Рішення № 10764089, 03.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

03.08.10 Справа№ 7/117

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія БК»

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ціна позову: 142,41грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - не з»явився; від відповідача не з»явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія БК»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; ціна позову: 142,41грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором №24/10-06 від 01.10.2006р. на виконання робіт з пожежного спостереження, актом прийому-передачі передавання системи пожежного спостереження від 01.10.2006р. за Договором, додатком №2 до Договору, додатком №3 до Договору, актами виконаних робіт №АВ-0018876 за вересень 2009р. на суму 67,68грн., №АВ-0019261 за жовтень 2009р. на суму 67,68грн., претензією №1680/01-16 від 17.11.2009р. на суму 135,36грн. та повідомленням про вручення поштового відправлення №819570 від 02.12.2009р., повідомленням про вручення поштового відправлення №819588 від 18.11.2009р., свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Позивача, довідкою про включення Позивача в ЄДРПОУ, довіреністю на право здійснення представництва, повідомленнями про вручення поштових відправлень, платіжними дорученнями з відмітками банку про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, ст.ст.525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/117 від 01.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15год. 30хв. 19.07.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/117 від 19.07.2010р., в тому числі у звязку з неявкою Відповідача (представника Відповідача) та з метою забезпечення принципу змагальності.

В ухвалах господарського суду Львівської області №№7/117 від 01.07.2010р. та від 19.07.2010р., які скеровані Позивачу та Відповідачу (підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обовязки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання не зявилась.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: заяву про надіслання копії ухвали господарського суду; заяву про відкладення розгляду справи, довідки про включення Відповідача та Позивача в ЄДРПОУ; заяву про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; докази зарахування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до бюджету; акт звірки розрахунків та докази надіслання акту звірки Відповідачу.

Відповідач в судові засідання не зявилась, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення основного боргу в розмірі 135,36грн.

01.10.2006р. між Позивачем (Виконавцем) та Відповідачем (Замовником) укладено договір №24/10-06 на виконання робіт з пожежного спостереження (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, Сторонни домовляються про впровадження на обєктах Замовника системи пожежного спостереження пожежної автоматики обєкту до пульта пожежного спостереження та подальшого виконання робіт з пожежного спостереження за станом установки (установок) пожежної автоматики на обєкті (обєктах) Замовника.

Відповідно до п.2.1.8 Договору, Замовник зобовязаний в розмірах та в строки, передбачені цим Договором, оплатити Виконавцю виконані роботи із пожежного спостереження.

Згідно п.п.4.1, 4.2 Договору, вартість робіт з пожежного спостереження за станом установки (установок) пожежної автоматики встановлюється у розмірі суми, зазначеної в Додатку 3 до цього Договору; оплата місячної вартості робіт з пожежного спостереження здійснюється Замовником щомісячно, до 5-го числа місяця, наступного після місяця проведення робіт на підставі підписаного акта виконання робіт з пожежного спостереження згідно рахунком, що надається Виконавцем.

Відповідно до акту прийому-передачі системи пожежного спостереження від 01.01.2006р., Позивачем згідно Договору прийнято від Відповідача систему пожежного спостереження.

Згідно Додатку №3 (розрахунок вартості робіт з пожежного спостереження), всього до оплати в місяць 67,98грн.

Відповідно до актів виконаних робіт №АВ-0018876 за вересень 2009р. на суму 67,68грн., №АВ-0019261 за жовтень 2009р. на суму 67,68грн., Позивачем надано Відповідачу послуг (виконано робіт) на загальну суму 135,36грн.

Позивачем скеровано Відповідачу претензію №1680/01-16 від 17.11.2009р. (доказом чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №819570 від 02.12.2009р.) з вимогою погасити борг, проте, відповідь на дану претензію в матеріалах справи відсутня та Сторонами не подана.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не наведені доводи та не подані докази, які б свідчили про погашення боргу перед Позивачем, або ж спростовували позовні вимоги, позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 135,36грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 1,42грн. 3% річних за невиконання зобовязання та 5,63грн. інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Позивач в розрахунку до ціни позову надає розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань по кожному з описаних вище в мотивувальній частині рішення актів прийому наданих послуг, вихідними даними для яких є розмір боргу, термін прострочення, відсоток річних 3%, величина індексу інфляції та розмір облікової ставки НБУ за відповідні періоди.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі вищеописані доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, перевіривши правильність розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 1,42грн. 3% річних та 5,63грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

03.08.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.08.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 599, ч.1 ст. 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, договором №24/10-06 від 01.10.2006р., суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79060, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи підприємця ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «БК»(79007, м. Львів, вул. Наливайка, б.12, кв. 2А, ідентифікаційний код 19170650) 135грн. 36коп. основного боргу, 1грн. 42коп. 3% річних, 5грн. 63коп. інфляційних нарахувань, 102грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя