Рішення № 10766435, 30.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2010 р.Справа № 12/51-834 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", вул. Симиренка, 12б/67, м. Київ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Вільховець, Бережанського району, Тернопільської області,47526

За участю представників від:

позивача: Назаркевеч О.В. представник (довіреність від 01.02.2010р.);

відповідача: не зявився.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог заява від 01.07.2010р. №01-1/07-1) про стягнення із фізичної особи підприємця ОСОБА_1 261957грн.02коп. основного боргу за поставлений товар по видатковій накладній №53/0000469 від 04.12.2009р., згідно договору купівлі-продажу від 04.12.2009р. №02/3-К, 26195грн.71коп. штрафу, 2354грн.02коп. пені, 343грн.68коп. 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений, за адресою, зазначеною у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АД №554301 та укладеному договорі купівлі продажу №02/3-К від 04 грудня 2009 року, а саме: с. Вільховець, Бережанського району, Тернопільської області, проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обовязковим для виконання кожної із сторін.

04 грудня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (надалі позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) було укладено договір купівлі продажу №02/3-К (надалі договір) відповідно до п.1.1.,3.1. договору позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин (надалі товар) відповідно до умов даного договору (додатків та специфікацій до нього), асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначається у накладних на передачу товару, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.13.1. сторони визначили, що даний договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків до повного виконання покупцем своїх зобовязань за даним договором.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як стверджує позивач і це випливає із матеріалів справи, на виконання умов договору, товариство згідно видаткової накладної №53/0000469 від 04 грудня 2009 року, передало відповідачу товар зазначений у видатковій накладній, на загальну суму 261957грн.02коп. (копія видаткової накладної завірена підписами та скріплена печатками сторін знаходиться в матеріалах справи).

Як вбачається із договору купівлі продажу №02/3-К від 04.12.2009р., сторони не визначили строк оплати товару відповідачем, оскільки, як слідує із п.4.1. договору, на вартість товару, згідно всіх підписаних сторонами даного договору накладних на передачу товару, продавець надає покупцю товарний кредит, який повинен бути погашений у строк до 01 березня 2009 року, тоді як договір укладено 04.12.2009р., тобто сторони визначили строк оплати товару на дату яка передувала даті укладення договору сторонами.

Відповідно до п.4.2. моментом фактичного відвантаження товару є дата вказана у накладній на передачу товару.

Оскільки сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно видаткової накладної №53/0000469 від 04.12.09р. товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги кредитором.

Як слідує з матеріалів справи, позивач 04.06.2010р. направив відповідачу вимогу №03-2/06 від 03.06.2010р. про сплату боргу за поставлений товар, по видатковій накладній №53/0000469 від 04.12.09р. згідно договору купівлі продажу №02/3-К від 04.12.2009р. (копія фіскального чеку із описом вкладенням в матеріалах справи), а тому строк виконання зобовязань відповідача по оплаті отриманого товару, відповідно до приписів ст. 530 ЦК України є таким, що настав з 15.06.2010р. (з врахуванням строку пошто пробігу - 4 дні).

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобовязання щодо оплати товару, переданого по вищезазначеній накладній згідно договору купівлі продажу №02/3-К від 04.12.2009 року не виконав, і незважаючи на надіслану йому вимогу №03-2/06 від 03.06.2010р., яка залишена без реагування зі сторони фізичної особи підприємця ОСОБА_1, станом на день розгляду справи заборгованість останнього становить 261957грн.02коп.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про оплату товару, отриманого на виконання укладеного між сторонами договору по вищезазначеній накладній суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 261957грн.02коп.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в звязку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену п.7.2. договору, зокрема, у вигляді сплати штрафу в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, отже, пеня за період з 16.06.2010р. по 01.07.2010р. (16 днів) становить 2181грн.78коп. (розрахунок здійснений судом знаходиться в матеріалах справи), штраф в розмірі 10% - 26195грн.71коп.

Позов в частині стягнення з відповідача пені в сумі 172грн.24коп. заявлений безпідставно та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням 3% річних від простроченої суми, що за період із 16.06.2010р. по 01.07.2010р. (16 днів) та (згідно поданого позивачем розрахунку) становить 343грн.68коп.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 129 Конституції України та ст.ст. 33, 34 ГПК України позов в частині стягнення із відповідача 261957грн.02коп. основного боргу за поставлений товар по видатковій накладній №53/0000469 від 04.12.09р., згідно договору купівлі-продажу від 04.12.2009 року №02/3-К, 26195грн.71коп. штрафу, 2181грн.78коп. пені, 343грн.68коп. 3% річних підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлений і по суті неоспорений відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року (із послідуючими змінами та доповненнями), далі Декрет, встановлено, що розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів складає 1 відсоток ціни позову.

Згідно п. 1 ч.1 ст 8 Декрету сплачене державне мито підлягає поверненню частково у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Враховуючи, що позивачем згідно платіжного доручення №6894 від 27.04.2010р. сплачено 3487грн.00коп. державного мита при ціні позову станом на дату підписання позовної заяви (30.04.2010р.) 300626грн.74коп. (тобто 1 відсоток складає 3006грн.26коп.), то відповідно зайво сплачене державне мито в сумі 480грн.74коп. підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Вільховець, Бережанського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", вул. Симиренка, 12б/67, м. Київ, код ЄДРПОУ 33937992: 261957грн.02коп. боргу за поставлений товар по видатковій накладній №53/0000469 від 04.12.09р., згідно договору купівлі-продажу від 04.12.2009 року №02/3-К, 26195грн.71коп. штрафу, 2181грн.78коп. пені, 343грн.68коп. 3% річних, 2906грн.78коп. витрат по сплаті державного мита, 235грн.86коп. витрат на інформаціно технічне забезпечення судового процесу

3.Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.В решті позову відмовити.

5.Видати довідку товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", вул. Симиренка, 12б/67, м. Київ, код ЄДРПОУ 33937992, про повернення з Державного бюджету України, 480грн.74коп. зайво сплаченого державного мита згідно платіжного доручення №6894 від 27.04.2010р., яке знаходиться в матеріалах справи №12/51-834.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "02" серпня 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя