Рішення № 10766140, 04.08.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.10           Справа № 11/92-10. за позовом Національної акціонерної страхової компанії “Оранта»

          в особі Сумської обласної дирекції

до відповідача Головне управління міського господарства виконавчого комітету

Роменської міської ради

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.          Відкрите акціонерне товариство «Шляховик», м. Прилуки, Чернігівської області,

2.          Роменська міська рада

про відшкодування шкоди, що спричинена дорожньо-транспортною пригодою

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача: ПономаренкоТ.М.           

Від відповідача:          не з`явився

Треті особи: 1. не з`явився

2. не з`явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8 892 грн. 19 коп. виплаченого страхового відшкодування (у порядку регресу) , а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позову, вважаючи його вимоги безпідставними та необґрунтованими, пояснюючи, що відповідач не винен в скоєнні ДТП, так як це є прямим страховим випадком, по якому шкоду повинно виплачувати НАСК “Оранта” згідно договору добровільного страхування транспортного засобу.

Третя особа - ВАТ “Шляховик” надіслав суду пояснення № 95 від 05.07.2010р., в якому пояснює, що згідно положень ст. 9 та ст. 24 Закону України “Про дорожній рух”, усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, забезпечення безпечних умов дорожнього руху, а також компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг віднесено до обов’язків власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів. Відповідно до положень ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування” управління об’єктами транспорту, забезпечення їх належного утримання і якості відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. Таким чином, законодавство покладає обов’язок утримання доріг у належному стані на власників автомобільних доріг, в даному випадку – а орган місцевого самоврядування, або на уповноважений ним орган.

Представники відповідача, третіх осіб в засідання суду не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце проведення судового засідання.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов’язковою, а тому не з’явлення представників відповідача, третіх осіб не перешкоджає розгляду справи.

Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд встановив:

12 серпня 2008р. між ВАТ НАСК “Оранта» в особі Сумської обласної дирекції та Агеєнко Дмитром Васильовичем укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 410608, згідно якого застраховано автомобіль SUBARU, державний номер ВМ 2379 АЕ на страхову суму 136127 грн. Зазначеним договором визначені страхові ризики: пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок ДТП та інших подій (франшиза 0,5%) та угон транспортного засобу (франшиза 5%).

На підставі наданих сторонами доказів по справі встановлено, що 19 березня 2009р. о 11 год. 00 хв. водій Агеєнко Д.В., керуючи автомобілем SUBARU, державний номер ВМ 2379 АЕ рухався по вул. Прокопенко, м. Ромни; напроти будинку 47 в’їхав у вибоїну, що знаходилась на проїжджій частині дороги, чим було спричинено пошкодження автомобіля. Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується довідкою ДАІ № 186 від 20.03.2009р. У зв’язку з викладеними обставинами страхувальник звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02.04.2009р. Підгірського Володимира Леонідовича, який працює заступником начальника Головного управління міського господарства м. Ромни притягнено до адміністративної відповідальності за вищевказану ДТП.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що спеціалістами страховика, за участю страхувальника, 03.08.2009р. проведено огляд транспортного засобу та місця пригоди, про що складний страховий акт № 603-05.09/1822, в якому зазначено перелік пошкоджень, яких зазнав застрахований автомобіль та відображена схема пригоди. Так, згідно зі звітом досліджень спеціаліста № 153, складеного 15.05.2009р. матеріальний збиток завданий власникові застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП склав 8892 грн. 19 коп.

Вирішуючи спір, Роменський міськрайонний суд Сумської області встановив, що відповідно до зазначеного страхового акту, договору страхування, заяви про виплату страхового відшкодування, страхове відшкодування виплачено ЗАТ КБ «Приватбанк» як вигодонабувачеві за договором страхування, в рахунок погашення кредиторської заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням № 3521 від 12.08.2009р.

Відповідно до п. 1 ст. 1172 КЦ України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності шляхом відшкодування заподіяної шкоди можливе за наявності обов’язкових умов, якими є: протиправна поведінка або бездіяльність, наявність прямої дійсної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між діяннями та заподіянням шкоди та вина. Таким чином, той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно вимог ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Також, попередніми судовими інстанціями встановлено, що Сумська обласна дирекція АСК «Оранта» зверталась на адресу третьої особи - ВАТ «Шляховик» в порядку регресу з претензіями від 02.02.2010р. та від 23.03.2010 про відшкодування матеріальних збитків. ВАТ «Шляховик» відмовився в досудовому порядку відшкодовувати збитки. У відповіді на зазначені претензії ВАТ «Шляховик» посилається на необґрунтованість пред`явлених вимог і пояснює, що в доданих до претензій Сумської обласної дирекції АСК «Оранта» від 25.03.2010р. відсутні докази, що дорожньо-транспортна пригода за участю Агієнка Д.В. відбулася саме на тій вибоїні дорожнього покриття, яка ремонтувалася ВАТ «Шляховик» у весняно-літній період 2008 року.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач у позовних вимогах посилається на те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межех фактичних витрат переходить право вимагати, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заявлені збитки. Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач порушив його право на страхове відшкодування в порядку регресу, не виплативши грошові кошти в сумі 8 892 грн. 19 коп.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 38 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик має право на регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно положень ст. 9 та ст. 24 Закону України «Про дорожній Рух», усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, забезпечення безпечних умов дорожнього руху, а також компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг віднесено дог обов’язків власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів. Крім того, згідно ст. 24 зазначеного Закону, власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

При виконанні робіт по утриманню автомобільних доріг дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку автомобільних доріг, транспортних подій, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних подій.

За приписом п.п. 2,5 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94р. №198 (далі правила) ремонт і утримання дорожніх об’єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Власники дорожніх об’єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об’єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов’язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об’єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об’єктів, забрудненню навколишнього середовища.

За змістом п. 11 Правил власники об’єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, зокрема зобов’язані: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об’єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити – невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

За змістом ст. 30 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» до власних повноважень управління житлово-комунального господарства Ради відносяться повноваження – управління об’єктами житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, транспорту і звязку, що перебувають у комунальній власності відповідних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня якості послуг населення.

Пунктом 2.1.1. рішення Сумської міської ради від 30.11.05р. № 1490-МР «Про положення про управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради» передбачено, що Управління управляє об’єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Суми, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня послуг, які надаються населенню.

Управління від імені власника доріг виступає замовником по виконанню робіт по утриманню, ремонту вулиць і доріг є контролюючою особою, що має право укладати відповідні договори з іншими юридичними особами, як надавачами відповідних послуг, а також Управління складає графіки проведення обстеження і ремонту доріг, акти приймання-передачі доріг та інші відповідні документи, планує і розраховує фінансування робіт та діє згідно Положення про управління житлово-комунального господарства та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» управління об’єктами транспорту, забезпечення їх належного утримання і якості відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Таким чином, законодавство покладає обов’язок утримання доріг у належному стані на власників автомобільних доріг, в даному випадку – на орган місцевого самоврядування, або уповноважений ним орган.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача - Головного управління міського господарства виконавчого комітету Роменської міської ради на користь позивача 8 892 грн. 19 коп., виплаченого страхового відшкодування (у порядку регресу) правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути Головного управління міського господарства виконавчого комітету Роменської міської ради (42000, м. Ромни вул. Луценка,19) на користь Національної страхової страхової компанії “Оранта» в особі Сумської обласної дирекції (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, буд. 313А р/р 26502752973251 в Харківській обласній філії УСБ, МФО 351016, код 14025009) 8892 грн. 19 коп. страхового відшкодування, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Копію рішення надіслати сторонам по справі.

СУДДЯ           (підпис) Ю.О.ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 06.08.2010 р.

Суддя