Рішення № 10762876, 02.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.10                                                                                 Справа № 4/205

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «Лугпромсервіс», м. Луганськ

до Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське», м. Луганськ

про стягнення 769807 грн. 68 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Чорній І.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Кузова Л.А., довіреність № 10/01-3 від 25.01.2010;

від відповідача –Рухадзе І.В., довіреність № 03/5-1079 від 25.12.2009;

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 654560 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 115247 грн. 12 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву № 03-1183 від 02.08.2010 позовні вимоги визнає у повному обсязі у розмірі 769807 грн. 68 коп.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Луганської області від 18.02.2003 у справі № 20/18, яким позовні вимоги Приватного підприємства «Лугпромсервіс», заявлені до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Луганське»Державної холдінгової компанії «Луганськвугілля»про стягнення боргу у сумі 1278188 грн. 95 коп., збитків від інфляції у сумі 6774 грн. 40 коп. та пені у сумі 106368 грн. 31 коп., задоволені частково; з вказаного відповідача на користь приватного підприємства «Лугпромсервіс»було стягнуто борг у сумі 1278188 грн. 95 коп., який виник за договором № 55 від 01.03.2001. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

01 березня 2003 року господарський суд Луганської області видав наказ про стягнення цієї суми. Оригінал наказу знаходиться на виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби м. Луганська.

На момент подання цього позову грошове зобов’язання відповідачем не виконано в порушення ст. 129 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про господарські суди»та ст.115 Господарського процесуального кодексу України

Тому позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу 3 % річних від простроченої суми у розмірі 115247 грн. 12 коп. за період з 14.07.2007 по 14.07.2010 та інфляційні нарахування у розмірі 654560 грн. 56 коп. за період з 14.07.2007 по 14.07.2010 і просить господарський суд стягнути вказані суми з відповідача.

Оцінивши по матеріалам справи, доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Луганської області від 18.02.2003 у справі № 20/18 позовні вимоги Приватного підприємства «Лугпромсервіс», заявлені до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Луганське» Державної холдінгової компанії «Луганськвугілля»про стягнення боргу у сумі 1278188 грн. 95 коп., збитків від інфляції у сумі 6774 грн. 40 коп. та пені у сумі 106368 грн. 31 коп., були задоволені частково; з вказаного відповідача на користь приватного підприємства «Лугпромсервіс»було стягнуто борг у сумі 1278188 грн. 95 коп., який виник за договором № 55 від 01.03.2001. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

01 березня 2003 року господарським судом Луганської області видано наказ про стягнення цієї суми. На даний час рішення суду не виконано.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 654560 грн. 56 коп. та 3% річних в сумі 115247 грн. 12 коп. за період з 14.07.2007 по 14.07.2010 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, слід зазначити, що позивач інфляційні нарахування та 3% річних нарахував правомірно. Крім того, зазначені суми визнані відповідачем, про що зазначено ним у відзиві № 03-1183 від 02.08.2010.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд вважає, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідач визнав позов в повному обсязі, суд, відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає рішення про задоволення позову повністю.

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні витрати у сумі 654560 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 115247 грн. 12 коп.

Відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, ч.5 ст.78, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м.Луганськ, вул. Лермонтова,1в, код ЄДРПОУ 32473323 в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське», смт. Ювілейне м. Луганськ, код ЄДРПОУ 26410557, на користь Приватного підприємства «Лугпромсервіс», м. Луганськ, вул. Смоленська, 130, код ЄДРПОУ 30761683, інфляційні витрати у сумі 654560 грн. 56 коп., 3% річних в сумі 115247 грн. 12 коп., витрати по оплаті державного мита у сумі 7698 грн. 08 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –04.08.2010.

Суддя                                                   Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева