Рішення № 10767156, 03.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2010 р. Справа № 54/195-09

вх. № 6450/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - Поддашкіної О.Ю., довіреність №2520 від 28.10.2009р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", м. Івано-Франківськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 457507,00 грн. та розірвання договору

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", м. Івано-Франківськ

про визнання правочину недійсним та визнання припиненим договору

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит”(далі позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення, укладеним між сторонами 29.02.2008 року, в розмірі 457 507,00 грн., з яких 408 000,00 грн. - основний борг, 37 983,00 грн. - пеня, 6 630,00 грн. - 3% річних, 4894,00 грн. - збитки від інфляції. Також позивач просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення, укладений між сторонами 29.02.2008 року і посвідчений Десятніченко І.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати за орендоване приміщення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02 вересня 2009 року о 12:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 вересня 2009 року за згодою сторін було продовжено строк вирішення спору за межами встановленого ст. 69 ГПК України двохмісячного строку вирішення спорів та відкладено розгляд справи на 05 жовтня 2009 року о 10:00, у зв`язку з ненаданням сторонами витребуваних судом доказів та задоволеним клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2009 року, у зв`язку з учбовою відпусткою судді Хачатрян В.С., справу №54/195-09 було передано судді Чистякової І.О. для подальшого розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2009 року розгляд справи було відкладено на 03 листопада 2009 року о 11:00.

28.10.2009 року до господарського суду Харківської області відповідачем була подана зустрічна позовна заява про визнання правочину недійсним, а саме відповідач просить суд визнати недійсним пункт 5.4. Договору оренди нежитлових приміщень від 29.02.2008 року, укладеного між сторонами, відповідно якого орендар починає сплачувати орендну плату з моменту початку діяльності Орендаря (закінчення ремонтних робіт та узгодження документів), але не пізніше ніж один місяць з моменту укладення цього договору - у частині обов`язку орендаря сплачувати орендну платню не пізніше ніж один місяць з моменту укладення цього договору, зобов`язати відповідача усунути перешкоди користування орендованим майном та ліквідувати усі фактичні та документальні перепони, що перешкоджають початку роботи розважального закладу, а саме: здати до експлуатації та отримати документи від дозвільних органів (МНС, санітарно - епідеміологічних служб, комунально - експлуатаційних служб та інших у відповідності до діючого законодавства), передати підтверджуючі цей факт документи ФОП ОСОБА_2, провести капітальний ремонт приміщення, що є об`єктом оренди за свій власний рахунок (п.п. 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4) та судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.11.2009 року у справі № 54/195-09 повернуто зустрічну позовну заяву фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 та додані до неї документи на 10 аркушах, у тому числі квитанції № 143КП1184 від 28.10.2009 р. та № 143КП1183 від 28.10.2009 р. Розгляд справи № 54/195-09 відкладено на "17" листопада 2009 р. о 15:00.

Відповідач з ухвалою господарського суду Харківської області від 03.11.2009 р. не погодився, 04 листопада 2009 року звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 листопада 2009 року розгляд справи було зупинено до закінчення розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 03 листопада 2009 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2009 року прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до провадження, розгляд скарги призначено на 14.12.2009 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без розгляду, ухвалу господарського суду Харківської області від 03 листопада 2009 року - без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 грудня 2009 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на "27" січня 2010 р. о 10:20 год.

29 грудня 2009 року відповідачем було подано касаційну скаргу (вх. №2255) на ухвалу господарського суду Харківської області від 03 листопада 2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р., з урахуванням чого справу №54/195-09 12 січня 2010 року було направлено до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 01 березня 2010 року касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 03 листопада 2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2009 року - без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2010 року призначено справу №54/195-09 до розгляду на 11 травня 2010 року о 11:00.

11 травня 2010 року до господарського суду Харківської області відповідачем було подано зустрічний позов про визнання правочину недійсним (вх. №9996 від 11.05.2010р.), а саме відповідач просить суд визнати недійсним пункт 5.4. Договору оренди нежитлових приміщень від 29.02.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, відповідно якого орендар починає сплачувати орендну плату з моменту початку діяльності орендаря (закінчення ремонтних робіт та узгодження документів), але не пізніше ніж один місяць з моменту укладення цього договору - у частині обов`язку орендаря сплачувати орендну платню не пізніше ніж один місяць з моменту укладення цього договору, а також визнати припиненим договір оренди нежитлових приміщень від 29.02.2008р., укладений між позивачем та відповідачем з моменту отримання позивачем першої вимоги та актів приймання - передачі про повернення приміщень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 травня 2010 року прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та розгляд справи №54/195-09 відкладено на "26" травня 2010 р. о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 травня 2010 року розгляд справи було відкладено на 22 червня 2010 року о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2010 року розгляд справи було відкладено на 03 серпня 2010 року о 11:40.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на зустрічний позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не представив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6102206800509 та №6102206800975.

Відповідач у судовому засіданні заперечує проти первісного позову, з підстав, викладених у відзиві (вх.14945 від 02.08.2010 р.), зокрема посилаючись на те, що позивачем не виконано зобов`язання передбачені п.3.1.2., п. 3.1.3., 3.1.4 та п.3.1.5. договору, що призвело до неможливості відповідачу використовувати майно, передане в оренду, тому відповідно до ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України відповідач звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Крім того, відповідач підтримує зустрічний позов та наполягає на його задоволенні з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві. Надав відзив (вх. №14945 від 02.08.2010р.) з додатками, а саме копією вимоги №16/03-01 від 16.03.2008р., копією поштового конверту, копією досудової претензії №07/03-01 від 27.03.2008р., копією описів, копією вимоги №20/07-04 від 20.07.2008р., копією поштового чеку, копією акту прийому - передачі (повернення) нежитлових приміщень до договору оренди від 29 лютого 2008 року, копією бухгалтерської довідки №17/04-01 від 17.04.2008р., копією довідки про вартість виконаних генпідрядних робіт, довідки №1/07-01 від 01.07.2010р., копією експертного висновку, копією акту обстеження системи теплоспоживання об`єкта від 24.03.2010р., копією витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на позивача, копією довідки №1279, копією договору іпотеки нерухомого майна від 14.07.2008р. та копією додаткового погодження №1 з використанням охоронно - тривожної сигналізації серія ОТС №023* від 01.04.2008р. від 31.05.2008р.

Суд надані документи долучає до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 29 лютого 2008 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення, який зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 29 лютого 2008 року за № 743.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування майно, а саме - нежитлові приміщення підвалу №1-:-17, 23, 24 в нежитловій будівлі літер "Б-2", загальною площею 557,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Предмет оренди належить позивачу на підставі договору купівлі - продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. 21.08.2007 року за реєстровим №4868, зареєстрованого у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 14.09.2007р. згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15929581 в книзі №1 номер запису №6740, реєстраційний №19934719.

Згідно п. 1.2. цього договору сторони встановили, що орендоване приміщення використовується відповідачем для розміщення розважального закладу, у тому числі клубу, дискотеки, бару, кафе, караоке-бару, гральних автоматів та іншого.

Згідно п.2.1. Договору відповідач вступає в платне користування орендованим приміщенням з моменту підписання цього договору з урахуванням вимог пункту 5.2. Договору. Прийом - передача орендованого приміщення здійснюється на підставі акту прийому - передачі орендованого приміщення.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що орендна плата сплачується відповідачем щомісячно шляхом попередньої оплати за поточний місяць на рахунок позивача до першого числа місяця з урахуванням змісту пункту 5.4. Договору. Оплата за перший місяць дії цього договору відповідачем не здійснюється.

Судом встановлено, що актом прийому - передачі нежитлових приміщень до договору оренди, посвідченого ПН ХМНО Десятніченко І.В. 29.02.2008р. за реєстровим №743 від 29 лютого 2008 року позивачем було передано відповідачу спірні приміщення.

П. 6.1. договору сторони визначили строк дії договору з 29 лютого 2008 року до 01 березня 2011 року.

Відповідно до п.п.3.1.2. - 3.1.5. договору позивач зобов`язався на протязі двох тижнів з моменту підписання цього договору ліквідувати усі фактичні та документальні перепони, що перешкоджають початку роботи розважального закладу, а саме: здати до експлуатації та отримати документи від дозвільних органів (МНС, санітарно - епідеміологічних служб, комунально - експлуатаційних служб та інших у відповідності до діючого законодавства) та передати підтверджуючі цей факт документи відповідачу; здійснювати капітальний ремонт орендованого приміщення за свій власний рахунок; до підписання договору повідомити відповідача про всі обставини, які стосуються орендованого приміщення та які можуть вплинути на волевиявлення відповідача по даному договору, а також надати відповідачу нотаріальні копії правовстановлюючих документів на об"єкт оренди.

Згідно п.5.1. Договору орендна плата складає суму 34000,00 грн. на місяць.

Відповідно до п.5.2. Договору орендна плата сплачується відповідачем щомісячно шляхом попередньої оплати за поточний місяць на рахунок позивача до першого числа поточного місяця з урахуванням змісту п. 5.4. Договору. Оплата за перший місяць дії цього договору відповідачем не здійснюється.

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що відповідач починає сплачувати орендну плату з моменту початку діяльності відповідача (закінчення ремонтних робіт та узгодження документів), але не пізніше ніж один місяць з моменту укладення цього договору. Попередня оплата за перший місяць роботи, тобто з першого квітня 2008 року по 01 травня 2008 року сплачується на протязі трьох банківських днів з моменту укладення цього договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві та зустрічній позовній заяві обставин суд зазначає наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01 липня 2008 року по 25 червня 2008 року в сумі 408000,00 грн., пеню в сумі 37983,00 грн., 3% річних в сумі 6 630,00 грн. та інфляційні нарахування в сумі 4 894,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, при цьому ч. 6 ст. 762 цього Кодексу встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 та ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Як вбачається із матеріалів справи 11 травня 2010 року відповідачем було подано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої він просить суд визнати недійсним пункт 5.4. Договору оренди нежитлових приміщень від 29.02.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, відповідно якого орендар починає сплачувати орендну плату з моменту початку діяльності орендаря (закінчення ремонтних робіт та узгодження документів), але не пізніше ніж один місяць з моменту укладення цього договору - у частині обов`язку орендаря сплачувати орендну платню не пізніше ніж один місяць з моменту укладення цього договору, оскільки дана частина договору суперечить положенням ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, а також визнати припиненим договір оренди нежитлових приміщень від 29.02.2008р., укладений між позивачем та відповідачем з моменту отримання позивачем першої вимоги та актів приймання - передачі про повернення приміщень.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 2, 12 Постанови від 28.04.78 № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд має встановити ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, та настання визначених юридичних наслідків.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Пунктами 3.1.2 - 3.1.5. спірного Договору встановлено обов`язок позивача виконати певні умови, за яких відповідач зможе використовувати спірне приміщення під розміщення розважального закладу (п.1.2. Договору).

Натомість судом встановлено, що позивачем вищенаведені умови договору не було виконано, що перешкоджало відповідачу використовувати вказане приміщення за цільовим призначенням, а саме позивач не надав доказів повідомлення відповідача про те, що ним було проведено реконструкцію спірного приміщення та не надано доказів здачі об"єкта до експлуатації, не надано дозвільних документів від органів (МНС, санітарно - епідеміологічних служб, комунально - експлуатаційних служб та інших у відповідності до діючого законодавства), а також позивач не надав доказів передачі відповідачу відповідних документів, позивач не здійснив капітальний ремонт орендованого приміщення за свій власний рахунок та не повідомив відповідача про відсутність опалення в даному приміщенні, що унеможливило використання спірного приміщення відповідачем.

Вищезазначені обставини, підтверджуються експертним висновком оцінки протипожежного стану приміщень бару у складі дискотеки (клуб) по АДРЕСА_2, виконаного Дочірнім підприємством "Харківспецоцінка" КП "Харківспецсервіс" (ліцензія серія АБ №223773) 06 березня 2008 року. Даним висновком встановлено, зокрема, що на момент обстеження в приміщеннях цокольного поверху проведена реконструкція, документів по з`ясуванню з пожежною охороною на розгляд не надано.

Крім того актом обстеження системи теплоспоживання об`єкту КП "Харківські теплові мережі" від 24 березня 2010 року встановлено про наявність системи опалення у неробочому стані.

16 березня 2008 року відповідач надіслав позивачу вимогу про негайне усунення перешкод користування орендованим майном та ліквідування фактичних та документальних перепон, що перешкоджають початку роботи розважального закладу (п.п. 3.1.2, 3.1.3., 3.1.4 Договору). Дана вимога була направлена позивачу, що підтверджується доданим до матеріалів справи конвертом, датованим 16 березня 2010 року та повідомленням про вручення поштового відправлення.

27 березня 2008 року відповідач також надіслав позивачу вимогу про усунення перешкод користування орендованим майном та ліквідування фактичних та документальних перепон, що перешкоджають початку роботи розважального закладу (п.п. 3.1.2, 3.1.3., 3.1.4 Договору). Дана вимога була направлена позивачу, що підтверджується доданим до матеріалів справи поштовим описом вкладення датованим 27 березня 2010 року.

Однак, позивачем не було усунено перешкоди у користуванні відповідачем орендованим майном.

Як свідчать матеріали справи відповідач намагався самостійно усунути перешкоди у користуванні майном, а саме проводив капітальний ремонт спірного приміщення, що підтверджується бухгалтерською довідкою №17/04-01 від 17.04.2008р. та довідкою про вартість виконаних генпідрядних робіт.

Суд зазначає, що правовий аналіз чинного законодавства свідчить про те, що включення до Договору умов, які надають Орендодавцю право вимагати сплати орендної плати за приміщення, яким фактично Орендар не користується, суперечить таким засадам цивільного законодавства як справедливість, розумність та добросовісність (ч. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України). Такі засади цивільного законодавства є притаманними для будь-яких зобов'язальних правовідносин, та їх закріплення в ст. 3, ч. 3 ст. 509, ст. 627 Цивільного кодексу України регламентує обов'язковість їх застосування.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2010 року позивача було зобов`язано надати до суду докази виконання зобов`язань передбачених п.3.1.2., п. 3.1.3. та 3.1.4 договору.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 01 червня 2010 року) якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Натомість позивачем не надано доказів виконання вищезазначених пунктів договору.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що наявність в п.5.4. Договору умов щодо обов`язку відповідача сплачувати орендну плату не пізніше ніж один місяць з моменту укладення спірного договору суперечить приписам ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України та моральним засадам суспільства, оскільки фактично дана умова договору зобов`язує відповідача сплачувати орендну плату навіть за умов невикористання приміщення через обставини, за які відповідач не відповідає, з урахуванням чого зустрічні позовні вимоги відповідача щодо визнання недійсним п.5.4. Договору оренди нежитлових приміщень від 29.02.2008р. в частині обов`язку орендаря сплачувати орендну плату не пізніше ніж один місяць з моменту укладення цього договору підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що первісний позов про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01 липня 2008 року по 25 червня 2008 року в сумі 408000,00 грн., пені в сумі 37983,00 грн., 3% річних в сумі 6 630,00 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 4 894,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки не здача орендованого приміщення до експлуатації та не отримання документів від дозвільних органів (МНС, санітарно - епідеміологічних служб, комунально - експлуатаційних служб та інших у відповідності до діючого законодавства) на експлуатацію даного приміщення, а також не проведення капітального ремонту орендодавцем (позивачем), на якого цей обов'язок покладено умовами договору та законом (ч. 2 ст. 776 ЦК України), є в розумінні ч. 3 ст. 776 ЦК України об'єктивною обставиною, що перешкоджала використанню відповідачем орендованого майна за цільовим призначенням в період капітального ремонту, тому враховуючи вищезазначене та положення ч. 6 ст. 762 ЦК України відсутні підстави для задоволення первісного позову в цій частині.

В частині первісного позову позивача щодо розірвання спірного договору оренди у зв`язку з невнесенням плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, суд зазначає наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі розірвання договору та сплата неустойки.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зважаючи на те, що позивачем недоведено порушення відповідачем умов договору, то відсутні правові підстави для його розірвання та відповідно первісний позов в цій частині не підлягає задоволенню.

В частині зустрічних позовних вимог щодо визнання припиненим договіру оренди нежитлових приміщень від 29.02.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем з моменту отримання позивачем першої вимоги та актів приймання - передачі про повернення приміщень суд встановив наступне.

01.08.2008 року відповідачем на адресу позивача було надіслано вимогу за вих. № 20/07-04 від 20.07.2008 року про розірвання спірного договору та направлено для підписання акти прийому-передачі (повернення).

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що договір припиняє свою дію по закінченню терміну дії договору та за взаємною згодою сторін цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Згідно ч.1 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Дана норма кореспондується з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, яким встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що зустрічний позов в частині визнання припиненим договіру оренди нежитлових приміщень від 29.02.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем з моменту отримання позивачем першої вимоги та актів приймання - передачі про повернення приміщень не підлягає задоволенню, оскільки сторони не дійшли згоди про його припинення з моменту отримання позивачем першої вимоги та актів приймання - передачі про повернення приміщень, умовами договору передбачено, що договір припиняється за домленістю сторін.

При таких обставинах, спірний договір може бути зміненим або розірваним з дня набрання чинності рішення господарського суду Харківської області про його зміну або розірвання, а не з моменту отримання позивачем першої вимоги та актів приймання - передачі про повернення приміщень.

Посилання відповідача на ч.2 ст. 762 Цивільного кодексу України як на правову підставу позову щодо можливості припинення дії договору у зв`язку з отриманням наймачем повідомлення про відмову від договору судом не приймається до уваги, оскільки дана статтю регламентує можливість відмови позивача (наймодавця) від договору найму з моменту одержання наймачем (відповідачем) повідомлення про відмову від договору.

Статтею 784 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі. Цією статтею не передбачено право відповідача вважати договір припиненим з моменту направлення відповідних повідомлень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за первісним позовом у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 4660,07 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 гривень при відмові в задоволенні позову не відшкодовуються відповідачем. Державне мито в сумі 170 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. за подачу зустрічної позовної заяви слід покласти на позивача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 203, 215, 217, 509, 604, 611, 626, 627, 651, 653, 654, 759, 762, 784 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні первісного позову повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 5.4. Договору оренди нежитлових приміщень від 29.02.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа Фаворит" (76018, м. Івано - Франківськ, вул. Промислова, 29, ідентифікаційний код 31524633) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (61174, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), відповідно якого орендар починає сплачувати орендну плату з моменту початку діяльності Орендаря (закінчення ремонтних робіт та узгодження документів), але не пізніше ніж один місяць з моменту укладення цього договору - у частині обов`язку орендаря сплачувати орендну плату не пізніше ніж один місяць з моменту укладення цього договору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа Фаворит" (76018, м. Івано - Франківськ, вул. Промислова, 29, ідентифікаційний код 31524633) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61174, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 170 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Врешті частині зустрічного позову щодо визнання припиненим договору оренди нежитлових приміщень від 29.02.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа Фаворит" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 з моменту отримання Товариством першої вимоги та актів приймання - передачі про повернення приміщень - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №54/195-09 підписано 09 серпня 2010 року.