СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
13 серпня 2009 року Справа № 2-3/8065-2007 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГолика В.С.,
суддівГонтаря В.І.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність від 21.01.2009 року, фізична особа - підприємець ОСОБА_3;
відповідача: Банніков Кирило Вікторович, довіреність від 15.07.2009 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія"; Перегуда Ірина Володимирівна , довіреність від 31.10.2008 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія";
представники третіх осіб : не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 10.07.2007 року у справі №2-3/8065-2007
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,97503)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія" (вул. Київська, 136,Сімферополь,95043)
треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації ( вул. Некрасова,11, Сімферополь,95000)
Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району міста Сімферополя"
(вул. Дзюбанова, 13,Сімферополь,95000)
про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 33730,59 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія" про витребування орендованого майна - приміщення першого поверху загальною площею 14,1 кв.м. по АДРЕСА_2, яке знаходиться у користуванні позивача на підставі договорів оренди, а також просить зобов'язати відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія" не чинити перешкод у користуванні орендованим майном - приміщенням першого поверху загальною площею 14,1 кв.м. по АДРЕСА_2 та стягнути з відповідача збитків у розмірі 33730,59 грн.
Позовні вимоги мотивовані положеннями статті 28 Закону України"Про оренду державного та комунального майна" , статтями 387,391, 1166 Цивільного кодексу України, статтею 224 Господарського кодексу України , а також мотивовані тим, що позивач не має можливості користуватися приміщенням , переданим йому у оренду .
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2007 року у справі №2-3/8065-2007 (суддя Соколова І.О.) задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія" про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 33730,59грн.
Суд зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія" не чинити перешкод в користуванні позивачем спірного приміщення 1-го поверху загальною площею 14,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2, яке знаходиться в оренді суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3.
Суд також зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія" повернути орендоване майно - приміщення 1-го поверху загальною площею 14,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 в користування позивача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3.
З товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія" стягнуто на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 33370,59 грн. понесених збитків, 422,30 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, у задоволенні позову відмовити.
Відповідач, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Відповідач в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що невідомі засади на підставі яких позивач вважає, що він орендує приміщення на першому поверсі 14,1 кв. м. Так, відповідач вважає, що починаючи з 1999 року та до теперішнього часу, орендарем всього першого поверху є товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія". Розмір орендованої площі не змінювався, будь-хто, ніяким рішенням у відповідача площу не вилучав, площа складає 1440,7 кв. м. (весь перший поверх), про що свідчить копія інвентарної справи плану нежитлового приміщення по АДРЕСА_2, яка була виконана Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації.
Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача, посилаючись на те, що орендоване ним приміщення 1-го поверху по вулиці Київська, 136, загальною площею 14,1 кв. м., відповідно до договору №24 від 25.02.2005, не входить до орендованого позивачем приміщення, відповідно до договору №77 від 30.05.2007 року.
У судовому засіданні , яке відбулося 13 серпня 2009 року , представники позивача та відповідача підтримали свої вимоги та заперечення.
У судове засідання апеляційної інстанції 13 серпня 2009 року представники третіх осіб не зявились. Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації надіслало клопотання про розгляд справи по документам, що є у матеріалах справи.
Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України вони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, проте не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність їх представників.
Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2009 року суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Лисенко В.А.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 20.05.2004 року між Комунальним підприємством ЖЕО Залізничного району міста Сімферополя (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар), на підставі розпорядження голови Залізничної ради міста Сімферополя від 20.05.2004 року, укладено договір оренди № 24, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передав орендатору індивідуально визначене нерухоме майно - підвальне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 для розташування шахматно-шашечного клубу (а.с. 13-14, том 1).
25.02.2005 року між Комунальним підприємством ЖЕО Залізничного району міста Сімферополя (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар), на підставі рішення Сімферопольської міської ради № 274 від 25.02.2005 року, укладено договір оренди № 24, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передав орендатору індивідуально визначене нерухоме майно - нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 для розташування шахматно-шашечного клубу (а.с. 15, том 1).
Пунктом 10.1 типових договорів оренди від 31.05.2005 року передбачено, що вони діють з 31.05.2005 до 31.04.2006. (а.с. 16-19).
Строк дії вказаних договорів був продовжений шляхом укладення аналогічних договорів оренди від 20.04.2007 року та від 12.06.2007 року.
Таким чином, підвальне приміщення площею 141,8 кв.м. у будівлі АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення площею 14,1 кв.м. на 1-му поверху будинку АДРЕСА_2 входить до складу майна, переданого відповідачу на підставі договорів оренди № 24 від 20.05.2004 року та № 24 від 25.02.2005 року.
Позивач добросовісно виконував всі умови вказаних вище договорів оренди, вносив орендну плату , що підтверджується довідкою Комунального підприємства ЖЕО Залізничного району міста Сімферополя (а.с.30).
Однак, після набуття позивачем права користування майном за вищеназваними договорами з 20.05.2004 року відповідач створює перешкоди в користуванні всіма приміщеннями шляхом зайняття приміщення 1-го поверху будинку АДРЕСА_2, площею 14,1 кв.м.
Проте, площа 14.1. кв.м. 1-го поверху при вході у підвал орендованого приміщення позивача не входить до орендної площі товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія" по вулиці Київській у місті Сімферополі (довідка № 6 Комунального підприємства ЖЕО Залізничного району міста Сімферополя -а.с.31).
22.10.2004 року на підставі рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2041 , з метою забезпечення позивачем постійного доступу до орендованого приміщення та використання його за цільовим призначенням, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 було дано згоду щодо облаштування устрою додаткового входу в орендуєме підвальне приміщення по АДРЕСА_2. (а.с.23).
Вищевказані обставини стали приводом для звернення фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до господарського суду з відповідним позовом.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення суду першої інстанції, у звязку з неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного.
Предметом спору у даній справі є правовідносини, що виникли у зв'язку з виконанням договорів оренди індивідуально визначеного нерухомого майна -нежитлових приміщень , вимоги про усунення перешкод у користуванні приміщенням, вимоги позивача про витребування приміщення першого поверху площею 14,1 кв.м. по АДРЕСА_2 та вимоги про стягнення збитків, пов'заних з облаштуванням іншого входу в підвальне приміщення.
Зобов'язання, що виникають на підставі договору оренди, є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення глави 58 Цивільного кодексу України, параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України, а також загальні положення про зобовязання, положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року .
Як встановлено судовою колегією, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія" є орендарем нежитлових приміщень, площею 1440,7 кв.м., розташованих в будівлі АДРЕСА_2, якими він користується на підставі договору оренди № 77 від 30.05.2007, укладеного з комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя" (а.с. 84-85). Даний договір укладений на підставі наказу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради № 327 від 30.05.2007.
Підставою звернення з апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія»є його припущення, що він є орендарем усього першого поверху по вулиці Київській № 136 у місті Сімферополі .
Як вбачається із матеріалів справи, рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради і типовий договір № 77 від 30.05.2007, на підставі яких позивачу були надані в оренду нежилі приміщення в будівлі АДРЕСА_2, не містять відомостей щодо відображення підлітеру кожного приміщення, переданого в оренду позивачу, що позбавляє суд можливості однозначно ідентифікувати, які саме приміщення були передані ТОВ „Таврія”, а які - позивачу.
Також, у наявних матеріалах справи відсутні акти прийому передачі нерухомого майна, складання яких передбачено пунктом 2.1 договорів оренди, на підставі яких можливо було встановити які конкретно обєкти нерухомого майна були передані орендодавцем і прийняті орендарями при укладенні договорів оренди.
Крім того, з розпоряджень виконавчого комітету Сімферопольської міської ради і наказів Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради також не вбачається, які конкретно приміщення (з визначенням підлітер кожного приміщення) були передані в оренду позивачу, а які відповідачу у справі, що свідчить про відсутність можливості їх індивідуалізувати.
Разом з цим, згідно з довідкою ЖЕО Залізничного району міста Сімферополя (а.с.31) , який є орендодавцем спірного приміщення, ОСОБА_3 орендує підвальне приміщення , площею 130,7 кв.м., площа І поверху 14,1 кв.м. при вході в підвал орендуємого приміщення не входить в орендну площу орендаря - товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія".
Крім того спочатку нежилі приміщення по АДРЕСА_2 , площею 14,1 кв.м. були передані в оренду позивачу на підставі рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 274 від 25.02.2005 року (а.с.35).
Правомірність прийняття Виконкомом цього рішення встановлена рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2008 року у справі № 2-5/18045-2007. З даними висновками погодився Севастопольський апеляційній господарський суд, який постановою від 15.07.2008 року по даній справі залишив без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2008 року, та Вищий господарський суд , який постановою від 05.12.2008 року залишив без змін судові акти попередніх інстанцій. При цьому, судами зазначено , що спірне приміщення площею 14,1 кв.м. не входить до складу нерухомого майна, орендарем якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія".
Так, факти встановлені в вищеназваних судових рішеннях є в силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальними .
Відповідно до абзацу 4 частини 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року, орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Згідно зі статтею 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року зі змінами, орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Приписами статті 391 Цивільного кодексу України встановлено , що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як встановлено судом першої інстанції, фактично до 20.07.2006 року позивач був позбавлений можливості доступу до орендованих ним приміщень , які використовувались товариством з обмеженою відповідальністю "Таврія" у якості складських приміщень, про що позивач повідомляв орендодавця - Комунальне підприємство ЖЕО Залізничного району міста Сімферополя (а.с.29,37).
Таким чином, рішення суду першої інстанції у частині зобов'язання не чинити перешкод в користуванні позивачем спірним приміщення та у частині зобов'язання повернути орендоване майно є законним та обгрунтованим.
Крім того, 20.06.2006 року позивач уклав договір підряду з приватним підприємством "Будівельник Плюс", за яким підрядчик виконав роботи з облаштування входу в спірне приміщення. Кошторисна вартість робіт склала 27104 грн. (а.с.24-27).
Виходячи з приписів статті 1166 Цивільного кодексу України, позивач вимагає від відповідача відшкодування майнових збитків , які були заподіяні йому відповідачем з приводу додаткового облаштування входу в спірне приміщення.
У відповідності з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судова колегія вважає, що позивачем не було представлено обгрунтованих доказів відносно стягнення спричинених збитків, які складаються з сум орендної плати та вартості робіт з облаштування додаткового входу, тому немає підстав для їх стягнення, виходячи з наступного.
Порядок відшкодування шкоди визначено главою 82 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України N 02-5/215 від 01.04.94 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди", за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України) . Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
Однак, позивач не надав судовій колегії доказів складу правопорушення з боку відповідача, тому відсутні правові підставі для стягнення збитків у вигляді сум орендної плати, сплачених за увесь період дії договорів оренди та вартості проведених робіт з облаштування додаткового входу.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були порушені норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що дає підстави суду апеляційної інстанції для часткового скасування прийнятого у справі рішення та прийняття нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1,4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія" задовольнити частково .
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2007 року у справі № 2-3/8065-2007 скасувати частково.
3. Прийняти нове рішення у справі.
Позов задовольнити частково .
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія" повернути орендоване майно - приміщення 1-го поверху, загальною площею 14,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 в користування фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та не чинити перешкод фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 в користуванні приміщенням 1-го поверху , загальною площею 14,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2
4. В частині стягнення 33370,59 грн. понесених збитків в позові відмовити.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія"( місто Сімферополь, вулиця Київська,136, ЕДРПОУ 19177994, п/р в КРДВАТ "Райффайзен банк Аваль" міста Симферополь, № 26000876, МФО 324021) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (95000, АДРЕСА_3, ІІН за ЄДРФО НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 05.03.03 року) 85,00 грн. витрат державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддяВ.С. Голик
СуддіВ.І. Гонтар
В.А. Лисенко
З оригіналом згідно
Помічник судді М.Є.Пекарнікова
Судове рішення № 10769600, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 23.06.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-3/8065-2007. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: