Постанова № 10770332, 27.07.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 липня 2009 року Справа № 2-30/1473-2009

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю сторін:

представник кредитора: не з'явився, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі АР Крим;

боржник: не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 26 травня 2009 року у справі №2-30/1473-2009

за заявою кредитора Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим, ідентифікаційний код 23192002 (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, АР Крим, 95053)

до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, АР Крим, 95034)

державному реєстратору для відома (вул. Кірова, 52, офіс 73, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

про порушення справи про банкрутство

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    19 березня 2009 року Державна податкова інспекція у місті Сімферополі АР Крим на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулась до господарського суду АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство відносно боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка має узгоджену податкову заборгованість перед бюджетом 4 459,77 грн. (штрафні санкції 2 624,50 грн., пеня 1 835,27 грн.) (а. с. 4-5).

                    Заява мотивована тим, що боржник не надає до органів державної податкової служби більше року податкову звітність і не здійснює господарську (підприємницьку) діяльність, остання податкова звітність надана за четвертий квартал 2003 року.

                    Ухвалою господарського суду АР Крим від 26 травня 2009 року на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі припинено, оскільки не доведені підстави для визнання СПД ОСОБА_1 відсутнім боржником (а. с. 58-59).           

                    Не погодившись з ухвалою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі АР Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і скерувати справу відносно СПД ОСОБА_2 до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті (а. с. 65-66).

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлені кредиторські вимоги спроможні, обґрунтовані і є узгодженими, так як боржник останню податкову звітність надавав до ДПІ у місті Сімферополі АР Крим останій раз за четвертий квартал 2003 року.

                    17 липня 2009 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у її відсутність у зв'язку із хворобою, що підтверджено довідкою ВКК (а. с. 70-72).

                    23 липня 2009 року у судове засідання сторони не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 09 липня 2009 року (а. с. 61-63).

                    У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

                    Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю сторін, які сповіщені належним чином ухвалою суду від 09 липня 2009 року (а. с. 61-63).

          Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційну скаргу ДПІ у місті Сімферополі АР Крим не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

                    Господарські суди розглядають заяви про порушення справи про банкрутство у разі наявності підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 цього закону.

                    Відповідно до пункту 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 14 травня 1992 року у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

                    У пункті 4.7. Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04 червня 2004 року зазначено, що наявність хоча б однієї з ознак, передбачених пунктом першим статті 52 Закону України № 2343-XII, є достатньою для порушення провадження у справі.

          Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України та абзацу 6 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»№ 755-IV від 15 травня 2003 року місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Згідно зі статями 16, 17 Закону України № 755-IV з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати і номера запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати і номера записів про внесення змін до нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати і номерів записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

          Для порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, органи державної податкової служби повинні надати докази, які б свідчили про: фактичне припинення боржником господарської діяльності; неможливість установити місцезнаходження боржника (місце діяльності його органів); неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

          Отже, подаючи заяву про визнання боржника банкрутом, органи державної податкової служби зобов'язані надати документи, які б підтверджували наявність обставин, що дозволяють вважати боржника відсутнім, зокрема докази, які б свідчили про неподання податкової звітності протягом року, довідку з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України про державну реєстрацію місцезнаходження юридичної особи, докази фактичного припинення боржником своєї діяльності.

          Крім того, згідно з свідоцтвом про держреєстрацію боржник значиться за прізвищем ОСОБА_2 (а. с. 14), за довідкою адресного бюро у 2003 році вона змінила прізвище на ОСОБА_1, але в держреєстрі не змінила прізвище і значиться ОСОБА_2, заява про визнання банкрутом подана до СПД ОСОБА_1 (ОСОБА_2).           

          Як свідчить витяг з реєстру, відомості стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців відсутні (а. с. 49).

                    При таких обставинах судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність підстав для визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутнім боржником, а тому підстав для скасування ухвали господарського суду АР Крим немає. Ухвала суду відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального закону.                              

                    Керуючись статтями 101, 103 пункт 1, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

                    2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року у справі №2-30/1473-2009 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді