Рішення № 10761623, 05.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2010 р.Справа № 14/87 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянув справу № 14/87

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ", м. Київ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "АгроДар", м. Кіровоград

про стягнення 77 788,94 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Бондар Ю.М., довіреність № 12-07/10 від 12.07.2010;

від відповідача - участі не брав;

Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ" подано позов про стягнення з відповідача, місцезнаходження якого: 25006, м. Кіровоград, пр. Вінниченка, 1, код ЄДРПОУ 06686234, п/р 26009010695901 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346, а у випадку відсутності коштів на цьому рахунку - з будь-яких інших рахунків, належних відповідачу, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення, а у випадку відсутності грошових коштів на будь-якому з банківських рахунків відповідача, шляхом звернення стягнення на майно відповідача, на користь позивача 60 000,00 грн. основного боргу, 7136,88 грн. пені, 10652,06 грн. відсотків річних, а також судових витрат.

У судовому засіданні 05.08.2010 представником позивача подано заяву за змістом якої позивач уточнює позовні вимоги, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 60 000,00 грн. основного боргу, 7136,88 грн. пені, 10652,06 грн. відсотків річних, а також судові витрати.

Відповідач у судовому засіданні участь не приймав, позовні вимоги не заперечив, натомість вдруге подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, строк вирішення спору, встановлений частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчується 18.08.2010.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (Продавець) та закритим акціонерним товариством "АгроДар" (Покупець) укладено договір поставки № 1/17-08.09 від 17.08.2009 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов"язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність Покупця (поставити) Товар (мінеральні добрива, засоби захисту рослин та регулятори росту рослин, насіння), а Покупець зобов"язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти Товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування Товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі Покупцю) визначені у Специфікаціях до цього Договору, які є невід"ємною частиною. Ціна за одиницю виміру Товару та його загальна ціна, яку має сплатити Покупець, визначається Специфікаціями (додатками) до цього Договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого Договору (розділ 2).

Факт поставки та передачі Товару від Продавця до Покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів прийому - передачі) повноважними представниками Сторін (пункт 1.5 Договору).

За змістом п. 2.1 Договору ціна Товару (в т.ч. ціна за одиницю Товару) вказується Сторонами в Специфікаціях, що є невід"ємною частиною цього Договору.

Оплата Товару проводиться в терміни, які вказані в Специфікаціях до даного Договору.

Договір підписаний директорами підприємств та скріплений круглими печатками.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 193, 265 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з умовами Договору та Специфікацій, які є додатками до Договору (Додатки № 1 та № 2 від 17.08.2009) позивач прийняв на себе зобов"язання поставити відповідачу насіння озимого ріпаку, а саме:

Специфікація (Додаток № 1): насіння озимого ріпаку "ПР46В31" в кількості 26 посівних одиниць за загальною ціною яка становить 39000,00 грн. у т.ч. ПДВ (26 посівних одиниць поставлено 17.08.2009 - видаткова накладна № РНЧ-0033); насіння озимого ріпаку "ПР46В10" в кількості 14 посівних одиниць за загальною ціною яка становить 21000,00 грн. у т.ч. ПДВ (14 посівних одиниць поставлено 17.08.2009 - видаткова накладна № РНЧ-0033);

Специфікація (Додаток № 2): насіння озимого ріпаку "ПР46В31" в кількості 11 посівних одиниць за загальною ціною яка становить 13750,00 грн. у т.ч. ПДВ (11 посівних одиниць поставлено 17.08.2009 - видаткова накладна № РНЧ-0032); насіння озимого ріпаку "ПР46В10" в кількості 5 посівних одиниць за загальною ціною яка становить 6250,00 грн. у т.ч. ПДВ (5 посівних одиниць поставлено 17.08.2009 - видаткова накладна № РНЧ-0032);

Всього поставлено товару на загальну суму 80000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РНЧ-0032 від 17.08.2009р., № РНЧ-0033 від 17.08.2009р. (а.с. 21).

Отже відповідно до Специфікації (Додаток №1) оплата за Товар покупцем мала бути здійснена до 13.11.2009 р., Специфікація (Додаток № 2) оплата за товар покупцем мала бути здійснена 19.08.2010 р.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки – фактури. Так, на оплату Товару за Специфікацією (Додаток № 1) був виставлений рахунок-фактура № СФЧ-000807 від 17.08.2009 на суму 60000,00 грн., на оплату Товару за Специфікацією (Додаток № 2) був виставлений рахунок № СФЧ-000809 від 17.08.2010 р. на суму 20000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 17.08.2010 оплатив позивачу ціну Товару, що підлягає поставці за Специфікацією (додаток №2) в розмірі 20000,00 грн.

Таким чином, зобов’язання відповідача перед позивачем становить 60000,00 грн., за поставлений товар згідно Специфікації (Додаток № 1) та видаткової накладної № РНЧ-0033 (а.с. 21).

З урахуванням вказаних обставин, а також того факту, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, доказів, наданих позивачем, господарський суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОКОМ» про стягнення суми основного боргу в розмірі 60000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.2 Договору за порушення строків платежів покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача сума пені за період з 13.11.20009 по 16.06.2010 складає 7136,88 грн., тому позовні вимоги по стягненню пені обґрунтовані та підлягають задоволенню господарським судом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 Договору сторони погодили інший розмір відсотків, а саме 30 %.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача сума 30% річних за період з 13.11.2009 по 03.03.2010 складає 10652,06 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 60000,00 грн. боргу за отриманий товар відповідно до договору поставки № 1/17-08.09 від 17.08.2009, 7136,88 грн. пені, 10652,06 грн. 30% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню господарським судом.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 777,88 грн., оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "АГРОДАР" (25006, м. Кіровоград, пр. Винниченка, 1, код ЄДРПОУ 06686234, п/р 26009010695901 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 30530159, р/р 260073411901 в ЗАТ "Банк Петрокомерц - Україна" в м. Києві, МФО 300120) 60 000,00 грн. основного боргу, 10652,06 грн. 30% річних, 7136,88 грн. пені, 777,88 грн. державного мита, 236 грн. витрат на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя С.Б. Колодій

Дата підписання - 09.08.2010