Ухвала суду № 107694642, 28.11.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33072/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження №12022000000000738 від 04.08.2022 прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження №12022000000000738 від 04.08.2022 прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

Власник майна або його представник в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000738 від 04.08.2022 за фактом заволодіння шляхом обману коштами ОСОБА_4 в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 ККУкраїни.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.

Установлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , а також невстановленими особами, діючи з корисливого мотиву та з метою незаконного збагачення, шляхом обману, під приводом збору коштів на закупівлю гуманітарної та воєнної допомоги для потреб Збройних сил України та переселенців зі сходу України, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_4 та інших громадян, на суму понад 6000000 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При цьому, грошові кошти зараховувались на карткові рахунки ОСОБА_6 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що відкриті в АТ «Універсал Банк», а також на карткові рахунки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що відкриті в АТ «КБ Приватбанк».

Так, під час тимчасового доступу та вилучення документів в АТ«Універсал Банк» установлено реквізити банківських рахунків ОСОБА_6 , відкритих у вказаному банку, що використовувались для заволодіння у фізичних осіб коштів шляхом обману, під приводом збору коштів на закупівлю гуманітарної та воєнної допомоги для потреб Збройних сил України та переселенців зі сходу України, а саме: № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .

Крім цього, під час тимчасового доступу та вилучення документів в АТ «КБ ПриватБанк» установлено реквізити банківських рахунків ОСОБА_6 , відкритих у вказаному банку, а саме: №№ НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , а також банківські рахунки ОСОБА_5 №№ НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , що могли використовуватись для заволодіння у фізичних осіб коштів шляхом обману, під приводом збору коштів на закупівлю гуманітарної та воєнної допомоги для потреб Збройних сил України та переселенців зі сходу України, в особливо великих розмірах.

У ході розслідування, під час виконання працівниками Департаменту Кіберполіції НП України доручення слідчого, наданого в порядку ст. 40 КПК України, підтверджено, що ОСОБА_6 має карткові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що відкриті в АТ «Універсал Банк», а також користується номером оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_13 .

Також установлено, що ОСОБА_4 , як допомогу на закупівлю гуманітарної та воєнної допомоги для потреб Збройних сил України та переселенців зі сходу України, перераховував кошти ОСОБА_5 на електронні гаманці останнього, що відкриті у крипто валютній біржі «Binance: BUSD Stablecoin», а саме: гаманці № « НОМЕР_14 » та №« НОМЕР_15 ». Всього на вказані електронні гаманці було перераховано коштів в сумі 109959 доларів США.

У ході розслідування, у крипто-валютній біржі «Binance» було витребувано та, в подальшому, оглянуто відомості щодо володіння та розпорядження електронними гаманцями «0xf896e45a147610bee51cd28598794a393bcf5dd4» та «TR7nP96y32yD9mnQ41j6JquGvzuiKBVJDu».

Під час проведення огляду відомостей, отриманих у «Binance» щодо електронних гаманців « НОМЕР_14 » та «TR7nP96y32yD9mnQ41j6JquGvzuiKBVJDu», установлено, що зазначені гаманці належать ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також установлено ІР-адреси із використанням яких здійснювались з`єднання із указаними електронними гаманцями.

Зокрема, установлено, що із використанням ІР-адрес НОМЕР_16 та НОМЕР_17 , здійснювалось з`єднання із електронним гаманцями ОСОБА_5 , що відкриті у обміннику «Binance», та, з використанням указаних ІР-адрес, використовувались кошти, що збирались ОСОБА_5 як допомогу для потреб Збройних сил України та переселенців зі сходу України.

Такими чином, у ході досудового розслідування підтверджено причетність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння коштами фізичних осіб шляхом обману, під приводом під приводом збору коштів на закупівлю гуманітарної та воєнної допомоги для потреб Збройних сил України та переселенців зі сходу України, в особливо великих розмірах, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Таким чином, у ході досудового слідства в кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів та встановлені підстави, які свідчать, що зазначені вище банківські рахунки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також електронні гаманці ОСОБА_5 використовувались для учинення розслідуваного кримінального правопорушення.

Таким чином, метою арешту грошових коштів, розміщених на вищезазначених рахунках, є збереження речових доказів, що відповідає вимогам ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України. В той самий час, незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Постановою слідчого грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, що відкриті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_18 , в АТ «КБ Приватбанк», а також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_19 , що відкриті в АТ «Універсал банк» та АТ«КБ Приватбанк», визнано речовими доказами.

Крім цього, постановою слідчого грошові кошти, що знаходяться на електронних гаманцях ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_18 , що відкриті в крипто валютній біржі «Binance», визнано речовими доказами.

Прокурор вказує, що з урахуванням вказаних обставин та з метою попередження незаконного відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, зважаючи на те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, сторона обвинувачення вважає за необхідне накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на указаних рахунках.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 4. ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно одержане внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене майно, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі коштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст.89КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках, для ефективного розслідування.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

Разом зцим,слідчий суддявраховує йте,що уданому випадкуобмеження прававласності єрозумним іспіврозмірним завданнямкримінального провадженнята обставиникримінального провадженнястаном начас прийняттярішення вимагаютьвжиття такогозаходу забезпеченнякримінального провадженняяк накладенняарешту.При цьому,доказів негативнихнаслідків відйого застосуванняслідчим суддеюне встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках вказаних нижче фізичних осіб у частині видатків коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів із обов`язковим зазначенням дати та часу при оголошенні ухвали, а також повідомити орган досудового розслідування письмово про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках на момент оголошення ухвали слідчого судді, а саме:

АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, код МФО 305299, юридична адреса: 1001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д):

UA783052990000026302897240860, UA723052990000026209870343508, НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , що належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_19 ;

НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та НОМЕР_20 , що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_18 ;

АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, код МФО 322001, юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19): НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , що належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_19 .

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на електронних гаманцях ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_18 , № « НОМЕР_14 » та № « НОМЕР_15 », що відкриті в криптовалютній біржі «Binance».

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7 ОСОБА_8