Рішення № 10767110, 28.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2010 р. Справа № 55/55-10

вх. № 2205/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом- Андрійчук Н.В.

відповідача за первісним позовом- Бригадира І.В.

розглянувши справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефі", м. Дніпропетровськ,

до Закритого акціонерного товариства "Державінська мануфактура" м. Харків

про стягнення 20000,00 грн. та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Державінська мануфактура" м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефі", м. Дніпропетровськ,

про стягнення 21797,76 грн. та визнання права та відповідних фактів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стефі", м. Дніпропетровськ,звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Державінська мануфактура" м. Харків, 20000 грн. заборгованості та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачем було помилково перераховано грошову суму на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 20000 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 березня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 квітня 2010 р.

09 квітня 2010 р.відповідач через канцелярію суду надав заяву про відкладення розгляду справи для надання часу для підготовки зустрічного позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 12 травня 2010 р.

В судовому засіданні 12 травня 2010 р. було оголошено перерву до 18 травня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 07 червня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 травня 2010 р. було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 55/55-10 зустрічний позов Закритого акціонерного товариства "Державінська мануфактура" м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефі", м. Дніпропетровськ, про стягнення 21797,76 грн. та визнання права та відповідних фактів та його розгляд призначено сумісно з первісним позовом на 07 "червня" 2010 року о 10:30.

07 червня 2010 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 червня 2010 р. було задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи, продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, та відкладено розгляд справи на 22 червня 2010 р.

21 червня 2010 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, та зазначив, що між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 5 від 15.05.09 р., за яким позивач для розміщення складу та офісу з 01.07.09 р. отримав в користування нежитлове приміщення площею 391,8 м.кв., та відповідно, за цим договором, позивач перерахував відповідачу грошові кошти передплати у розмірі 20000 грн., які він на теперішній час просить стягнути з відповідача як помилково перераховані

В судовому засіданні 22 червня 2010 р. було оголошено перерву до 29 червня 2010 р.

29 червня 2010 р. відповідач за зустрічним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначив, що визнання факту укладення договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 15.05.09 р. є неможливим, оскільки відсутні докази досягнення сторонами домовленності щод істотних умов договору, отже зустрічні вимоги щодо визнання дійсним такого договору та стягнення за ним грошових коштів є безпідставним.

В судовому засіданні 29 червня 2010 р. було оголошено перерву до 13 липня 2010 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 13 липня 2010 р., у зв"язку зі стажуванням судді Гребенюк Н.В. в Харківському апеляційному господарському суді, справу № 55/55-10 було передано для подальшого розгляду судді Інте Т.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 липня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 27 липня 2010 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 27 липня 2010 р., у зв"язку з відпусткою судді Інте Т.В., справу № 55/55-10 було передано для подальшого розгляду судді Гребенюк Н.В.

В судовому засіданні 27 липня 2010 р. було оголошено перерву до 28 липня 2010 р.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримував первісні позовні вимоги, проти зустрічних позовних вимог заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти первісного позову заперечував, зустрічні позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 15 травня 2009 року на адресу ЗАТ «Державінська мануфактура» факсимільним зв’язком було направлено копії документів ТОВ «Стефі».

ЗАТ «Державінська мануфактура» було підготовлено та направлено факсимільним зв’язком на адресу ТОВ «Стефі» примірники договору оренди та акти прийому-передачі приміщення.

Судом встановлено, що примірники договорів додатково були направлені поштовим зв’язком, що підтверджується описом вмісту цінного листа. Направлені примірники документів не були підписані та були повернуті ТОВ «Стефі» на адресу ЗАТ «Державінська мануфактура».

Позивач за первісним позовом ТОВ «Стефі» 15 травня 2009 року перерахуава на рахунок ЗАТ «Державінська мануфактура» грошові кошти в сумі 20000 грн., в графі "призначення платежу" платіжних документів зазначено: «Передплата за договором оренди №5».

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Стефі» за юридичною адресою поштові відправлення не отримує та за даними Укрпошти не числиться. Зокрема в матеріалах справи міститься поштове відправлення ЗАТ «Державінська мануфактура» з відміткою поштового відділення м. Дніпропетровськ «За адресою не числиться. Неповна адреса». Копії матеріалів зустрічного позову були повернуті ЗАТ «Державінська мануфактура» з аналогічною відміткою та були оглянуті в судовому засіданні.

Ч.1 ст.207 ЦК України встановлює:" Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв"язку.

В матеріалах справи містяться: копія договору оренди№5; опис вкладення цінного листа яким направлялися екземпляри договору для підписання ТОВ "СТЕФІ", копія платіжного доручення про перерахування коштів за договором, факсимільні копії правовстановлюючих документів ТОВ "СТЕФІ", відправлені ним на адресу ЗАТ "Державінська мануфактура", копія податкової накладної про перечислення податку на додану вартість за договором оренди№5 до державного бюджету. Вказані матеріали свідчать про досягнення згоди сторін на укладання договору оренди та укладання цього договору.

Ст. 218 ЦК України: 1. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. 2. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Таким чином закон встановлює правову презумпцію чинності договору та покладає обов’язок доведення на сторону, що заперечує існування договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

ТОВ «Стефі» в обґрунтування своїх заперечень проти договору не надало суду письмових або інших документальних підтверджень які достовірно заперечують існування договірних відносин. ТОВ «Стефі» своїми діями, щодо направлення представника для укладення договору, направлення копій документів, прийняття договору до виконання шляхом сплати авансового платежу вказували на укладення договору. Направлення претензії в серпні 2009 року не може бути визнано належним доказом відсутності договірних відносин у зв’язку з частковим виконанням умов договору сторонами. Керівник ТОВ «Стефі» в судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог вказував, що платіж призначався для оплати оренди магазину в м. Харків, але орендодавцем мав бути інший суб’єкт. У зв’язку з помилкою бухгалтера, кошти були перераховані помилково на рахунки ЗАТ «Державінська мануфактура». В судовому засіданні 27.07.2010 р. представник ТОВ «СТЕФІ» Андрієнко вказала, що кошти призначалися для оплати товарів, які мали поставлятися на адресу позивача за первинним позовом, суб’єктом господарювання в м. Харків, але у зв’язку з наявністю у бухгалтера реквізитів тільки ЗАТ «Державінська мануфактура», кошти були перераховані на рахунки відповідача. В той же час у такому випадку і призначення платежу мало бути різним. Такі різні позиції представників позивача з обставин справи вказують на неузгодженість правової позиції з об’єктивними обставинами справи та є спробою уникнення виконання договірних зобов’язань за укладеним договором.

Враховуючи обов’язок доведення не чинності договору сторони, що його заперечує, позивач за первинним позовом ТОВ «Стефі» не надано суду жодних письмових доказів існування договірних відносин з суб’єктами господарювання в місті Харків, у проміжок часу за якого виникли оспорюванні правовідносини між сторонами. Представниками ТОВ «Стефі» суду не надано примірників договорів оренди будь-яких приміщень в м. Харків, договорів поставки від суб’єктів господарювання, претензій про несплату коштів за поточними договорами тощо. Суд свій обов’язок по витребуванню доказів виконав неодноразовими зобов’язаннями сторін подати необхідні докази в обґрунтування свої вимог.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України: «Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків». Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України: «Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування». Таким чином, в обов’язки суду входить приймати рішення тільки на підставі письмових доказів, а позивач за первинним позовом не виконав обов’язку подання саме письмових доказів для заперечення факту укладення договору. Сторони також не скористалися правом та не подавали письмових або усних клопотань про виключення або визнання неналежними окремих доказів, що містяться в матеріалах справи.

ЗАТ «Державінська мануфактура» в обгрунтування своїх позовних вимог за зустрічним позовом в підтвердження факту укладення договору та правомірності отримання авансового платежу надано суду підтвердження направлення примірників договорів для підписання, виконання умов договору про звільнення приміщення, відповіді на претензії, копії документів ТОВ «Стефі» отримані для складення договору 15.05.2009 р., прийняття оплати як часткового виконання умов договору.

Крім того слід зазначити про те, що грошові кошти у сумі 20000 грн. було перераховано позивачем за первісним позовом 15 травня 2009 року, в графі призначення платежу, як було вищевказано зазначено:" предоплата за аренду по дог.№5", та лише 20 серпня 2009 року позивач звертався до відповідача за первісним позовом про повернення вказаних коштів як помилково перерахованих.

Порушення вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтями 547, 719, 981, 1055, 1059, 1107, 1118 ЦК тощо, на чому наголошується в п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

На підставі наявних доказів суд приходить до висновку про існування договірних відносин між позивачем за первинним позовом ТОВ «Стефі» та відповідачем за первинним позовом ЗАТ «Державінська мануфактура» направлених на оренду нежитлового приміщення площею 391,8 м. кв., розташованого за адресою м. Харків, вул. Державінська 38.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України «Договір є обов'язковим для виконання сторонами».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги являються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, у зв"язку відмовою в позові, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.218,509,629,638,639,640,642,759, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати встановленим факт укладення договору №5 оренди нежитлового приміщення від 15 травня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Державінська мануфактура»(61001, м. Харків, вул. Державинська, 38, р/р № 260043238 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 31555682) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стефі»(49000, м. Дніпропетровськ, вул.Мостова, 2, р/р № 26003114605001 в ПАТ КБ "Приватбанку" м. Дніпропетровська, МФО 305299, код 24985302).

Визнати дійсним Договір №5 оренди нежитлового приміщення від 15 травня 2009 року укладений між Закритим акціонерним товариством «Державінська мануфактура»(61001, м. Харків, вул. Державинська, 38, р/р № 260043238 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 31555682) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стефі»(49000, м. Дніпропетровськ, вул.Мостова, 2, р/р № 26003114605001 в ПАТ КБ "Приватбанку" м. Дніпропетровська, МФО 305299, код 24985302).

Визнати за Закритим акціонерним товариством «Державінська мануфактура» (61001, м. Харків, вул. Державинська, 38, р/р № 260043238 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 31555682) право на отримання 20000 грн. як передплати у відповідності з п. 5.2. договору №5 оренди нежитлового приміщення від 15 травня 2009 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Державінська мануфактура» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стефі».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефі»(49000, м. Дніпропетровськ, вул.Мостова, 2, р/р № 26003114605001 в ПАТ КБ "Приватбанку" м. Дніпропетровська, МФО 305299, код 24985302) на користь Закритого акціонерного товариства «Державінська мануфактура»(61001, м. Харків, вул. Державинська, 38, р/р № 260043238 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 31555682) заборгованість з орендної плати в сумі 21797,76 грн. 221,67 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 02 серпня 2010 року.