Постанова № 10769527, 10.08.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2010 р.Справа № 4/37-10-1211

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

(Згідно з розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 182 від 08.07.10 р. колегію суддів у складі: Бєляновського В.В., Шевченка В.В., Мирошниченка М.А. замінено на колегію суддів у складі: Разюк Г.П., Колоколова С.І., Петрова М.С.)

при секретарях судового засідання: Хом’як О.С., Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача:

-          Датій К.О., довіреність № б/н від 14.10.09 р.,

-          Іноземцев О.В., довіреність № 1544 від 14.10.09 р.

від відповідача:

-          Скоробагатова Т.В., довіреність № 3503 від 01.02.08 р.,

-          Скоробагатов А.В., довіреність № б/н від 28.06.10 р.(в судовому засіданні від 20.07.10 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „Поляріс”

на рішення господарського суду Одеської області від 31.05.2010 р.

по справі № 4/37-10-1211

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „К” Лайн (Україна)” (далі по тексту ТОВ „К” Лайн (Україна)”)

до приватного підприємства „Поляріс” (далі по тексту ПП „Поляріс”)

про стягнення 467405,53 грн.

В С Т А Н О В И В:

16.03.10 р. ТОВ „К” Лайн (Україна)” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ПП „Поляріс” про стягнення 467405,53 грн., які складаються з вартості наданих послуг морського перевезення та штрафних санкцій у вигляді демереджу за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.05.10 р. (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з ПП „Поляріс” стягнуто 467405,53 грн. боргу, 4674,06 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До вказаного висновку суд 1 інстанції дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт надання послуг з морського перевезення, а відповідач, як фрахтувальник перевезення вантажу –баштового крану, за надані позивачем послуги не розрахувався та взагалі відмовився від експедирування вказаного вантажу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПП „Поляріс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначає, що даний спір не підсудний господарському суду Одеської області, так як згідно із ст.14 КТМ України відносини за договорами морського перевезення вантажів регулюються законодавством держави за згодою сторін. У даному випадку, за умовами договору перевезення, спір підсудний Токійському окружному суду Японії.

Скаржник також зазначає, що при прийнятті оскарженого рішення суд не врахував тієї обставини, що відповідач не є ані фрахтувальником, ані замовником, ані покупцем вантажу –баштового крану, а отже, і не має ніяких зобов’язань перед позивачем за його перевезення у вигляді оплати за надані послуги з перевезення, а тим більш у вигляді демереджу за несвоєчасне виконання зобов’язань по вивезенню вантажу з території порту.

Крім того, на думку скаржника, суд порушив вимоги ст.77 ГПК України, оскільки безпідставно не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи і вирішив спір за відсутністю представника ПП „Поляріс”.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 31.05.10 р. –без змін, як таке що відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте з врахуванням всіх обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

01.07.2008 року між “К (Europe) Limited” та Позивачем було укладено агентську угоду, у відповідності до якої Позивач є агентом судноплавної контейнерної лінії –морського перевізника “К” Line” на території України. У відповідності до пунктів 13 та 14 вказаної агентської угоди, на Позивача покладено обов’язок по збору всього зовнішнього/внутрішнього фрахту та інших навантажень, а також платні за затримку оплат, що є частиною вантажних витрат.

08.04.2008 року між ТОВ “Міжнародний центр торгівлі” та МАНИТОВОК КРЕЙН ГРУП ФРАНЦИЯ САС було укладено договір № 2008/80,125-148.

28.08.2008 р. між вказаними сторонами було підписано Акт приймання-передачі обладнання №1, з якого вбачається, що ТОВ “Міжнародний центр торгівлі” отримало баштовий кран МС175В № 350997 на умовах FCA (франко-перевізник).

Перевезення зазначеного крану здійснювалось на підставі морської транспортної накладної Waybill № KKLUSH9239359, у якій було визначено в якості відправника вантажу МАНИТОВОК КРЕЙН ГРУП КІТАЙ, отримувачем –ПП “Поляріс”.

01.10.2008 р. Позивач повідомив електронною поштою Відповідача про прибуття вантажу та направив на його адресу відповідне сповіщення про прибуття (Notice of arrival). У зазначеному сповіщенні Позивач також повідомив Відповідача про ставки демереджу за невиконання зобов’язань по своєчасному вивезенню вантажу з контейнерного терміналу. Окрім того, інформація про ставки демереджу міститься на офіційному сайті Позивача (http://www.kline.co.ua) та фактично є загальновідомою. Нарахування демереджу за несвоєчасне вивезення вказаного вантажу з контейнерного терміналу розпочиналося на 15 добу з моменту надходження вантажу до контейнерного терміналу Іллічівського морського торгівельного порту.

10.10.2008 р. в Іллічівський морський торгівельний порт прибув будівельний кран МС175В, реєстраційний номер 350997, який був завантажений у контейнери з номерами: KKFU.1479405, KKFU.7023388, KKFU.7316405, KKFU.7460916, KKFU.7640100, KKFU.7705032, KKTU.7555301. Перевезення зазначеного крану здійснювалось на підставі морської транспортної накладної Waybill № KKLUSH9239359, у якій було визначено вартість перевезення та його замовник –Відповідач.

Підтвердженням факту здійснення морського перевезення та прибуття зазначеного вантажу до контейнерного терміналу Іллічівського морського торгівельного порту є наявні в матеріалах справи копії екземпляру морської транспортної накладної (Waybill) з відміткою Південної митниці про надходження вантажу 10.10.2008 р., генерального акту № 305 від 12.10.2008 р. та листа від 04.12.2009 р. № 12.1/7-587, підписаного начальником контейнерного терміналу Іллічівського морського торгівельного порту про підтвердження факту прибуття вказаних контейнерів до Іллічівського морського торгівельного порту, їх належність судноплавній контейнерній лінії “К, визначення отримувачем вантажу Відповідача, а також про знаходження вантажу на контейнерному терміналі Іллічівського морського торгівельного порту.

Згідно із морською транспортною накладною Waybill № KKLUSH9239359, фрахт повинен бути сплачений отримувачем вантажу у порту призначення.

Відповідно із ст.135 КТМ України, правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом. Умови договору морського перевезення, не викладені в коносаменті, обов’язкові для одержувача, якщо в коносаменті зроблено посилання на документ, в якому вони викладені.

Статтею 163 КТМ України встановлено, що під час прийому вантажу одержувач зобов’язаний відшкодувати витрати, зроблені перевізником за рахунок вантажу, внести плату за простій судна в порту вивантаження, а також сплатити фрахт і плату за простій в порту навантаження, якщо це передбачено у коносаменті або іншому документі, на підставі якого перевозився вантаж.

Згідно із ч.2 ст.170 КТМ України у випадках, передбачених договором відправника (фрахтувальника) з перевізником, а при перевезенні в каботажі –чинними на морському транспорті України правилами, допускається переведення платежів на одержувача. Частинами 3, 4 цієї ж статті КТМ України встановлено, що одержувач зобов’язаний при прийманні вантажу сплатити перевізнику, якщо це не було зроблено раніше вантажовідправником (вантажоодержувачем), належний фрахт, внести плату за простій, відшкодувати зазначені перевізником витрати, пов’язані з вантажем. Перевізник може не видавати вантаж до виплати сум або надання забезпечення, зазначених у частині 3 цієї статті.

Враховуючи умови договору перевезення, визначені у морській транспортній накладній Waybill № KKLUSH9239359, а також вимоги ст.ст.135, 163, 170 КТМ України, судова колегія вважає, що у даному випадку обов’язок по оплаті фрахту і демереджу покладений на одержувача вантажу, але такий обов’язок у одержувача вантажу виникає тільки при прийманні вантажу.

В судовому засіданні представники відповідача стверджували, що ПП „Поляріс” навіть не зверталося із заявкою про отримання вантажу за морською транспортною накладною Waybill № KKLUSH9239359, оскільки воно взагалі відмовилося від експедирування цього вантажу. Позивач, всупереч вимог ст.33 ГПК України, не надав будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відповідач приймав вантаж.

За вищенаведених обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення порушив вимоги ст.ст.163, 170 КТМ України та безпідставно задовольнив позов ТОВ „К” Лайн (Україна).”

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що даний спір за умовами договору морського перевезення підсудний Токійському окружному суду Японії, оскільки п.7.2 цього договору звернення до Токійського окружного суду Японії є можливим, якщо позивачем є особа чи особи, що зазначені у пункті „Покупець”. У даному випадку ТОВ „К” Лайн (Україна) не є такою особою, тому позивач правомірно звернувся із позовом до господарського суду Одеської області.

Безпідставними є й доводи скаржника щодо порушення судом 1 інстанції вимог ст.77 ГПК України, оскільки при зверненні із клопотанням про відкладення розгляду справи відповідач не навів причини неможливості з’явлення в судове засідання.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга ПП „Поляріс” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 31.05.10 р. –скасуванню, позов залишенню без задоволення.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „К” Лайн (Україна)” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 31.05.10 р. скасувати, у позові відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „К” Лайн (Україна)” (65014, м. Одеса, вул.. Успенська, 39/1, оф. 34, 35, код ЄДРПОУ 35992091) на користь приватного підприємства „Поляріс” (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, оф. 6-А, р/р 260010163852 у Укрексімбанку м. Одеси, МФО 328618, код ЄДРПОУ 25039180) витрати по сплаті держмита за подачу апеляційної скарги у сумі 2337 грн. 03 коп.

3. Видачу наказів за постановою та в порядку ст.122 ГПК України доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  М.С. Петров

Суддя                                                                      Г.П. Разюк

Суддя                                                                      С.І. Колоколов