Рішення № 10766353, 01.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2010 р.Справа № 12/29-496 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО", юридична адреса: вул. Ямська, 28,А, м. Київ, фактична адреса: проспект Академіка Глушкова, 1 павільйон №60, м. Київ           

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТАР-АГРО", с. Вірлів, Зборівського району, Тернопільської області,47241

За участю представників від:

позивача: Назаркевич О.В.- представник (довіреність від 17.02.2010р.);

відповідача: не з’явився.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента АГРО" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТАР –АГРО" 6504грн.41коп. –курсову різницю згідно договору №ЗУФ-75/05/08 від 05.05.08р., 313грн.15коп. –пені, 39грн.25коп. –3% річних, 250грн.90коп. –інфляційних, 1792грн.12коп. –штрафу, 300грн.00коп. –адвокатських послуг.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду знаходиться в матеріалах справи), проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

05 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (надалі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДОТАР –АГРО" (надалі - покупець) укладено договір №ЗУФ-75/05/08 купівлі-продажу товару, (надалі –договір), предметом якого є продаж товару –засобів захисту рослин, що належить Продавцю на момент укладення договору або буде набутий Продавцем у майбутньому на умовах відстрочення платежу (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Згідно п.п. 2.4., 3.1., 3.2. Договору товар може передаватися Покупцю партіями і вважається переданим Покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1. договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід’ємною частиною договору.

Сторони в додатках №1 та №2 від 05.05.2008р. дійшли згоди щодо асортименту товару, його кількості та ціни.

Як слідує з матеріалів справи, позивач на виконання умов укладеного договору, додатків №1 та №2 до договору згідно видаткових накладних №РН-ЛВ00211 від 15.05.2008р., № РН-ЛВ00229 від 27.085.2008р., №РН-ЛВ00285 від 02.06.2008р., передав, а відповідач через свого представника, який діяв на підставі довіреностей на отримання ТМЦ серії ЯКС №339743 від 05.05.2008р., ЯКС №339748 від 27.05.2008р., ЯПЖ №706203 від 27.05.2008р., прийняв зазначений у накладних товар на загальну суму 14947,75грн.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до Покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом Покупцем товару.

Умовами укладеного договору (розділ 5) сторони також визначили порядок, форму та термін проведення розрахунків за поставлений Товар. Так, у відповідності до п.п. 5.1., 5.2. договору Покупець здійснює оплату партії товару, за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті, оплата товару проводиться –20% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.05.2008р.; 80% від вартості товару оплачується Покупцем в строк до 15.11.2008р.

Крім того в додатку № 1 від 05.05.2008р. та додатку №2 від 05.05.2008р. до договору сторони домовились, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: ціна на момент проплати = (курс (НБУ) долара США на день перерахування грошей / на курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання догвору)* ціну в момент підписання договору.

Позивач стверджує, що свої зобов’язання по договору виконало в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов’язання, своєчасно не провівши оплати за отриманий товар, сплативши в строк до 15.11.2008р. лише 3299,53грн., що підтверджується виписками банку від 13.05.2008р. та від 02.06.2008р., копії яких знаходяться в матеріалах справи, решту заборгованості в сумі 11647,97грн. відповідачем погашено 23.12.2008р., що підтверджується випискою банку від 23.12.2008р., внаслідок чого, відповідно до п.п. 8.1. ,8.2, 8.3, 8.4. договору, умов додатків №1 та №2 до договору, ст. 625 ЦК України, позивач звернувся в суд з даним позовом про стягнення в судовому порядку з відповідача 6504,41грн. курсової різниці до договору; 313грн.15коп. –пені, 39грн.25коп. –3% річних, 250грн.90коп. –інфляційних, 1792грн.12коп. –штрафу, 300грн.00коп. –адвокатських послуг.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою правочин, вчинений сторонами у справі, є договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.

Умовами договору купівлі-продажу, на який посилається позивач як на підставу позовних вимог, додатками до договору сторони встановили порядок здійснення оплати за придбаний товар.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Умовами договору купівлі-продажу, на який посилається позивач як на підставу позовних вимог, сторони встановили порядок здійснення оплати за придбаний товар : оплата товару проводиться –20% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.05.2008р.; 80% від вартості товару оплачується Покупцем в строк до 15.11.2008р.

Однак, як вбачається з поданих сторонами доказів відповідач, всупереч перелічених норм та положень договору не провів до 15.11.2008р. остаточного розрахунку, заборгувавши - 11647,97грн..

Вказане стверджується вищезазначеними документами щодо відпуску товару, підписаним сторонами без заперечень, виписками банку.

Згідно із змістом п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Наданими суду доказами, в тому числі довідкою АТ "ПроКредитБанк" від 26.04.2010р. №103 про офіційний курс НБУ гривні до доларів США станом на 23.12.2008р., розрахунком курсової різниці, позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог про стягнення суми курсової різниці.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 6504,41грн.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені (що вбачається з виписок банку, копії яких знаходяться в матеріалах справи ), в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.8.1-8.4.), у вигляду сплати пені, що за період з 15.11.2008р. по 22.12.2008р. становить 313грн.15коп., та у вигляді сплати штрафу у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару, що становить 1792грн.12коп.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, що згідно розрахунків позивача, що за період з 15.11.2008р. по 23.12.2008р. становлять відповідно 250грн.90коп. та 39грн.25коп.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.33,34 ГПК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і підтверджений матеріалами справи.

Суд вважає такими, що ґрунтуються на положеннях статті 44 та ч. 5 ст. 49 ГПК України вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката, так як такі, що підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №3280, яке видане Бонтлабу В.В., договором №60/02/10 від 11.02.2010р. про надання правової допомоги; платіжним дорученням №74 від 16.02.2010р., яке свідчить про оплату позивачем адвокату 300грн.00коп. за надані останнім послуги; актом прийому-передачі документів (матеріалів) від 11.02.2010р., актом здачі –приймання виконаних робіт та наданих послуг від 18.03.2010р. Суд також вважає, що розмір оплати адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на оплату послуг адвоката у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТАР-АГРО", с. Вірлів, Зборівського району, Тернопільської області, код 34038299, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" вул. Ямська, 28А, м. Київ 38, код 25591321, –6504грн.41коп. курсову різницю згідно договору №ЗУФ-75/05/08 від 05.05.2008р., 313грн.15коп. пені, 39грн.25коп. 3% річних, 250грн.90коп. інфляційних, 1792грн.12коп. штрафу, 300грн.00коп. –адвокатських послуг, 102грн.00коп. витрат по сплаті держмита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „ 09 "червня 2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя