Рішення № 10762371, 29.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.10                                                                                 Справа № 9/180

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ

до Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 387 364 грн. 03 коп.

в присутності представників:

від позивача –Лапко В.М., юрисконсульт, дов. № 192 від 01.01.10,

від відповідача – Шпілєвий С.Є., дов. № 01/197 від 11.02.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача:

- 347 490 грн. 16 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію,

- 39 283 грн. 06 коп. пені,

- 590 грн. 81 коп. 3% річних за договором № 71 від 02.10.09 про постачання електроенергії.

Відповідач, КП "Рубіжанське ВУВКГ", відзивом на позовну заяву, наданим у судовому засіданні, проти позовних вимог частково заперечує та просить зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій з наступних підстав.

Ш          Сума заборгованості за період з квітня по травень 2010 року перед позивачем складає 347490,16 грн. 7 липня 2010 року було підписане спільне протокольне рішення по взаєморозрахункам за електроенергію на суму 66149,0 грн., а 14 липня поточного року ця сума була перерахована позивачу. Таким чином, заборгованість відповідача за вказаний період складає 281341,16 грн.

Ш          Щодо нарахування пені, то за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року пеня вже була стягнута за рішенням господарського суду від 07.06.10 по справі № 19/102 та рішенням господарського суду від 01.07.10 по справі № 6/153.

Ш          Відповідач є комунальним підприємством, яке надає послуги за тарифами, затвердженими державними органами, а на цей час держава має заборгованість перед відповідачем по різниці тарифів на суму понад 11 млн. грн. Крім того, відповідач просить врахувати той факт, що він частково погашає свої зобов'язання перед позивачем.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 71 від 02.10.09 про постачання електричної енергії, за яким він постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 8 додатку Порядок розрахунків до вказаного договору розрахунок за фактично спожиту активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти операційних днів з наступного дня після їх отримання.

Позивачем за період з квітня по травень 2010 року була відпущена електроенергія на суму 367490,16 грн. в обсязі 616108 кВт/год, разом з тим, відповідач розрахувався за спожиту електроенергію частково, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за вказаний період у розмірі 347 490,16 грн., яку позивач підтверджує актами про зняття показів розрахункових засобів обліку електроенергії та відповідними рахунками на оплату електроенергії за кожен звітний місяць.

На підставі пп. 4.4.1 договору позивачем нарахована пеня за порушення грошового зобов'язання за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в загальній сумі 39283,06 грн. відповідно до окремого рахунку, який був вручений відповідачу.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних у загальному розмірі 590,81 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача і надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за активну електроенергію з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 71 від 02.10.09 про постачання електричної енергії, за яким він постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 8 додатку Порядок розрахунків до вказаного договору розрахунок за фактично спожиту активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти операційних днів з наступного дня після їх отримання.

Позивачем за період з квітня по травень 2010 року була відпущена електроенергія на суму 367490,16 грн. в обсязі 616108 кВт/год.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Суд вважає, що позивач довів належними доказами наявність боргу відповідача за спірний період у розмірі 347 490,16 грн., проти чого не заперечує й відповідач, тому ця сума підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивачем обґрунтовано нараховані за весь період прострочення платежів 3% річних у розмірі 590,81 грн., які підлягають стягненню.

Пунктом 4.4.1 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків розрахунків за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності тощо у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

За цієї умови позивачем правомірно нарахована пеня за прострочення оплати активної електроенергії у розмірі 39 283,06 грн.

Відповідач просить зменшити штрафні санкції у зв'язку з важким фінансовим станом та іншими обставинами, які носять виключний характер.

Представник позивача у судовому засіданні висловився проти зменшення розміру нарахованої пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норм а міститься й у п. 3) ст. 83 ГПК України, яка надає право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру нарахованої пені, суд виходить, у т.ч. з того, що:

Ш          відповідач згідно з розд. 1 Статуту, затв. рішенням Рубіжанської міськради 13.08.08 за № 38/3, є комунальним підприємством, яке засноване на власності територіальної громади м. Рубіжне, та згідно із статутними положеннями та довідки відділу статистики у м. Рубіжне його метою діяльності є задоволення потреб населення, підприємств і організацій (у т.ч. комунальних) в послугах з водопостачання і водовідведення,

Ш          представник відповідача надав до матеріалів справи докази (копії відповідних протоколів) існування заборгованості державного бюджету перед відповідачем у розмірі більш ніж 11 млн. грн.,

Ш          доходи підприємства відповідача формуються в основному з сум оплати його комунальних послуг фізичними особами та комунальними організаціями, а капітальні вкладення та дотації з бюджетів не здійснюються

Ш          незважаючи на важкий фінансовий стан підприємства відповідач частково виконував свої грошові зобов'язання за договором.

Суд вважає, що відповідачем доведено виключність обставин, які призвели до утворення боргу за спожиту електроенергію, яка має бути прийнята судом.

З урахуванням позиції позивача, ступеня виконання грошового зобов'язання відповідачем, майнового стану відповідача, його інтересів та наявності несплачених сум за використану електроенергію відповідачем через важкий фінансовий стан та інші обставини, що заслуговують на увагу, суд вважає можливим зменшити заявлені позивачем штрафні санкції та стягнути з відповідача пеню у розмірі 19641,0 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, КП "Рубіжанське ВУВКГ", 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 49, код 32026192, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- суму боргу за активну електроенергію у розмірі 347 490,16 грн. на рахунок 260303289060 у філії ЛОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 304665.

3. Стягнути з відповідача, КП "Рубіжанське ВУВКГ", 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 49, код 32026192, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- пеню у розмірі 19641,0 грн., 3% річних у розмірі 590,81 грн., крім того, витрати зі сплати державного мита - 3873,64 грн. та інформаційно-технічні витрати у розмірі 236,0 грн. на рахунок 2600518818 в ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

4. У задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 19642,06 грн. –відмовити.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 02.08.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов