Постанова № 10770317, 27.07.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

21 липня 2009 року Справа № 5020-5/146                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Борисової Ю.В.,

                                                                                          Волкова К.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Іванова Анжеліка Вікторівна, довіреність № б/н від 18.02.2009,

відповідача: Накопало Олександр Андрійович, довіреність № б/н від 28.05.2009,

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного проектно-будівельного товариства "Севастопольжитлобуд" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 12.05.2009 у справі №5020-5/146

за позовом закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" (Фіолентовське шосе, 1, місто Севастополь, 99053)

до закритого акціонерного проектно-будівельного товариства "Севастопольжитлобуд" (вул. М. Музики, 78а, місто Севастополь, 99029) (вул. Кулакова, 6, місто Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості в розмірі 68 393,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Механізація будівництва" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про стягнення з закритого акціонерного проектно-будівельного товариства "Севастопольжитлобуд" 43 075, 26 грн заборгованості за надані будівельно-монтажні роботи за договором підряду № 03/01-БК від 03.01.2008, а також 11 682, 21 грн пені, 9 079, 22 грн інфляційних витрат та 9% річних у сумі 4 559, 92 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12.05.2009 у справі № 5020-5/146 позов задоволено частково.

Стягнуто з закритого акціонерного проектно-будівельного товариства "Севастопольжитлобуд" на користь закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" 43 075, 26 грн боргу, 9 448, 21 грн пені, 9% річних у сумі 4 556, 92 грн та 9 079, 22 грн інфляційних витрат. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду № 03/01-БК від 03.01.2008, що є підставою для стягнення заборгованості в примусовому порядку. Розмір пені судом зменшено, враховуючи положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити, судові витрати покласти на позивача.

Підставою для скасування рішення суду заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не врахована відсутність у матеріалах справи змінних рапортів, які відповідно до пункту 2.3 укладеного договору є підставою для здійснення оплати наряду з актами вартості виконаних робіт. Також заявник апеляційної скарги зазначає на відсутність у нього акта на суму 11 608, 62 грн, невідповідність актів про вартість виконаних робіт вимогам, які встановлені для первинних документів Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також на те, що ці акти засвідчують роботу баштового крана КБ-402, а не КБ-100.3, обумовленого укладеним договором.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Клопотання відповідача про призначення у справі судово-економічної експертизи для встановлення розміру заборгованості, пені, 9% річних та інфляційних витрат (а. с. 125) не підлягає задоволенню, оскільки судова експертиза призначається, якщо існує потреба в спеціальних знаннях. У даному випадку матеріали справи дають можливість встановити розмір заборгованості, пені 9% річних та інфляційних витрат без призначення експертизи.

Заявник апеляційної скарги наголошує також на нарахування пені за період більше, ніж шість місяців, та неправомірне стягнення 9 % річних.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтований тим, що доводи відповідача спростовуються умовами самого договору.

У судових засіданнях оголошувались перерви з 23.06.2009 по 07.07.2009, з 07.07.2009 по 21.07.2009.

Розпорядженням в. о. заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 суддю Гоголя Ю.М. замінено на суддю Борисову Ю.В.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

03.01.2008 між закритим акціонерним проектно-будівельним товариством "Севастопольжитлобуд" (замовник) та закритим акціонерним товариством "Механізація будівництва" (підрядник) укладено договір підряду № 03/01-БК, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого підрядник зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи за допомогою баштового крана КБ-402 на будівництві житлового будинку К-11 ПК-8 по вул. Кесаєва, 8 в 4-ому мікрорайоні пр. Октябрської революції міста Севастополя, що здійснюється замовником, а останній - оплатити виконані роботи (т. 1, а. с. 9).

Вартість робіт згідно з пунктом 1.3 вказаного договору формується за договірною ціною на перебазування, зборку, розбору, монтаж, демонтаж крана і кранових шляхів на об'єкті, а також за часом знаходження крана у замовника відповідно до змінних рапортів та актів вартості виконаних робіт на крані, оформлених з урахуванням вартості м/часа, узгодженої сторонами.

Вартість роботи баштового крана встановлена у пункті 1.4 договору в розмірі 79, 80 грн/м. час без врахування вартості спожитої електричної енергії, договірна ціна робіт з монтажу-демонтажу і перебазуванні баштового крана визначена у пункті 1.5 договору в розмірі 33 020, 00 гри, кранових шляхів -62 530, 00 грн (5, 5 ланки - 11 370, 00 гри за І ланку, перша черга: 4 ланки -45 480, 00 грн).

Актами, підписаними обома сторонами, підтверджується виконання підрядником робіт у січні - червні 2008 року на загальну суму 234 842, 46 грн (т. 1, а. с. 12, 15, 18, 21, 24, 26).

Платіжними вимогами-дорученнями № 239 від 14.03.2008, № 133 від 26.03.2008, № 390 від 05.05.2008, № 754 від 19.06.2008 підтверджується оплата відповідачем виконаних робіт за січень - квітень 2008 року в повному обсязі (т. 1, а. с. 14, 17, 20, 23), але з простроченням такої оплати: за актом виконаних робіт від 31.01.2008 на 32 дня (з 12.02.2008 (наступний день за кінцевим днем оплати, встановленим пунктом 2.4 договору) по 14.03.2008 (день оплати)), від 29.02.2008 на 15 днів (з 12.03.2008 по 26.03.2008), від 31.03.2008 на 26 днів (з 10.04.2008 по 05.05.2008), від 30.04.2008 на 36 днів (з 15.05.2008 по 19.06.2008).

Докази оплати виконаних робіт за травень 2008 року (акт від 31.05.2008 -а. с. 24) відсутні у матеріалах справи. Відповідач, заперечуючи проти наявності боргу за травень 2008 року, посилається на те, що 30 567, 97 грн із вартості робіт у травні, встановленої в розмірі 31 466, 64 грн, погашено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами на підставі угоди (т. 1, а. с. 74). Дана угода не підписана позивачем, що підтверджується листуванням сторін (т. 1, а. с. 75 - 77), та визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву (т. 1, а. с. 72).

Вартість виконаних робіт за червень 2008 року згідно з актом від 30.06.2008, рахунку - фактури № 676 від 30.06.2008 (т. 1, а. с. 26, 27) становить 32 589, 90 грн. Відповідач 21.08.2008 платіжною вимогою-дорученням № 1296 перерахував на рахунок позивача 58 044, 00 грн, вказавши, що призначенням платежу є оплата рахунків № 675, № 676 від 30.06.2008 (т. 1, а. с. 28). Як вбачається з матеріалів справи, рахунок № 675 від 30.06.2008 був виставлений відповідачу в рамках іншого договору, що не є підставою даного позову. Позивачем сплачена платіжною вимогою-дорученням № 1296 сума розподілена наступним чином: 20 981, 28 грн у рахунок погашення заборгованості за договором № 03/01-БК від 03.01.2008, 37 062, 72 грн - за договором № 26/03-БК від 26.03.2007. У зв'язку з чим неоплачена вартість робіт за червень 2008 року становить 11 608, 62 грн. Відповідачем під час розгляду справи наданий лист за № 522 від 23.04.2009, в якому він просить позивача із перерахованої ним 21.08.2008 суми в розмірі 58 044, 00 грн зарахувати в рахунок погашення заборгованості за червень 2008 року 27 158, 10 грн, а із перерахованої 29.08.2008 суми в розмірі 20 000 грн (т. 1, а. с. 80) за вказаним призначенням зарахувати 5 431, 50 грн (т. 1, а. с. 78). У зв'язку з таким розподілом перерахованих сум відповідач вважає погашеним свою заборгованість за червень 2008 року.

Вважаючи, що за відповідачем наявна заборгованість за виконані роботи за травень, червень 2008 року на загальну суму 43 075, 26 грн, позивач просить стягнути з закритого акціонерного проектно-будівельного товариства "Севастопольжитлобуд", крім суми основного боргу, 11 682, 21 грн пені, 9 079, 22 грн інфляційних витрат га 9% річних у сумі 4 559, 92 грн, нарахованих за кожним актом виконаних робіт, виходячи з наступних періодів прострочення: за актом від 31.01.2008 від суми 78 478, 80 грн за період з 08.02.2008 по 14.03.2008, за актом від 29.02.2008 від суми 30 298, 56 грн за період з 08.03.2008 по 26.03.2008, за актом від 31.03.2008 від суми 27 713, 16 грн за період 08.04.2008 по 05.05.2008, за актом від 30.04.2008 від суми 34 295, 40 грн за період з 08.05.2008 по 19.06.2008, за актом від 31.05.2008 від суми 31 466, 64 грн за період з 08.06.2008 по 18.03.2009, а також за актом від 30.06.2008 за період з 08.07.2008 по 21.08.2008, виходячи з того, що сума заборгованості становила 32 589, 90 грн, та за період з 22.08.2008 по 18.03.2009 від суми 11 608, 62 грн.

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 1.2 договору підряду № 03/01-БК від 03.01.2008 встановлено, що обов'язком відповідача є оплата виконаних підрядником робіт. Оплату виконаних робіт замовник згідно з пунктом 2.4 вказаного договору повинен здійснювати щомісячно, протягом семи робочих днів з моменту підписання актів вартості виконаних робіт та на їх підставі.

Сторонами підписані акти виконаних робіт за січень - червень 2008 року (т. 1, а. с. 12, 15, 18, 21, 24, 26). Докази оплати робіт за травень, червень 2008 року на загальну суму 43 075, 26 грн відсутні в матеріалах справи.

Згідно з статтями 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

З огляду на викладене судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт, що є підставою для задоволення позову в частині стягнення з боржника 43 075, 26 грн заборгованості.

Доводи відповідача щодо відсутності заборгованості перед позивачем за травень 2008 року у зв'язку з проведенням між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог судова колегія вважає помилковими. Заявник апеляційної скарги як на доказ проведення зарахування зустрічних однорідних вимог посилається на угоду, укладену між сторонами (т. 1, а. с. 74). Укладення такої угоди не суперечить статті 601 Цивільного кодексу України - припинення зобов'язання зарахуванням, але, одночасно, повинно відповідати загальним вимогам про вчинення правочинів. Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Угода, на яку посилається відповідач, не підписана уповноваженим представником позивача та не скріплена печаткою останнього. Дана обставина підтверджується листуванням сторін (т. 1, а. с. 75 - 77) та визнається заявником апеляційної скарги у відзиві на позовну заяву (т. 1, а. с. 72). Отже, підстав для висновку, що сторони уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, немає.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо відсутності заборгованості перед позивачем за червень 2008 року не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки лист № 522 від 23.04.2009, в якому він просить позивача здійснити перерозподіл перерахованих грошових коштів, був надісланий після звернення останнього до суду. Слід також враховувати, що вимога здійснити зарахування, із перерахованої 29.08.2008 суми в розмірі 20 000 грн (т. 1, а. с. 80), в рахунок оплати рахунку за червень 2008 року є неправомірною, оскільки не відповідає призначенню цього платежу.

Доводи відповідача про неправомірність задоволення позову, оскільки в матеріалах справи відсутні змінні рапорти, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки підставою для оплати згідно з розділом 2 укладеного договору є підписані акти виконаних робіт. Змінні рапорти відповідно до умов того ж договору відображають роботу крану та є підставою для визначення вартості робіт, яка відображається в актах вартості виконаних робіт, що підписані відповідачем без зауважень. Крім того, із наданих закритим акціонерним проектно-будівельним товариством "Севастопольжитлобуд" змінних рапортів (т. 2, а. с. 2 - 11) вбачається, що вони оформлялись відповідачем і тому останній повинен був надати їх суду, якщо вважає необхідним наявність рапортів в матеріалах справи.

Посилання заявника апеляційної скарги на відсутність у нього акта на суму 11 608, 62 грн є безпідставними, оскільки такого акта не існує. Позивач просить стягнути 11 608, 62 грн заборгованості за червень 2008 року, оскільки відповідачем частково оплачена вартість виконаних робіт за ним. Сам акт за червень 2008 року підписаний на суму 35 589, 90 грн (т. 1, а. с. 26)

Доводи відповідача щодо невідповідності актів вартості виконаних робіт вимогам, які встановлені для первинних документів Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки останні не містять місце складання, посади осіб, які їх підписали, є необґрунтованими з огляду на наступне. Згідно з пунктом 7.3 договору підряду замовник засвідчує підпис свого представника, відповідального за підписання актів виконаних робіт, печаткою підприємства. Враховуючи, що всі надані позивачем акти виконаних робіт засвідчені його печаткою, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про підписання їх відповідальною та уповноваженою особою. Крім того, слід враховувати, що відповідач підписав ці акти без заперечень.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що акти засвідчують роботу баштового крана КБ-402, а не КБ-100.3, обумовленого укладеним договором, спростовуються самим договором № 03/01-БК від 03.01.2008, згідно з яким підрядник взяв на себе зобов'язання виконувати будівельно-монтажні роботи за допомогою баштового крана КБ-402.

Відповідно до пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Різновидом неустойки є пеня, яка згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач у позовній заяві просить стягнути пеню за прострочення оплати, нарахованої на підставі пункту 5.3 укладеного договору, в загальній сумі 11682, 21 грн. Відповідно до вказаного підпункту при неналежному виконанні грошових зобов’язань нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення. Отже, пункт 5.3 договору не суперечить вимогам 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Проте, із розрахунку пені, вказаному в позовній заяві, вбачається, що позивачем порушено частину 6 статті 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. З огляду на викладене судом першої інстанції правомірно зменшено розмір пені за актами від 31.05.2008, 30.06.2008. Проте, місцевим господарським судом не враховано положення пункту 2.4 договору, відповідно до якого строком оплати є 7 робочих днів з моменту підписання акта виконаних робіт. Господарський суд визнав правомірний розрахунок позивача, який виходив з того, що строком оплати є 7 календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт. До суду апеляційної інстанції позивачем наданий новий розрахунок пені (т. 1, а. с. 145), перевіривши який, судова колегія встановила, що він відповідає частині 6 статті 232 Господарського кодексу України та пункту 2.4 договору.

За цих обставин колегія суддів вважає правомірним стягнути з відповідача 8721, 29 грн пені.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач у суді першої інстанції заявляв про пропуск позивачем строку позовної давності щодо застосування пені.

Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 5.3 договору підряду сторони передбачили, що розмір процентів річних становить 9%.

Як зазначалось вище, судом першої інстанції не враховано, що позивачем при розрахунку інфляційних витрат та 9% річних допущені помилки при визначені періоду прострочення та невідповідності його пункту 2.4 договору.

Наданий до суду апеляційної інстанції новий розрахунок інфляційних витрат та 9% річних відповідає вказаному пункту договору, а тому правомірним є стягнення з відповідача 9079, 22 грн інфляційних витрат та 9% річних у сумі 4337, 42 грн (т. 1, а. с. 145).

Доводи відповідача щодо неправомірного нарахування 9% річних суперечать статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки збільшений розмір процентів передбачений договором.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 9% річних, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, апеляційна скарга –частковому задоволенню.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд          

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу закритого акціонерного проектно-будівельного товариства "Севастопольжитлобуд" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 12.05.2009 у справі №5020-5/146 змінити, виклавши резолютивну частину судового рішення в наступні редакції:"1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного проектно-будівельного товариства "Севастопольжитлобуд" (юридична адреса: 99011, місто Севастополь, вул. Кулакова, 6; поштова адреса: 99029, місто Севастополь, вул. М. Музики, 78а, р/р 2600200016572 в СФ ВАТ "УкрэксимБанк", МФО 384986, код в ЄДРПОУ 01267260) на користь закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" (99053, місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 1, код в ЄДРПОУ 22288148) 43 075, 26 грн заборгованості, 8 721, 29 грн пені, 9% річних у сумі 4 337, 42 грн, 9 079, 22 грн інфляційних витрат, а також 652, 13 грн державного мита та 112, 10 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позову відмовити."

3.Господарському суду міста Севастополя видати наказ.          

Головуючий суддя                                                            І.В. Черткова

Судді                                                                                          Ю.В. Борисова

                                                                                          К.В. Волков