Рішення № 10767841, 01.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2009 р.                                                   Справа № 01/2611

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Швидкої О.В., за участю представників сторін:

від позивача –Іноземцев Є.С. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг – Лізинг”, м. Миколаїв

до приватного підприємства “ЛАН –2005”, с. Вершаці, Чигиринського району. Черкаської області

про стягнення 104385,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Техноторг –Лізинг” звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар згідно з укладеним між сторонами договору фінансового лізингу №127 від 17 липня 2007 року, в розмірі 73294,10 грн. –основного боргу, 924,05 грн. –трьох процентів річних від простроченої суми, 7188,05 грн. –нарахування втрат від інфляції,17590,60 грн. –штрафу та 5388,70 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши доводи представника позивача, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного:

17 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Техноторг –Лізинг”(позивач) та приватним підприємством “ЛАН –2005” було укладено договір фінансового лізингу №127, відповідно до умов якого позивач зобов’язується набути у власність та передати у користування Відповідачу три трактори Білорус –920 вартістю 307200,00 грн., а відповідач у свою чергу зобов’язувався сплачувати позивачеві лізингові платежі, передбачені договором.

14 вересня 2007 року згідно актів приймання –передачі позивач передав відповідачу три трактори Білорус – 920, чим виконав взяті на себе зобов’язання за договором.

Відповідач у свою чергу свої зобов’язання не виконував за договором, оскільки сплачував лізингові платежі не в повному обсязі.

Відповідно до ст. 7 ЗУ “Про фінансовий лізинг” та п.п. 9.1, 9.1.1, 9.2, 9.4 договору, 11 березня 2009 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору та вилучення предмету лізингу.

Вилучення мало відбуватися на протязі 3 –х календарних днів з моменту отримання відповідачем повідомлення, але не пізніше 20.02.2009 р. за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113.

21 лютого 2009 року відповідач не повернув предмет лізингу на вищезазначену адресу.

31 березня 2009 року позивач у односторонньому порядку вилучив предмет лізингу у відповідача.

На даний момент сума основного боргу відповідача перед позивачем по лізинговим платежам складає –73294,10 грн.

Відповідачем договірні зобов’язання не виконані, тому позивач просить суд стягнути заборгованість у примусовому порядку.

Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: договору фінансового лізингу №127 від 17.07.2007 р., розрахунку щомісячних лізингових платежів, акту прийому – передачі товару №127 - 1 від 14.09.2007 р., акту прийому –передачі №127 –2 від 14.09.2007 р., акту прийому –передачі №127 –3 від 14.09.2007 р., повідомлення №49 від 10.03.2009 р., актів №№127В1,127В2,127В3 від 31.03.2009 р. одностороннього вилучення предмету лізингу, виписок з особового рахунку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 73294,10 грн. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 924,05 грн. –трьох процентів річних від простроченої суми, 7188,05 грн. –нарахування втрат від інфляції.

Відповідно до п. 10.5 договору за порушення відповідачем своїх зобов’язань зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення від суми простроченої заборгованості за лізинговими та іншими передбаченими даним договором платежами за кожний календарний день такого прострочення, а також сплачує позивачу штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми усієї заборгованості відповідача за лізинговими платежами, що існувала на день такого порушення.

Суд вважає, що позивачем розрахунки пені, штрафу, донарахувань втрат від інфляції та трьох відсотків річних вчинені вірно та підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача являються обґрунтованими, він має право на стягнення з відповідача 73294,10 грн. - основної заборгованості, 7188,05 грн. –заборгованості за поставлений товар з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 924,05 грн. –трьох процентів річних від простроченої суми, 17590,60 грн. –штрафу та 5388,70 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

З відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 1044,00 грн. витрат на оплату державного мита і 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Лан – 2005”, с. Вершаці, Чигиринського району, Черкаської області, код 33731164, п/р 26007060089452 у “Приватбанк”, МФО 354347 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг –Лізинг”, пров. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, код 34234628, р/р 2600901300622 в МФ ТОВ “Укрпромбанк, МФО 326814, 73294,10 грн. - основної заборгованості, 7188,05 грн. –заборгованості за поставлений товар з урахуванням встановленого індексу інфляції, 924,05 грн. –трьох процентів річних від простроченої суми, 17590,60 грн. –штрафу та 5388,70 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 1044,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати позивачу довідку про повернення надлишкової сплаченої суми державного мита.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В.Чевгуз