Рішення № 10761626, 10.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2010 р.Справа № 9/71 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/71

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград

про стягнення 8118556,70 грн.,

Представники сторін:

від позивача - Ткаченко Р.Ю., довіреність № 85/10 від 28.12.2009 р.;

від відповідача - Кулик А.М., довіреність № 7 від 06.01.2010 р.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" 8118556,70 грн. заборгованості, в тому числі: 6574825,43 грн. основного боргу, 660796,26 грн. пені, 232363,67 грн. три відсотки річних, 650571,34 грн. втрат від інфляції, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язання за договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/08-1535БО18 від 29.09.2008 року.

Представник позивача позов підтримав повністю.

Відповідач позов не визнав в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та втрат від інфляції, посилаючись на те, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань, а тому в силу вимог ст. 614 Цивільного кодексу України підприємство не повинно нести відповідальність за його порушення.

Поряд з цим, представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру пені при розгляді даної справи до 1% в порядку, визначеному п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 29.07.2010 р. оголошувалась перерва до 10:00 год. 10.08.2010 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008 року між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (покупець) укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/08-1535БО18 (надалі - Договір).

До вказаного Договору сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 26.11.2008 року, Додаткову угоду № 2 від 30.01.2009 року та Додаткову угоду № 3 від 28.04.2009 року.

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1. Договору та Додаткових угод до Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, в період з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі до 6570 тис. куб.м. по місяцях згідно наступного графіку: в січні - 2300 тис. куб.м.; в лютому - 2000 тис. куб.м.; в березні - 1800 тис. куб.м.; в квітні - 470 тис. куб.м.

Пунктом 4.4. Договору та Додатковою угодою № 2 до Договору передбачено, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Умовами Договору, а саме п. 6.1, сторони узгодили, що оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2008 року по 30.04.2009 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору та п. 5 Додаткової угоди № 1 до Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов вказаного Договору та Додаткових угод до нього з січня по квітень 2009 року поставлено покупцю природний газ на загальну суму 13217369,60 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів за січень-квітень 2009 року та не оспорюється відповідачем.

Відповідач розрахунки за поставлений позивачем природний газ провів частково на суму 6642544,17 грн, та з порушенням встановлених у Договорі та Додаткових угодах строків, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права, а саме з позовом про стягнення основного боргу в сумі 6574825,43 грн., 660796,26 грн. - пені, 232363,67 грн. три відсотки річних та 650571,34 грн. втрат від інфляції.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач не оспорює факту наявності заборгованості за спожитий природний газ в сумі 6574825,43 грн., однак доказів на підтвердження проведення повного розрахунку з позивачем у встановлений Договором строк, господарському суду не надав.

В силу вимог ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6574825,43 грн основного боргу підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача втрати від інфляції за період з квітня 2009 року по березень 2010 року становлять 650571,34 грн., 3% річних за період з 11.04.2009 року по 07.07.2010 року - 232363,67 грн.

З огляду на викладені обставини, норми чинного законодавства, обґрунтований розрахунок позивача, з відповідача підлягає стягненню 650571,34 грн. втрат від інфляції за період з квітня 2009 року по березень 2010 року та 232363,67 грн. - 3% річних за період з 11.04.2009 року по 07.07.2010 року.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за Договором за період з 07.01.2010 року по 07.07.2010 року в сумі 660796,26 грн., господарський суд враховує, що сторонами в пункті 7.2. Договору передбачено сплату покупцем пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього Договору.

Враховуючи на умови договору та приписи ст. ст. 216, 230 Господарського кодексу України, а також ст. ст. 546, 549, 614 Цивільного кодексу України позивачем правомірно нараховано пеню за період з 07.01.2010 року по 07.07.2010 року в розмірі 660796,26 грн.

Поряд з цим господарський суд враховує положення ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Господарський суд вважає, що обставинами, які мають істотне значення і можуть слугувати підставою для зменшення розміру пені, є надання відповідачем, у період дії договору, послуг теплопостачання споживачам за тарифами, які не забезпечували рентабельність підприємства, та низький рівень розрахунків за послуги теплопостачання, зокрема, бюджетних установ (20-60 відсотків).

Таким чином, оцінюючи співрозмірність сум штрафних санкцій з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, господарський суд на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне зменшити суму нарахованої пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 50%, що складає 330398,13 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, ідентифікаційний код 02128112, р/р № 26000005365 КБ "Західінкомбанк" МФО 311670) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827, р/р № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" м. Київ МФО 300465) - 7788158,57 грн. заборгованості, в тому числі: 6574825,43 грн. основного боргу, 330398,13 грн. пені, 232363,67 грн. три відсотки річних, 650571,34 грн. втрат від інфляції, а також 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук