Рішення № 10767153, 03.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2010 р. Справа № 29/217-10

вх. № 6437/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Павловський П.І. за довіреністю від 18.01.2010р.; відповідача - Скрипка Л.В. за довіреністю №02-04/659 від 09.12.2009р.;

3-ї особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківське виробничо - торгівельне підприємство "Комунар", м. Харків; 3-я особа на стороні позивача гр. Виходець Олександр Васильович, м. Харків;

до АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ в о. Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", м. Харків;

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Харківське виробничо - торгівельне підприємство "Комунар" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати іпотечний договір №837/19-27/36/6-168 укладений 21 серпня 2006 року ВАТ "Харківським виробничо-торгівельним підприємством "Комунар" та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ в о. Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", додаткову угоду №1 до іпотечного договору №837/19-27/36/6-168 від 21 серпня 2006 року, укладену ВАТ "Харківським виробничо-торгівельним підприємством "Комунар" та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ в о. Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", та договір поруки №837/17-27/36/6-087 від 21 серпня 2006 року, додаткову угоду №1 від 27 жовтня 2006 року до договору поруки №837/17-27/36/6-087 від 21 серпня 2006 року, що були укладені з метою забезпечення виконання Виходець О.В. зобов"язань згідно генеральної угоди №837/18-27/36/6-115 від 21 серпня 2006 року, укладених з АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ в о. Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" - припиненими з 21.08.2008р.; зобов"язати АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ в о. Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" вилучити зазначений в договорі №837/19-27/36/6-168 від 21 серпня 2006 року предмет іпотеки, а саме нежитлові будівлі: літ.А-2 пл. 2431,5кв.м., літ.Б-1 пл. 189,8кв.м., літ. В-1 пл.19,5кв.м., літ. Г-1 пл.19,4кв.м., літ. Д-1 пл. 451,9кв.м., літ. З-1 пл. 89кв.м., літ. Е-1 пл. 7,8кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, пров. Колодязний, 40, з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 19.07.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача гр. Виходець Олександра Васильовича.

20 липня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області уточнену позовну заяву у справі 29/217-10 (про зобов"язання вчинити дії), в якій просить суд зобов"язати АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ в о. Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" вилучити зазначений в договорі №837/19-27/36/6-168 від 21 серпня 2006 року предмет іпотеки, а саме нежитлові будівлі: літ.А-2 пл. 2431,5кв.м., літ.Б-1 пл. 189,8кв.м., літ. В-1 пл.19,5кв.м., літ. Г-1 пл.19,4кв.м., літ. Д-1 пл. 451,9кв.м., літ. З-1 пл. 89кв.м., літ. Е-1 пл. 7,8кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, пров. Колодязний, 40, з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна; судові витрати покласти на відповідача. Разом з цим позивачем були надані докази надсилання відповідних уточнень учасникам судового процесу.

Суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

27 липня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду клопотання про припинення провадження в Господарському суді (вих.б/н від 27.07.2010р.), в якому просить суд припинити провадження у справі 29/217-10. В обгрунтування клопотання відповідач вказує на п.2 ст. 80 ГПК України. Разом з клопотанням відповідач надав для долучення до матеріалів справи копію рішення господарського суду Харківської області від 01.03.2010р. у справі 27/367-09.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі 29/217-10 було прийнято судом до розгляду.

27 липня 2010 року до канцелярії суду від третьої особи надійшло клопотання, в якому Виходець О.В. просить розглядати справу без його участі.

Надані сторонами документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні призначеному на 27.07.2010р. було оголошено перерву до 03 серпня 2010 року.

30 липня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву (вих.№11.4.1-01/85-926 від 30.07.2010р.), в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник 3-ої особи у судове засідання не з"явився, документи витребувані судом не надав.

В задоволенні клопотання відповідача, щодо припинення провадження у справі, суд відмовляє з тих підстав, що рішення господарського суду від 01.03.2010р. у справі за позовом АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" до ВАТ "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" про звернення стягнення на заставлене майно, зустрічним позовом ВАТ "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" до АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" про розірвання договору та позовом 3-ої особи, що заявляє самостійні вимоги Виходець О.В. про визнання іпотечного договору недійсним в частині позовних вимог ВАТ "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" мало інший предмет та підстави.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

21 серпня 2006р. між Виходець О.В. та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" було укладено генеральну угоду, відповідно якої банк зобов’язався надати Виходець О.В. кошти в межах загального ліміту в сумі 250000 доларів США.

Згідно додаткової угоди №1 від 21 серпня 2006р. АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (відповідач) надав Виходець О.В. (3-я особа) 250000 доларів США під 14% річних.

21 серпня 2006р. між Відкритим акціоненрим товариством "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" (позивач) та відповідачем було укладено договір поруки, відповідно якого позивач зобов’язався перед відповідачем відповідати за виконання Виходець О.В. умов щодо сплати суми Кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентом за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених НБУ станом на дату укладення цього Договору, 250000 доларів США до 20.08.2016р., відсотків, можливих штрафних санкцій.

Також 21 серпня 2006р. між АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" , за текстом "Іпотекодержатель", та ВАТ "ХВТП "Комунар", за текстом "Іпотекодавець", що є майновим поручителем за зобов’язаннями Виходець О.В., укладено іпотечний договір з майновим поручителем, відповідно якого позивач передав в іпотеку у якості забезпечення виконання Виходець О.В. основного зобов’язання, нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Колодязний, 40, та належить позивачу.

Додатковою угодою №2 від 27 жовтня 2006р. до генеральної угоди ліміт кредитування було збільшено до 498000 доларів США.

Додатковою угодою №3 від 27 жовтня 2006р. АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" надав Виходець О.В. додатково 248000 доларів США під 13% річних.

27 жовтня 2006р. позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки, відповідно якого, відповідач зобов’язався перед позивачем відповідати за виконання Виходець О.В. умов щодо сплати суми Кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентом за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених НБУ станом на дату укладення цього Договору, 498000 доларів США до 20.08.2016р., відсотків, можливих штрафних санкцій.

21 жовтня 2008р. Виходець О.В. та відповідачем було укладено додаткову угоду №4 до генеральної угоди, відповідно якої розмір процентів річних за користування наданими кредитами згідно додаткових угод №1 та №3 було збільшено до 14,5% річних.

Після збільшення обсягів відповідальності Виходець О.В., яке мало місце 21.10.2008р., зміни до договору поруки та іпотечного договору, укладеного позивачем та відповідачем не вносились. Тобто, позивач не погодився нести відповідальність за виконання Виходець О.В. взятих на себе зобов’язань після збільшенням відсотків за генеральною угодою. Зазначені обставини свідчить, що забезпечення виконання зобов’язань Виходець О.В. у вигляді укладених позивачем та відповідачем договорів поруки та іпотеки припинили свою дію з 21.10.2008р. з наступних підстав.

Відповідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як встановлено п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до укладених Договорів поруки та іпотеки, відповідач виступив поручителем перед банком за виконання зобов'язань Виходець О.В.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання можезабезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному дого ворі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законо давст ва про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не вста новлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Спірний договір іпотеки є змішаним за своєю правовою природою та містить в собі зобов’язання поруки та іпотеки. Тобто, відповідач за умовами спірного договору є поручителем в розумінні положень ст.ст. 553-559 ЦК України та іпотекодавцем в розумінні Закону України "Про іпотеку". Дана обставина підтверджується змістом положень договору іпотеки.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зо бов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодав ця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забез пе ченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встанов леному цим Законом.

Положення ст.1 Закону України "Про іпотеку" визначає окремо поняття майнового поручителя, як особи, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи – боржника. Тобто Позивач у даних правовідносинах перебуває у правовому статусі поручителя в розумінні положень ЦК України та майнового поручителя в розумінні положень Закону України "Про іпотеку". Внаслідок цього, до спірних правовідносин за договором іпотеки повинні бути застосовані як положення параграфа 3 глави 49 розділу 1 книги 5 ЦК України, так і положення Закону України "Про іпотеку".

В силу п.1 ч. 1 ст. 17 цього ж закону іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Частина 4 зазначеної статті передбачає, що новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Уклавши додаткову угоду № 4 від 21 жовтня 2008р. до генеральної угоди, Виходець О.В. та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", висловили згоду припинити існуюче зобов'язання, замінивши його іншим, зокрема встановивши інший розмір плати за користування кредитними коштами, що суттєвим образом збільшило розмір платежів за користування грошовими коштами.

Укладення додаткової угоди №4 від 21 жовтня 2008р. до генеральної угоди містить наступні умови: наявність дійсного зобов'язання, що припиняється; наявність зобов'язання, що замінить первісне зобов'язання; незмінність сторін первісного зобов'язання та зобов'язання, що його припиняє; оформлення даної домовленості шляхом укладення відповідної угоди між сторонами. Тому в даному випадку має місце саме припинення зобов'язання, а не внесення змін до договору, оскільки зміни стосуються змісту зобов'язання, що спричиняє безумовну необхідність застосування наслідків, передбачених в ст.17 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з ч.2 ст.19 Закону України "Про іпотеку" будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою. У разі коригування графіка виконання основного зобов'язання у зв'язку з його частковим достроковим погашенням анулювання заставної і видача нової заставної не є обов'язковими.

Іпотечний договір №837/19-27/36/6-168 від 21.08.2006р. та додаткова угода №1 до нього від 27.10.2006р. не містять умов, згідно яких ВАТ "ХВТП "Комунар" брало б на себе зобов’язання в майбутньому нести відповідальність за виконання Виходець О.В. взятих на себе зобов’язань у разі збільшення основного зобов’язання або процентів за ним.

Зазначена обставина свідчить про порушення відповідачем вимог ст. 19 Закону України "Про іпотеку", згідно із якою будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Згідно з ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Виходець О.В. та АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", підписавши додаткову угоду №4 від 21 жовтня 2008р. до генерального договору, замінивши первісне зобов'язання новим зобов'язанням у зв'язку з чим відбулась новація. Згідно ч.4 ст.604 ЦК України новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

На підставі зазначеного суд приходить висновку, що іпотечний договір №837/19-27/36/6-168 від 21.08.2006р. та додаткова угода №1 від 27.10.2006р. до зазначеного договору іпотеки, договору поруки №837/17-27/36/6-087 від 21 серпня 2006р. та додаткова угода №1 від 27.10.2006р. до зазначеного договору поруки припинили свою дію 21 серпня 2008р.

Відповідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як встановлено ст.55 Закону України "Про нотаріат", при посвідченні угод про відчуження нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Згідно ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004р. N20/5, а саме п.253 встановлено, що нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання.

Після припинення договору іпотеки, відповідач не вжив заходів щодо внесення відповідних змін до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та записів з Державного реєстру іпотек.

Наявність запису щодо майна, яке належить позивачу, обмежує його право власності, а тому таке право підлягає захисту, передбаченим ст.391 ЦК України способом, шляхом виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та записів з Державного реєстру іпотек.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача і задовольняє їх у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.1, ст. 17, ч.2 ст.19 ЗУ "Про іпотеку", ст.55 Закону України "Про нотаріат", ст.ст. 15, 386, 391, 559, 604 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 09351014) вилучити зазначений в договорі №837/19-27/36/6-168 від 21 серпня 2006р. предмет іпотеки, а саме нежитлові будівлі: літ. А-2 пл.2431,5 кв.м., літ. Б-1 пл.189,8кв.м., літ.В-1 пл.19,5 кв.м., літ. Г-1 пл.19,4 кв.м., літ. Д-1 пл. 451,9 кв.м., літ. З-1 пл. 89 кв.м., літ. Е-1 пл. 7,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Харків, пров. Колодязний, 40, з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Стягнути з АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 09351014) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" (61004, м. Харків, пров. Колодязний, 40, код ЄДРПОУ 05502746) 85,00грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя (підпис)

Повний текст рішення підписаний 06 серпня 2010 року.