Рішення № 10767861, 29.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           29 липня 2010 року                                                            Справа №18/512

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –представник не з’явився,

від відповідача –Ганницька Н.М. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства “КЕТЕР”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еліт

Трейд“, м. Черкаси

про стягнення 15 699 грн. 79 коп., -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2010 року приватне підприємство “КЕТЕР” звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еліт Трейд” про стягнення заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі –продажу б/н від 13 лютого 2008 року в розмірі 20 611 грн. 14 коп., в тому числі: 16 947 грн. 94 коп. –основний борг, 3 163 грн. 20 коп. пеня, 500 грн. 00 коп. штраф.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В процесі розгляду справи, позивач неодноразово зменшував свої позовні вимоги та з урахування останніх змін (заява від 24 червня 2010 року №1/24) просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еліт Трейд“ 15 699 грн. 79 коп. заборгованості, в тому числі: 12947 грн. 94 коп. –основний борг, 2251 грн. 85 коп. пеня, 500 грн. 00 коп. штраф.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 травня 2010 року продовжено строк вирішення спору по справі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, до суду надійшло клопотання від директора підприємства про відкладення розгляду справи, в зв’язку з відрядженням представника.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки представляти інтереси підприємства в суді було надано двом представникам, а саме Горник О.М. (доручення від 05 лютого 2010 року) та Ситнику В.А.(довіреність від 12 липня 2010 року), крім того представляти інтереси юридичної особи може й безпосередньо сам керівник або інша уповноважена особа.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав повністю, щодо стягнення пені та штрафу заперечував.

В судовому засіданні, яке відбулося 29 липня 2010 року за згодою представника відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/512.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 13 лютого 2008 року між приватним підприємством “Кетер” (продавець) та Сімферопольською філією товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еліт Трейд“ (покупець) було укладено договір купівлі –продажу.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, продавець зобов’язався передати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець в свою чергу –проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 23 975 грн. 27 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

-          № РН-0000195 від 19 серпня 2009 року на суму 7 503 грн. 74 коп.;

-          № РН-0000210 від 03 вересня 2009 року на суму 5 715 грн. 02 коп.;

-          № РН-0000219 від 09 вересня 2009 року на суму 2 264 грн. 64 коп.;

-          № РН-0000248 від 30 вересня 2009 року на суму 4 313 грн. 47 коп.;

-          № РН-0000260 від 12 жовтня 2009 року на суму 4 178 грн. 40 коп. (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом та печаткою відповідача у вищевказаних накладних.

Відповідач в свою чергу зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав не повністю, сплативши позивачу лише 11 027 грн. 33 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 23-29, 46-47,106). Слід зазначити, що 10 грудня 2009 року відповідачем було сплачено 1 000 грн. 00 коп., з яких 272 грн. 67 коп. позивачем було зараховано на погашення боргу за товар поставлений до 19 серпня 2009 року.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 12 947 грн. 94 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі - продажу від 13 лютого 2008 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця через 30 календарних днів після підписання видаткової накладної.

Отже, з урахуванням п. 6.1. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар:

-          за накладною № РН-0000195 від 19 серпня 2009 року до 18 вересня 2009 року;

-          за накладною № РН-0000210 від 03 вересня 2009 року до 03 жовтня 2009 року;

-          за накладною № РН-0000219 від 09 вересня 2009 року до 09 жовтня 2010 року ;

-          за накладною № РН-0000248 від 30 вересня 2009 року до 30 жовтня 2009 року;

-          за накладною № РН-0000260 від 12 жовтня 2009 року до 11 листопада 2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 12 947 грн. 94 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п.6.1. даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, а також штраф у розмірі 100 грн. за кожен факт несплати або невчасної оплати вартості поставки.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 2 251 грн. 85 коп. пені та 500 грн. 00 коп. штрафу.

Проте суд дійшов висновку, що даний розрахунок пені є помилковим, оскільки першу партію товару було поставлено відповідачу 19 серпня 2009 року (накладна №РН -0000195) на суму 7503 грн. 74 коп. Термін сплати згідно п. 6.1. договору настав 18 вересня 2009 року. Таким чином розмір пені за період з 19 вересня 2009 року по 02 жовтня 2009 року (03 жовтня 2009 року день сплати вартості товару поставленого на підставі накладної № РН-0000210 від 03 вересня 2009 року на суму 5715 грн. 02 коп.) складає 59 грн. нарахованої на суму боргу в розмірі 7503 грн. 74 коп.

Розмір пені за період з 03 жовтня 2009 року по 08 жовтня 2009 року ( 09 жовтня 2009 року дата сплати товару поставленого 09 вересня 2009 року на підставі накладної № РН-0000219 на суму 2264 грн. 64 коп.) становить 44 грн. 55 коп. нарахованої на суму боргу в розмірі 13218 грн. 76 коп. (7503 грн. 74 коп. + 5715 грн. 02 коп.).

Розмір пені нарахованої на суму боргу в розмірі 15483 грн. 40 коп. (13218 грн. 76 коп. + 2264 грн. 64 коп. –товар поставлений 09 вересня 2009 року) за період з 09 жовтня 2009 року по 29 жовтня 2009 року (30 жовтня 2009 року - дата сплати товару поставленого за накладною № РН-0000248 від 30 вересня 2009 року на суму 4313 грн. 47 коп.) складає 182 грн. 62 коп.

