Рішення № 10766450, 05.08.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2010 р.Справа № 3/80-1217 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго»(код ЄДРПОУ 00130725) , м. Тернопіль вул. Енергетична,2

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1)

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврілов С.О. юрисконсульт , довіреність №4679/24 від 23.12.2009р.

від відповідача: не зявився

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство «Тернопільобленерго», м. Тернопіль вул. Енергетична , 2 звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в сумі 1146 грн. 66 коп.

На виконання ухвали суду від 23.07.2010р. позивач надав суду витребувані документи, про що свідчить супровідний лист №3071/24 від 05.08.2010р. (вх. №15999 (н) від 05.08.2010р.)

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку в судове засідання свого представника не забезпечив, хоча про дату , час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 2908981 від 27.07.2010р. , у тому числі в порядку, передбаченому ст.64 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. N 75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.01.2010р. за № 2681278 та від 28.01.2010р. за № 2687365, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, а тому спір вирішено в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, по наявних у справі документах.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

15 листопада 2006 року Відкрите акціонерне товариство «Тернопільобленерго»(постачальник) та СПД ФО ОСОБА_2 (споживач ) уклали між собою договір №197 про постачання електричної енергії , згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 4,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.3.1, 2.3.2. даного Договору, постачальник зобовязується виконувати умови цього Договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем, визначених додатком №5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" ; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності ; споживач зобовязується виконувати умови цього Договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки.

Згідно п. 4.2.2. Договору, сторони передбачили, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці від фактичної спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт. І більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год. і більше.

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу") (п. 5.1. Договору).

Пунктом 9.4. даного договору , передбачено , що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2007р. . Договір вважається продовженим на наступний календарний рік , якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У відповідності до п.10 додатку №2 «Порядок розрахунків»до договору про постачання електричної енергії від 15.11.2006р. №197 , у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над договірним за цей розрахунковий період обсягом електричної енергії , Споживач оплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини відповідно до Закону України «Про електроенергетику». У випадку перевищення договірної величини потужності споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності , що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величиною потужності.

У відповідності до угоди від 09.12.2009р. до даного договору , договір №197 від 15.11.2006р. про постачання електричної енергії продовжено до 31.12.2010р.

Позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором про постачання електричної енергії від 15.11.2006р. №197 , як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема, виставленими рахунками за спожиту електроенергію (знаходяться в матеріалах справи) , в свою чергу , відповідач в порушення п.2.3.2. Договору перевищив договірні величини споживання електроенергії, які визначені додатком №1 до зазначеного договору , а саме: договірна величина 900 кВт/год. , а спожито 1324 кВт/год.

Відповідно до умов Договору відповідач зобовязаний був сплатити по рахунках за перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 1146 ,16 грн., однак, свої зобовязання не виконав , кошти не перерахував, у звязку з чим виникла заборгованість у відповідача перед позивачем на суму 1146 грн. 16 коп. , яка на день розгляду справи позивачу не сплачена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобовязання постачання (купівлі продажу) електроенергії, згідно якого, в силу ст. ст. 712, 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, при цьому кожна сторона має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Позивачем неодноразово направлялися відповідачу претензії про неналежне виконання умов договору (знаходяться в матеріалах справи), в порядку ст.. 530 ЦК України, які відповідач залишав без відповідного реагування.

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу на суму 1146 грн. 16 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 ГК України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь Відкритого акціонерного товариства “ Тернопільобленерго “ м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 2603531020147 ОПЕРВ філії Тернопільське обласне управління ВАТ “Ощадбанк”, МФО 338545, інд. код 25781010 - 1146 грн. 16 коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії .

3.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь Відкритого акціонерного товариства “ Тернопільобленерго “ м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 на рахунок 260053000146, МФО 338545, ОПЕРВ філії - Тернопільське обласне управління ВАТ “Ощадбанк” м. Тернопіль, ЗКПО 00130725 - 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази .

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, «09»серпня 2010 року , через місцевий господарський суд.

6.Рішення направити сторонам по справі.

Суддя