Рішення № 10765929, 12.08.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2010 р. Справа № 18/105

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Електромакс"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне"

про стягнення заборгованості по оплаті за договором поставки в сумі 42 825 грн. 00 коп.

Суддя Гудак А.В.

Представники:

Від позивача : представник не з"явився

Від відповідача : представник не з"явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Електромакс” (надалі –Позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван будівельний Рівне” (надалі –Відповідач) на свою користь борг за отриману Відповідачем по Договору поставки № 27/12-2007РР від 03 грудня 2007 року продукцію в сумі 42825,91 грн. в тому числі: 41849,24 грн. - основний борг, 756,67 грн. - інфляційні, 220,00 грн. - 3% річних; витрати по сплаті держмита в сумі 428,25грн. та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн.

          При розгляді справи № 18/105 судом встановлено, що відповідач в судові засідання 22.07.10р. та 12.08.10р. не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень, які направлені на адресу: м. Рівне, п-т Миру, 11: №3300105749443 від 04.06.10р. (а.с.2), повернуто відділенням зв'язку з відміткою: "адресат вибув", № 3300105911216 від 23.07.10р., яке отримано відповідачем 26.07.10р. (а.с.79), про причини неявки суд не повідомлено, документів (відзив на позов; документальне обґрунтування; докази сплати заборгованості (пояснення причин несплати), копію довідки про включення до ЄДРПОУ на день розгляду справи, докази направлення примірника відзиву позивачу), що витребовувались ухвалами суду від 02.06.10р., 22.07.10р. суду не надав.          

          Відповідно до ч.1 ст. 38 ГПК України для встановлення місцезнаходження відповідача ухвалою суду від 22.07.2010р. зобов'язано державного реєстратора Рівненської міської ради надати відомості щодо місцезнаходження юридичної особи ТзОВ "Караван будівельний Рівне" ( м. Рівне, п-т Миру, 11, код ЄДРПОУ 35504757 ).

          Згідно ст.93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Як свідчать матеріали справи, а саме витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 6547516 від 28.07.10р. (а.с. 83-84) місцезнаходження відповідача юридичної особи ТзОВ "Караван будівельний Рівне" ( м. Рівне, п-т Миру, 11). Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками ""Адресат відсутній" тощо є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій.

          Крім того, для з'ясування місцезнаходження відповідача та належного його повідомлення про час і місце розгляду справи виникла необхідність розгляд справи відкласти, строк вирішення спору по даній справі закінчувався 02.09.10р., а тому Голова господарського суду Рівненської області своєю ухвалою від 23 липня 2010 року ( а.с.78) продовжив строк вирішення спору по справі № 18/105 на один місяць.

          Враховуючи те, що відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх заперечень на позов і відповідач наданим йому правом не скористався, господарський суд вважає можливим розгляд справи № 18/105 без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Господарський суд, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електромакс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Рівне" (покупець) було укладено договір № 27/12-2007РР (а.с.31-33).

Відповідно до умов Договору №27/12-2007РР (надалі Договір) постачальник зобов'язується доставити і передати Товар у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його в строки та на умовах даного Договору.

Крім того, між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1-Б від 01.02.08р. (а.с.34); Додаткову угоду № 1- V від 03.12.07р. (а.с.35 ) до Договору № 27/12-2007РР від 03.12.07р.

Асортимент та загальна вартість товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у Специфікації (додаток до даного договору). Зазначення певного виду товару в Специфікації саме по собі не передбачає обов'язку покупця замовляти чи купувати цей товар. Мета поставки постачальником товару покупцю згідно даного договору - зберігання, підготовка до продажу і продаж покупцем товару третім особам через оптово-роздрібну торговельну мережу з дотриманням вимог чинного законодавства України щодо захисту прав споживачів та інших обов'язкових вимог.

Розділом 2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця, які мають передаватися через електронні засоби зв’язку, по факсу, кур’єром, поштою або через представника постачальника. Замовлення вважається прийнятим постачальником до виконання у випадку : повернення покупцю одного екземпляра замовлення, підписаного постачальником і завіреного його основною печаткою; підписання замовлення покупця офіційним представником постачальника, який діє на підставі виданої постачальником на його ім’я довіреності. Зобов’язання постачальника з поставки партії товару виникає з моменту прийняття постачальником замовлення до виконання у порядку визначеному даним договором.

За умовами розділу 7 договору, ціна товару погоджується сторонами у специфікації (додаток до даного договору) у національній валюті України - гривні. Загальна вартість даного договору становить загальну вартість товару, поставленого протягом дії цього договору. Покупець зобов'язаний оплатити поставлений продавцем товар протягом 7 (семи) календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам.

Як свідчать матеріали справи, в період з грудня 2007 року по грудень 2009 року Позивач поставив на адресу Відповідача Товар на загальну суму 92566,40 грн.

Враховуючи те, що відповідачем оплата за поставлений товар у 2008 році здійснювалась частково станом на 01.01.09р. виникла заборгованість на суму 54176,19 грн. згідно картки рахунку ( а.с. 39-41).

Крім того, впродовж 2009 року Позивач поставив Відповідачу товар на суму 38420,21 грн., що підтверджено накладними : ВН № ЭМЯ000005026 від 20.01.09р. на суму 5644,32 грн.; ВН № ЭМЩЄМЯ000008 від 20.01.09р. на суму 872,78 грн.; ВН № ЭМКУАЯ000013 від 20.01.09р. на суму 352,02 грн.; ВН № ЭМФ000005182 від 20.01.09р. на суму 4395,78 грн.; ВН № ЭМКУАФ000110 від 09.02.09р. на суму 302,70 грн.; ВН № ЭМФ000005183 від 09.02.09р. на суму 238,39 грн.; ВН № ЭММ000005393 від 07.03.09р. на суму 6322,80 грн.; ВН № ЭМКУАМ від 07.03.09р. на суму 603,82 грн.; ВН № ЭММ000005579 від 31.03.09р. на суму 10681,26 грн.; ВН № ЭМКАМ000328 від 31.03.09р. на суму 721,09 грн.; ВН № ЭМЩЭММ000130 від 31.03.09р. на суму 581,60 грн.; ВН № ЭМА000005662 від 10.04.09р. на суму 6452,16 грн.; ВН № ЭМКУАА000379 від 10.04.09р. на суму 76,02 грн.; ВН № ЭМЩЭМА000146 від 10.04.09р. на суму 357,61 грн.; ВН № ЭМКУА0000 від 20.07.09р. на суму 817,86 грн. та довіреностями на отримання ТМЦ : № 3171 від 07.04.09р. ( а.с.43), № 3124 від 30.03.09р. (а.с.50).

Як свідчать матеріали справи, Відповідачем сплачено та повернуто Позивачу товару на суму 50747,16 грн. А тому заборгованість борг на день подання позову до суду становить 41849,24 грн.

Факт заборгованості за отриманий товар Відповідач не оспорює, що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків від 31.12.09р. на суму41819,24 грн. ( а.с.42), який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні письмові докази щодо застосування відповідачем п.2.12 даного договору, яким визначено: "У випадку, якщо частина товару залишається нереалізованою через торгівельну мережу покупця, покупець ( відповідач) має право в період дії цього договору в односторонньому порядку відмовитись від договору в частині поставки такого товару та повернути товар постачальнику ( позивачу). Постачальник зобов'язаний за власний рахунок забрати такий товар при наступній поставці товару, але у будь-якому разі не пізніше ніж через 10 днів від дня отримання вимоги покупця."

Згідно із п.10.1 договору: "Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.06.08. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від зобов'язань, що виникли протягом його дії. Пунктом 10.2 визначено, що строк дії договору автоматично продовжується у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію. В даному випадку строк дії договору продовжується на один рік. Тобто відповідач не скористатися своїм правом застосування вказаного пункту щодо повернення товару у період дії договору.

Тим самим відповідач не спростував і не надав належних доказів відсутності заборгованості за отриманий товар, його повернення.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 17 лютого 2010 року направив на адресу відповідача вимогу № 17051/0 від 17.02.10р. (а.с.36), просить сплатити заборгованість в сумі 41849,24 грн. до 25.02.10р. Однак відповіді на претензію відповідач не надав.

Пунктом 10.3 Договору встановлено, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається у разі повідомлення другої сторони за двадцять календарних днів до орієнтовної дати розірвання договору. В даному випадку розірвання даного Договору не звільняє сторони від зобов"язань, що виникли протягом його дії.

За таких обставин, Позивачем 29.04.10р. направлено на адресу Відповідача лист - повідомлення № 26/10 від 28.04.10р. (а.с.38) про відмову від Договору № 27/12-2007РР.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

З поданого позивачем розрахунку (а.с. 5) індекс інфляції за період з 26.02.10р. по 30.04.10р. становить 756,67 грн., 3% річних - 220,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 42825,91 грн. в тому числі: сума основного боргу - 41849грн.24коп., інфляційні в сумі 756,67 грн., 3% річних в сумі 220 грн. підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача відшкодування витрат по сплаті держмита в сумі 428,25 грн. та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" (пр-т Миру буд. 11,Рівне,33000, код ЄДРПОУ 35504757, банк: АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО банку 351005) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Електромакс" (вул. Марка Вовчка 14,Київ 73,04073, код ЄДРПОУ 30184097) заборгованість в сумі 42825 (сорок дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн.91 коп. в тому числі: основний борг в сумі 41849 (сорок одна тисяча вісімсот сорок дев'ять) грн. 24 коп., інфляційні в сумі 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн. 67 коп., 3% річних в сумі - 220 (двісті двадцять) грн. 00 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 428грн. 25коп.,витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Повний текст рішення суддею підписано "12" серпня 2010 р.