Розмір пені за період з 30 жовтня 2009 року по 10 листопада 2009 року (11 листопада 2009 року день сплати товару поставленого за накладною № РН-0000260 від 12 жовтня 2009 року на суму 4178 грн. 40 коп.) складає 133 грн. 43 коп. нарахованої на суму боргу в розмірі 19796 грн. 87 коп. (15483 грн. 40 коп. + 4313 грн. 47 коп. - товар поставлений 30 вересня 2009 року).

Розмір пені за період з 11 листопада 2009 року по 09 грудня 2009 року (10 грудня 2009 року сплачено відповідачем 1000 грн. 00 коп., з яких зараховано позивачем 727 грн. 33 коп.) нарахованої на суму боргу 23975 грн. 27 коп. (19796 грн. 87 коп.+ 4178 грн. 40 коп. –товар поставлений 12 жовтня 2009 року) складає 390 грн. 50 коп.

Пеня за період 10 грудня 2009 року (11 грудня 2009 року відповідачем сплачено 1000 грн. 00 коп.) нарахованої на суму боргу в розмірі 23247 грн. 94 коп. (23975 грн. 27 коп. - 727 грн. 33 коп.) складає 13 грн. 06 коп.

Пеня за період з 11 грудня 2009 року по 13 грудня 2009 року (14 грудня 2009 року відповідачем сплачено 1000 грн. 00 коп.) нарахоованої на суму боргу 22247 грн. 94 коп. (23247 грн. 94 коп. –1000 грн. 00 коп.) становить 37 грн. 49 коп.

Пеня за період з 14 грудня 2009 року по 15 грудня 2009 року (16 грудня 2009 року відповідачем сплачено 1000 грн. 00 коп.) нарахованої на суму боргу 21247 грн. 94 коп. (22247 грн. 94 коп. –1000 грн. 00 коп.) складає 23 грн. 87 коп.

Розмір пені за період 16 грудня 2009 року (17 грудня 2009 року відповідачем сплачено 1000 грн. 00 коп.) нарахованої на суму боргу 20247 грн. 94 коп. (21247 грн. 94 коп. –1000 грн. 00 коп.) складає 11 грн. 37 коп.

Розмір пені за період з 17 грудня 2009 року по 04 січня 2010 року (05 січня 2010 року відповідачем сплачено 1300 грн. 00 коп.) нарахованої на суму боргу 19247 грн. 94 коп. (20247 грн. 94 коп. –1 000 грн. 00 коп.) складає 205 грн. 40 коп.

Розмір пені за період з 05 січня 2010 року по 09 лютого 2010 року (10 лютого 2010 року відповідачем сплачено 1000 грн. 00 коп.) нарахованої на суму боргу 17947 грн. 94 коп. (19247 грн. 94 коп. –1 300 грн. 00 коп.) складає 362 грн. 89 коп.

Розмір пені за період з 10 лютого 2010 року по 01 березня 2010 року (01 березня 2010 року дата зазначена позивачем) нарахованої на суму боргу 16947 грн. 94 коп. (17947 грн. 94 коп. –1 000 грн. 00 коп.) складає 190 грн. 37 коп.

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню 1 654 грн. 55 коп. пені, а в решті вимог про стягнення 597 грн. 30 коп. пені, слід відмовити, в зв’язку з невірним нарахуванням.

Що стосується стягнення з відповідача штрафу в розмірі 500 грн. 00 коп., то судом враховано наступне:

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами було підписано протокол розбіжностей до договору, згідно якого сторони дійшли згоди п. 8.2 договору викласти в іншій редакції, а саме: за порушення термінів розрахунків, передбачених п.6.1. даного договору, покупець сплачує лише пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Тобто умовами договору не було передбачено нарахування штрафу.

Крім того, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв'язку з чим суд не погоджується з доводами позивача викладеними в позові.

При цьому судом враховано правову позицію викладену в постанові ВГСУ від 12 липня 2007 року, зі справи № 13/710-06.

З огляду на зазначене суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу є безпідставною, а тому в позові в цій частині слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Пунктом 4.2. Роз’яснення Вищого арбітражного суду від 04 березня 1998 року, № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” встановлено, якщо позивач у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, державне мито у цій частині не повертається.

Згідно платіжного доручення №108 від 02 березня 2010 року позивачем сплачено 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року, № 825 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258”, яка набрала чинності 13 серпня 2009 року витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються в розмірі 236 грн. 00 коп.

Таким чином, кошти на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79 грн. 00 коп. підлягають поверненню позивачу, в зв’язку з надмірною їх сплатою.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еліт Трейд“, вул. Берегова,2, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34076879 на користь приватного підприємства “Кетер”, вул. Алма –Атинська, 14 -А, м. Київ, ідентифікаційний код 31954691, р/р 26005223608 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 380805 –12 947 грн. 94 коп. –основної заборгованості, 1654 грн. 55 коп. пені, 146 грн. 03 коп. витрат на сплату державного мита та 219 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Державного бюджету України, реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31210259700002 в Головному управлінні Державного казначейства України у Черкаській області, МФО 854018 на користь приватного підприємства “Кетер”, вул. Алма –Атинська, 14 -А, м. Київ, ідентифікаційний код 31954691, р/р 26005223608 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 380805 –79 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

4.          В решті вимог –в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 03 серпня 2010 року.