грн. за кредитним договором № 0159/08/01-Anew від 14 квітня 2008 року, тобто заборгованість по даному договору відсутня.

Крім того, у 2016 році ПАТ «БАНК «ФОРУМ» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 0159/08/01-Anew від 14.04.2008 в сумі 4 581, 97 доларів США та нарахованої пені в сумі 140 235, 15 грн. і штрафу в сумі 5 000, 00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року у справі № 755/11008/16-ц в задоволені позову відмовлено, оскільки на час виникнення цього спору відповідачем, як позичальником, у повному обсязі виконано рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи № 755/21903/14-ц, погашено заборгованість по кредитному договору в розмірі 126 857, 43 грн., яка присуджена судом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис, був укладений між позивачем та АКБ «ФОРУМ» 14 квітня 2008 року, тобто за 13 років до вчинення виконавчого напису.

Право вимоги за вказаним кредитним договором відповідач набув 15.04.2015.

Велика Палата Верховного Суду в постанові в справі № 916/3006/17 зазначила, що загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах.

Таким чином, суд також вважає, що виконавчий напис було вчинено поза межами встановленого законом строку.

Відповідач, не подавши відзив,вказані обставини не спростував, законності дій при зверненні за вчиненням виконавчого напису не довів.

Приватний нотаріус, не надавши пояснень, відповідності своїх дій вимогам закону також не довів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року рішення суду залишено без змін.

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 від 29 червня 1999 року / в редакції постанови КМУ від 29 листопада 2001 року /.

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З наданих Житомирським обласним державним нотаріальним архівом копій документів вбачається, що кредитний договір № 0159/08/01-Anew від 14 квітня 2008 року не посвідчений нотаріально.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач у своєму відзиві приведених у позові обставин не спростував.

Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, спірності заборгованості позивача перед товариством, не спростованої відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908, 00 грн. та 454, 00 грн. сплачені останнім при зверненні до суду з позовом та заявою про забезпечення позову, що в сумі становить 1 362, 00 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається ордер на надання правничої допомоги серії КС № 803410, договір № 98 про надання правової допомоги від 12 серпня 2021 року, укладим між адвокатом Дем`янюком В.П. та Репницьким О.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1196/10.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат".

У постанові Верховного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вбачається, що позивачем не надано суду доказів оплати наданих послуг (квитанції про сплату) та розрахунку цих витрат.

За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 29969 від 18 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 0159/08/01-Anew від 14 квітня 2008 року, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 1 362, 00 грн. судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» адреса: 03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6, ЄДРПОУ: 37616221.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А. Усатова