Рішення № 10766358, 16.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2010 р.Справа № 12/58-937 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світяж", вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль, 46010

до товариства з обмеженою відповідальністю - СНП "Тер-Бау-Гіпс", вул. Грушевського, 134, с. Великі Бірки, Тернопільського району, Тернопільської області, 47740

За участю представників від:

позивача: Бочан І.П. –адвокат (довіреність№ 57 від 14.06.2010р.);

відповідача: Кузяк В.С. –представник (доручення № 30 від 14.06.2010р.).

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світяж" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "- СНП "Тер-Бау-Гіпс" 20739,00грн. –заборгованості за поставлений товар.

Відповідач відзиву на позов не надав, його повноважний представник в судовому засіданні, який є директором товариства, 15.06.2010р. зазначив, що йому як директору нічого не відомо про отримання товариством через представника згідно довіреності, яка є в матеріалах справи, цементу по накладній №450 від 28.08.2008р., на яку посилається позивач як на підставу позовних вимог, при цьому надав суду платіжне доручення №208 від 14.06.2010р. про сплату позивачу 100,00грн. за цемент згідно даної накладної №450 від 28.08.2008р.

У судовому засіданні 15.06.2010р. повноважний представник ТОВ "Світяж" заявив усне клопотання про відшкодування відповідачем понесених позивачем судових витрат по оплаті, отриманих на вимогу суду, довідок Головного управління статистики у Тернопільській області в сумі 77,82грн. та надав суду витяги з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно яких станом на 14.06.2010р. повні найменування позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Світяж" ЛТД та відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Спільного україно-німецького підприємства "Тер-Бау-Гіпс", відтак слід вважати, що точні найменування сторін: товариство з обмеженою відповідальністю "Світяж" ЛТД та товариство з обмеженою відповідальністю "Спільного україно-німецького підприємства "Тер-Бау-Гіпс".

В порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.06.2010р. за згодою повноважних представників сторін оголошувалась перерва до 09год.30хв. 16.06.2010р. з метою витребування у позивача доказів часткової оплати відповідачем за поставлений товар, а також для надання можливості представнику відповідача з’ясувати факт поставки товару по накладній №450 від 28.08.2008р.

Після перерви позивач супровідним листом від 16.06.2010р. надав суду квитанцію до прибуткового касового ордера №916 від 14.06.2010р. про оплату ним 77,82грн. та виписки з його особового рахунку про сплату відповідачем 04.09.2009р. –15000,00грн. та 14.06.2010р. 100,00грн. за поставлений товар, у зв'язку з чим заявив усне клопотання про зменшення позовних вимог в частині основного боргу на 100,00грн. та відповідно стягнення з відповідача 20639,00грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідач відзиву на позов не надав, його повноважний представник в судовому засіданні 16.06.2010р. позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу визнав в повному обсязі, однак зазначив, що у ТОВ СУНП "Тер-Бау-Гіпс" відсутні кошти для сплати даного боргу, оскільки товариство не здійснює виробничу діяльність на даний час.

Розглянувши подані повноважними представниками сторін матеріали заслухавши їх пояснення та усну заяву представника ТОВ "Світяж" ЛТД про зменшення позовних вимог, враховуючи, що така подана позивачем відповідно до вимог ст. 22 ГПК України до прийняття рішення у справі, прав та інтересів інших учасників судового процесу не порушує, а тому приймається судом і спір вирішується відповідно до зменшених позовних вимог.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

За приписами ч.1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підставі усної домовленості товариство з обмеженою відповідальністю "Світяж" ЛТД по накладній №450 від 28.08.2008р яка підписана представниками позивача та відповідача, який діяв згідно виданих йому довіреностей серії ЯНС №616668 від 30 вересня 2008 року; основою поставки у вищезазначеній накладній вказано: по домовленості (належним чином засвідчені копії даних документів знаходяться в матеріалах справи), відпустило товариству з обмеженою відповідальністю "Спільного україно-німецького підприємства "Тер-Бау-Гіпс" зазначений у накладній товар –цемент М-400 на суму 35739,00грн.

Договір між сторонами на поставку товару у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов’язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов’язки.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на спірну суму.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначеної накладної.

Таким чином, прийнявши товар від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Відповідно до ч.1 ст 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар по накладній №450 від 28.08.2008р. виконав несвоєчасно і не в повному обсязі, і незважаючи на надіслану відповідачу претензію №2 від 24.03.2010р. про сплату заборгованості у сумі 20739,00грн., яка, як стверджує позивач, залишена відповідачем без відповіді та без виконання, станом на день подання позовної заяви борг ТОВ СУНП "Тер-Бау-Гіпс" перед ТОВ "Світяж" ЛТД за поставлений товар становить 20639,00грн.

На день розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату за поставлений по накладній №450 від 28.08.2008р. товар не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 20639,00грн.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та по суті визнаний відповідачем.

Розглянувши клопотання позивача про включення до складу судових витрат у даній справі 77,82грн., сплачених ТОВ "Світяж" ЛТД за виготовлення Головним управлінням статистики у Тернопільській області витягів з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, суд вважає за необхідне зазначити наступне: в силу вимог ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач вважає, що потрачені кошти слід віднести до інших витрат, понесених ним по розгляду даного спору в суді.

Разом з тим, у п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК України).

Суд вважає, що позивачем не подано доказів належності заявлених до стягнення позивачем сум по оплаті за витяги надані Головним управлінням статистики у Тернопільській області до складу судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України, у зв’язку з чим вимоги про стягнення з відповідача 77,82 грн., як судових витрат, понесених позивачем по розгляду даної справи, судом відхиляються за необґрунтованістю.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільного україно-німецького підприємства "Тер-Бау-Гіпс", вул. Грушевського, 134, с. Великі Бірки, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 31782112, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світяж" ЛТД, вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 22599523, 20639,00грн. –заборгованості за поставлений товар по накладній №450 від 28.08.2008р., 206,39грн. –витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя