Постанова № 107667022, 29.11.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5215/22 3/335/2549/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Романько О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з ГУ ДПС в Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючої зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Пологівським РВ УМВС України в Запорізькій області від 12.09.2006 року, рнокпп НОМЕР_2 , головного бухгалтера ТОВ «Саноіл-Тренінг» код ЄДРПОУ 33561148,

за ч.1ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 306 від 26.07.2022 року за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Саноіл-Тренінг» (код ЄДРПОУ 33561148), яке розташоване за адресою: вул. Патріотична, буд. 64-Д, оф. 6 м. Запоріжжя, де здійснює діяльність ТОВ «Саноіл-Тренінг» посадова особа, головний бухгалтер ОСОБА_1 , допустила порушення ведення податкового обліку а саме: завищено при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числи заявленого до відшкодування, що кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 163-1 КУпАП.

21 вересня 2022 року судом було винесено постанову про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Вінницькій області для належного оформлення.

15 листопада 2022 року Головним управлінням ДПС України у Вінницькій області було надані доопрацьовані матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Справа призначалася до розгляду на 29.11.2022 р.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. В судових засіданнях приймав участь представник порушника адвокат Л.Є. Хижня, якою 21.09.2022 року було надано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до заяви захисника від 21 вересня 2022 року остання просила розглянути справу за її відсутності та відсутності ОСОБА_1 , додатково вказала, що підтримує своє клопотання про закриття провадження за відсутності події та складу правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251КУпАП передбачено,що доказамив справіпро адміністративнеправопорушення,є будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган(посадоваособа)встановлює наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність даноїособи вйого вчиненніта іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються протоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнями особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічнихприладів татехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режимі,чи засобівфото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режиміабо врежимі фотозйомки(відеозапису),які використовуютьсяпри наглядіза виконаннямправил,норм істандартів,що стосуютьсязабезпечення безпекидорожнього руху,безпеки наавтомобільному транспортіта паркуваннятранспортних засобів,актом оглядута тимчасовогозатримання транспортногозасобу,протоколом провилучення речейі документів,а такожіншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Згідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсястаттями 279-1-279-8цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України,

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення встановлено, що головний бухгалтер ОСОБА_1 звинувачується в тому, що вона вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: ведення податкового обліку з порушеннями, що призвели до завищення бюджетного відшкодування.

В той же час, у протоколі про адміністративне правопорушення міститься перелік норм матеріального права, які не пов`язані із веденням податкового обліку, зокрема, не відображено, у якій частині та який саме документ податкового обліку складено не у відповідності до цих норм, з зазначенням недостовірних даних чи помилками тощо.

Таким чином, протокол не містить роз`яснення, у чому конкретно полягають вчинені ОСОБА_1 порушення, які їй інкримінуються, а посилання на норми Податкового кодексу України не розкривають суті конкретного порушення, яке ставиться їй у провину, чим порушується її право на захист.

Відповідно до ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх розгляд.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Формулювання суті правопорушення не може обмежуватися посиланням на нормативний акт, а повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією статті з конкретизацією суті порушення відповідно до норм, в даному випадку, податкового законодавства.

Серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті правопорушення, обов`язковим є наведення конкретних обставин та фактів порушення податкового законодавства, яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

За приписами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП: адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів ст. 251 КУпАП: обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

26 липня 2022 року ГУ ДПС у Вінницькій області складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Саноіл-Тренінг» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету за № 4271/02-32-07-03/33561148.

На підставі вказаного Акту було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно головного бухгалтера ТОВ «Саноіл-Тренінг» ОСОБА_1 .

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , як головний бухгалтер, вчинила правопорушення, яке полягає у веденні податкового обліку з порушенням чинного законодавства, а саме, що підприємством завищено суму від`ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Наведене в протоколі не свідчить про відсутність на підприємстві податкового обліку та про порушенням встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а вказані обставини щодо заниження сплати сум податків не відповідають дійсності з наступних підстав.

Складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних даних, в чому саме полягає суть вчинених нею дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, не вказано в чому саме полягало порушення порядку ведення податкового обліку, яка форма її вини щодо таких дій.

Загальне посилання в протоколі на відповідні норми Податкового кодексу України не описують складу правопорушення та його суті.

Формулювання протоколу в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, тобто у ньому не викладено, які конкретно протиправні дії чи бездіяльність по порушенню ведення податкового обліку порушник вчинила, як посадова особа, це позбавляє її можливості ефективно захищатися від обвинувачення робить неможливим об`єктивний розгляд справи, перевірку наявності чи відсутності в її діях складу правопорушення.

Сам по собі Акт позапланової виїзної перевірки, не замінює головний документ - протокол про адміністративне правопорушення, який і є підставою адміністративної відповідальності.

Акт є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.

В силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

В рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Малофеєв проти Росії», вказав, якщо в протоколі адміністративного правопорушення не відображено всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, або відшукувати докази на користь обвинувачення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд позбавлений процесуальної можливості усувати допущені посадовою особою ДПС недоліки чи помилки і як наслідок, дійти висновку про наявність у діях особи складу та події адміністративного правопорушення.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Наведена норма закону є бланкетною, тому в протоколі повинно бути зазначено, який конкретно закон визначає суб`єктом цього правопорушення головного бухгалтера державного підприємства.

Викладені висновки в Акті перевірки є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі по собі такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків. Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень. У постановах Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 9901/633/18, від 20.02.2019 року по справі №810/5854/14 суд дійшов висновку, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Проте, оцінка акта перевірки, в тому числі, викладених в ньому висновків перевірки, надається у разі оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, контролюючим органом вищого рівня (у разі оскарження в адміністративному порядку) або судом.

Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.

Пункт 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України наділяє платника податків правом подати заперечення, додаткові документи і пояснення у разі, якщо він не погоджується з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, які можуть бути подані протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.

Однак, судом встановлено, що акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення складені в один день, тобто, навіть без очікування спливу строку регламентованого п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, на подачу відповідних заперечень і пояснень на акт.

Згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Таким чином, акт перевірки не породжує жодних наслідків, а є лише підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень та не є належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

На час складання протоколу про адміністративне правопорушення узгоджене податкове повідомлення-рішення було відсутнє, оскільки 02.09.2022 року ТОВ «Саноіл-Тренінг» подало адміністративний позов до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення від 22.08.2022 року № 005239703.

07.09.2022 року Запорізьким окружним адміністративним судом було відкрито провадження про справі №280/5243/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Трейдінг» до ГУ ДПС Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податковий повідомлень- рішень.

Таким чином, до закінчення розгляду справи оскарження податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту перевірки, результати перевірки не могли бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового законодавства.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Також позиція висловлена у п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №463/1352/16-а від 08.07.2020 p., де зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, оскільки опис події вчиненого проступку, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст. 163-1 КУпАП, не зазначена об`єктивна та суб`єктивна сторона правопорушення, а матеріали справи не містять інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, отже, суд вважає, що є всі підстави для висновку про відсутність складу правопорушення, що відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Частиною 1ст. 40-1 КУпАПпередбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.

З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.

Керуючись ст. ст.7, 9, 10,40-1, ч. 1 ст.163-1,п. 1 ч. 1 ст. 247,ст. ст. 245, 251, 252, 256, 268,276,277, 280,283-285 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 163-1 КУпАП- закрити на підставі п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.О. Романько