Рішення № 10766355, 15.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2010 р.Справа № 12/49-798 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом приватного підприємства "Колос", пл. Театральна, 6, м. Чернівці, 58000

до товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул. С. Будного, 3-А, м. Тернопіль, 46000

За участю представників від:

позивача: Тесліцький А.М. –представник (доручення від 28.05.2010р.);

відповідача: не з'явився.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Приватне підприємство "Колос" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" 19600,05грн. –заборгованості за поставлений товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасну та неповну оплату відповідачем за поставлений, згідно долучених до матеріалів справи належним чином засвідчених копій видаткових накладних, в період з 19.11.2009р. по 25.01.2010р товар.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду знаходиться в матеріалах справи), проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому с0уд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про дату, час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

За приписами ч.1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підставі усної домовленості приватне підприємство "Колос" по видаткових накладних №43139 від 19.11.2009р.; №№43690, 43692 від 23.11.2009р.; №№44109, 44145 від 26.11.2009р.; №№45089, 45129 від 03.12.2009р.; №№45653, 45661 від 07.12.2009р.; №46132 від 10.12.2009р.; №46692 від 14.12.2009р.; №№47143, 47154 від 17.12.2009р.; №№ 47736,47749 від 21.12.2009р.; №№48221, 48247 від 24.12.2009р.;№48854 від 28.12.2009р.; №№165, 166 від 04.01.2010р.; №№849,858 від 11.01.2010р.; №№1824,1842 від 18.01.2010р.; №№2764, 2765 від 25.01.2010р., які підписані представниками сторін та засвідчені їх печатками (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи), поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Орвіс", зазначений у накладних товар на загальну суму 20276,19грн.

Договір між сторонами на поставку товару в період з 19.11.2009р. по 25.01.2010р. у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов’язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов’язки.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на спірну суму.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних.

Таким чином, прийнявши товар від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Відповідно до ч.1 ст 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар по вищезазначених накладних виконав несвоєчасно і не в повному обсязі, і незважаючи на надісланий відповідачу лист-вимогу №13-01/04-10 від 13.04.2010р. про сплату заборгованості у сумі 19600,05грн., який, як стверджує позивач, залишений відповідачем без відповіді та без виконання, станом на день подання позовної заяви борг ТОВ "Орвіс" перед ПП "Колос" за поставлений, в період з 19.11.2009р. по 25.01.2010р., товар становить 19600,05грн.

На день розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату за поставлений по видатковим накладним товар не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 19600,05грн.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та по суті неоспорений відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул. С. Будного, 3-А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 31490840, на користь приватного підприємства "Колос", пл. Театральна, 6, м. Чернівці, ідентифікаційний код 14257808, 19600,05грн. –заборгованості за поставлений товар по видаткових накладних, 196,00грн. –витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя