ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" серпня 2010 р.Справа № 14/84 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши справу
за позовом: Приватного підприємства "Крауз Ко", м. Кіровоград
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", с. Надлак, Новоархангельського району Кіровоградської області
до відповідача 2: Фермерського господарства "Сінельник В.Д.", м. Мала Виска, Кіровоградської області
про стягнення 895 410,88 грн.
Представники сторін:
від позивача - Вороной М.І., директор, наказ № 1 від 01.09.09;
від відповідача 1 - участі не брав;
від відповідача 2 - участі не брав;
Приватним підприємством "Крауз Ко" подано до господарського суду Кіровоградської області позов від 15.06.2010 року про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" та фермерського господарства "Сінельник В.Д." заборгованості в сумі 895410,88 грн., в т.ч.: основний борг за поставлений товар - 723 000,00 грн., пеня - 61 483,44 грн., інфляційні втрати - 26 895,60 грн., 3 % річних - 9031,84 грн., санкція за невиконання умов договору - 75 000,00 грн., а також судових витрат.
Відповідач І, ІІ відзив на позов не подали, у судовому засіданні участь не приймали, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № 133376 та № 1333787 (а.с.73-74).
Оскільки надання суду відзиву на позов та участь у судовому засіданні є відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України право відповідача, а не обов'язок, господарський суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності представників відповідачів і відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи.
Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2009 між приватним підприємством "Крауз Ко" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1/10 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов"язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов"язується належним чином прийняти та оплатити на умовах Даного Договору наступний товар: діамофос.
Загальна ціна за Договором складає 723 000,00 грн. (пункт 1.2 Договору).
Згідно п. 4.1 Договору Покупець проводить розрахунок шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця, згідно виставленого рахунку, в термін до 15.01.2010 року.
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений круглими печатками.
Продавець поставив покупцю продукцію на загальну суму 723 000,00 грн. відповідно до видаткової накладної № 10/10 від 10.10.2009 та акту прийому передачі, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 27-28).
01.10.2010 за забезпечення виконання зобов"язань між фермерським господарством "Сінельник В.Д." (Поручитель) та приватним підприємством "Крауз Ко" (Кредитор) укладено договір поруки від 01.10.2009 року.
Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки фермерське господарство "Сінельник В.Д." поручився перед позивачем за виконання обов"язку ТОВ "Добробут" щодо виконання зобов"язань по оплаті поставленого товару за договором купівлі-продажу № 1/10 від 01.10.2009 року
Згідно з п.п. 3.1., 3.2 договору поруки відповідальність фермерського господарства "Сінельник В.Д." перед позивачем не обмежується сплатою суми основного боргу в розмірі 723 000,00 грн.
Фермерське господарство "Сінельник В.Д." відповідає за відшкодування ТОВ "Добробут" збитків та за сплату процентів, неустойки (штрафу, пені) а також інших штрафних санкцій передбачених Договором купівлі-продажу № 1/10.
Проте в матеріалах справи відсутні докази часткової чи повної сплати Товару.
З урахуванням даної обставини позивачем 14.04.2010, 31.05.2010 направлялися на адресу ТОВ "Добробут" та ФГ "Сінельник В.Д." претензії з повідомленням про існуючу заборгованість в розмірі 723000,00 грн. з проханням в термін до 01.06.2010, 14.06.2010 відповідно, погасити дану заборгованість.
Відповідачі на вказані претензії відповіді не надали, поміж тим позовні вимоги не заперечили, відзив на позовну заяву суду не подали.
В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.
Відповідно до вимог статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до статей 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За нормою статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Позивач поставив ТОВ "Добробут" товарна суму 723000,00 грн. відповідно до видаткової накладної від 10.10.2009 № 10/10.
Відповідачі не виконали умови договору купівлі-продажу № 1/10 від 01.10.2009 та договору поруки від 01.10.2009 року, за поставлений товар не розрахувалися.
Отже, станом на день подання позову борг відповідачів перед позивачем становить 723000,00 грн.
Наявність вказаної заборгованості за вищевказаними Договорами відповідачі не заперечили, доказів оплати за товар в сумі 723 000,00 грн. суду не надали.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 723 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
При розрахунку штрафних санкцій, зокрема пені позивач керується Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якого нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також позивачем враховано норми пункту 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. Тому позивачем нараховано пеню за період 15.01.2010 по 15.06.2010 і її сума становить 61 483,44 грн.
Отже, позовні вимоги по стягненню пені в сумі 61 483,44 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню господарським судом.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача сума 3% річних за період з 15.01.2010 по 15.06.2010 складає 9031,84 грн., сума втрат від інфляції за період з 15.01.2010 по 15.06.2010 складає 26 895,60 грн.
Окрім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідачів штрафу за порушення умов договору в сумі 75000,00 грн.
При розгляді даної позовної вимоги господарським судом враховується наступне.
Пунктом 6.3 Договору купівлі - продажу № 1/10 від 01.10.2009 сторони передбачили, що в разі невиконання Покупцем зобов"язання по оплаті Товару визначеного п.п. 1.1 Договору в строки визначені п.4.1 Договору від зобов"язаний сплатити Продавцю вартість 10% від кількості неоплаченого товару (в натуральній формі) за ціною товару, як вона визначена в п.1.1 Договору.
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).
За розрахунком позивача розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідачів становить 75000,00 грн. (180,75 тон х 10% х 4000 грн. = 75000 грн.).
Суд не може погодитись з розрахунком позивача, тому, здійснено перерахування санкції за невиконання умов договору яка складає 72300,00 грн.
За таких обставин, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача 723000,00 грн. боргу за отриманий товар відповідно до договору купівлі-продажу № 1\10 від 01.10.2009, 61483,44 грн. пені, 9031,84 грн. 3 % річних, 26 895,60 грн. втрат внаслідок інфляційних процесів та санкцію за порушення умов договору в розмірі 72 300,00 грн., всього 892 710,88 грн. боргу.
На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача (пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам).
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" (26150, Кіровоградська обл., Новоархангельський район, с. Надлак, вул. Адміністративна, буд. 1, код ЄДРПОУ 32550423, відомості про рахунки відсутні) та з фермерського господарства "Сінельник В.Д." (26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Велігіна, буд. 46, код ЄДРПОУ 33578366 відомості про рахунки відсутні) на користь приватного підприємства "Крауз Ко" (25006, м. Кіровоград, вул. К.Маркса, 64, код ЄДРПОУ 36421483, р/р 26007319800148 відкритий в ХФ ВАТ "Кредитпромбанк", код банку 352651) 723000,00 грн. основного боргу, 61 483,44 грн. пені, 9031,84 грн. 3 % річних, 26 895,60 грн. втрат внаслідок інфляційних процесів та санкцію за невиконання умов договору в розмірі 72300,00 грн., а також 8 927,10 грн. державного мита та 235,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя С.Б.Колодій
Дата підписання - 10.08.2010.
Судове рішення № 10761738, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 05.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/84. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: