ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" серпня 2010 р. Справа № 42/227-10
вх. № 6159/1-42
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Гаврилюк В.М. (дов.)
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ „Торговий будинок „Молочний хутор”, м. Харків
до ПП "Аквамарин", м. Харків
про стягнення 55245,44 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ „Торговий будинок „Молочний хутор” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПП „Аквамарин”, про стягнення заборгованості в загальному розмірі 55245,44 грн., в т.ч. основний борг – 52232,50 грн., пеня – 3012,94 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала суду отримана відповідачем 15.07.2010р.
Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.
Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.
15.04.2010р. між ТОВ „Торговий будинок „Молочний хутор” (постачальник, позивач) та ПП „Аквамарин” (покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 21/04/09/01 (далі – Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується постачати покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених даним договором.
Відповідно до п. 6.1 Договору з врахуванням додаткової угоди № 1 від 21.04.2009р. покупець сплачує вартість товару на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.
Позивачем на адресу відповідача в період з 25.02.2010р. по 16.03.2010р. був поставлений товар на суму 53658,52 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких додані до матеріалів справи (а.с. 20-134).
Однак відповідач свої зобов’язання за договором в повному обсязі не виконав та не оплатив отриманий товар на суму 52232,50 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами складені акти звірки взаєморозрахунків, які підписані обома сторонами, з яких вбачається, що відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем за період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р. у сумі 52232,50 грн., дана сума заборгованості не змінилась станом на 31.05.2010р.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред’явлено до стягнення 52232,50 грн.
Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами договору, а саме п.7.3 договору передбачено, що в разі порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не оплаченого товару за кожен день прострочення.
Позивачем наданий розрахунок пені, згідно якого пеня за період прострочення по 30.06.2010р. складає 3012,94 грн.
Наданий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, арифметично розмір пені обчислений вірно, тому наданий розрахунок приймається судом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог, тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 552,45 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" (юридична адреса: 61036 м. Харків, вул. Дизельна, буд. 3/5, фактична адреса: 61144 м. Харків, вул. Героїв Труда, буд. 15, код 31634863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Молочний хутор" (61105 м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, офіс 506, поточний рахунок № 260053012473 в ВАТ "Реал Банк", м. Харків, МФО 351588, код 35589715) основну заборгованість у сумі 52232,50 грн., пеню в сумі 3012,94 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 552,45 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 09.08.2010р.
Судове рішення № 10767243, Господарський суд Харківської області було прийнято 03.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 42/227-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: