Рішення № 10767158, 04.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2010 р. Справа № 47/183-10

вх. № 5449/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Танчак Н.В. довіреність №2 від 12.04.10 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сирний дім", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Маркет", м. Харків

про про стягнення 4476,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сирний дім" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Маркет" основної заборгованості у розмірі 4 169,20 грн., пені у розмірі 267,71 грн. та 3% річних у розмірі 39,37 грн. , які виникли внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі договору поставки №ю-022 від 02.01.2010 р. про передачу товару на реалізацію. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Крім того надав додаткові пояснення по справі (вх.№15149) та документи згідно переліку до пояснень, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився. До господарського суду Харківської області 01 липня 2010 року повернулась ухвала від 22 червня 2010 року про виправлення описки, яка була направлена на адресу відповідача: м.Харків, вул. Шекспіра, 7 з відміткою пошти: фірма вибула.

                     Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважного представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02 січня 2010 року між позивачем та відповідачем укладений договір поставки №ю-022 (далі по тексту - договір).

Згідно п. 1.1 позивач як постачальник зобов"язується поставляти та передавати у власність відповідача як покупця товар згідно накладних та у відповідності до замовлень відповідача, а покупець - відповідач зобов"язується проводити оплату за отриманий товар на умовах даного договору.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1 зазначеного договору передбачено, що об"єм та асортимент постачаємого товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлень покупця.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк і порядок поставки здійснюється по домовленості сторін.

Пунктом 4.2 договору визначено, що датою відвантаження товару є дата зазначена в відвантажених накладних.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за кожну партію товару здійснюється відповідачем шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача з відстрочкою платежу до 14 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов"язання за цим договором виконав в повному обсязі, а саме відвантажив відповідачу товар на суму 4 169,20 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними : №Ф1-0000594 від 04.02.2010 року на суму 2429,53 грн. та №Ф1-0000739 від 09.02.2010 р. на суму 1739,67 грн.

Відповідач отримав товар, але вартість його у встановлений термін не сплатив, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 4 169,20 грн.

Між позивачем та відповідачем 24.03.2010 року підписаний акт звірки взаємних розрахунків відповідно до якого суму заборгованості складає 4169,20 грн., який підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, тобто відповідачем сума заборгованості не спровується.

Позивачем 23.04.10 р. у формі досудового врегулювання спору було надіслано на адресу відповідача був надісланий лист - вимога про сплату суми заборгованості 4 169,20 грн. за отриманий товар в строк до 01 травня 2010 року, але відповідач на зазначений лист не відреагував та суму боргу не сплатив.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Окрім того, позивачем було надіслано претензію № 737, на яку надійшла відповідь 21.05.2008 р., що частина отриманої продукції знаходиться па складі відповідача, а більша частина передана на роздрібну реалізацію. Виходячи з цього позивачу було продовжено строк погашення заборгованості до 23.06.08 року про що відповідачу була надіслана повторна претензія 23.05.2008 року, на яку відповідач не відреагував.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 4 169,20 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 267,71 грн. та 3% річних у розмірі 39,37 грн.

Відповідно до п.п.7.1 Договору, у випадку порушення строків оплати поставленого товару покупець сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облукової ставки НБУ від неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення платежу.          Ч.1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Зважаючи на вищевикладене, перевіривши нарахування пені та трьох процентів річних, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача, з вини якого спір доведено до суду належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 стягнути на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611,612 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест маркет" (61045, м. Харків, вул. Шекспіра,7, р/р 26007800000225 у ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 36817673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сирний дім" (61037, м. Харків, проспект Московський, 124, р/р 26005805242370 у ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 31062512) суму основної заборгованості у розмірі 4 169,20 грн., пеню у розмірі 267,71 грн. та 3% річних у розмірі 39,37 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Справа №47/183-10

Повний текст рішення підписано 04 серпня 2010 року.