Рішення № 10761611, 06.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2010 р.Справа № 6/47 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 6/47

за позовом: відкритого акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка", м. Кіровоград, вул.Медвєдєва, 1

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, м. Кіровоград, вул. Севастопольська, 9а,

про стягнення 56544,61 грн,

Представники:

від позивача - Гуміліна Тетяна Іванівна, довіреність № 394/385 від 03.03.2009

від відповідача - Лисенко Сергій Васильович, довіреність № 206/107 від 14.01.2010

Відкритим акціонерним товариством "Червона зірка" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з вдкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", грошових коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 55003,51 грн та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1541,10 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що перераховані на виконання угоди про порядок погашення заборгованості № 1470-Ш від 31.03.2009 згідно платіжного доручення № К3002028 від 15.04.2009 50000,00 грн та спрямовані на погашення заборгованості, нарахованої відповідно до укладеного договору про постачання електричної енергії № 60К від 26.05.2005 та підтвердженої рішенням господарського суду від 29.09.2008 у справі № 18/129, набуті відповідачем та збережені без достатньої правової підстави, оскільки Ленінським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції платіжним дорученням від 13.04.2009 № 252 стягнуто з рахунка позивача всю суму боргу (з урахуванням судових витрат) в розмірі 379318,28 грн в порядку примусового виконання цього ж судового рішення.

Позивач вважає, що відповідачем у встановленому законом порядку не доведено свого права на отримання безпідставно утримуваних коштів в сумі 50000,00 грн, що належать позивачу.

Крім того, листи позивача, адресовані відповідачу, про зміну призначення платежу перерахованої за Угодою суми в розмірі 50000,00 грн, як стверджує позивач, залишені без відповідей.

Відповідач надав відзив на позов, яким заперечив позовні вимоги, позицію позивача вважає помилковою, а висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і носять суперечливий характер, оскільки побудовані на припущеннях, тому у позові просить відмовити.

В судовому засіданні 06.08.2010 представником позивача позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях підпримано у повному обсязі. Представником відповідача позов заперечено з урахуванням відзиву на позов та додаткових пояснень.

В судовому засіданні 06.08.2010 за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи господарським судом враховано, що згідно довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області від 14.07.2010 № 14-7212 (том 1 а.с. 83) та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (том 1 а.с. 8) правильним найменуванням позивача є відкрите акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка", ідентифікаційний код 05784437.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та оцінивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, наведені в обгрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2008 у справі № 18/129 за позовом відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж до відкритого акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" про стягнення 375445,83 грн, стягнуто з відкритого акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж - 375445,83 грн, з яких: 267236,19 грн заборгованості за спожиту активну електроенергію станом на 01.05.2008; 697,64 грн пені за період з 01.11.2007 по 01.05.2008; 15163,08 грн 3% річних за період з червня 2005 по квітень 2008; 92348,92 грн інфляційних втрат за період з червня 2005 по квітень 2008, а також 3754,45 грн державного мита і 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (том 1 а.с. 10 - 16).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2008 у справі № 12/72 за позовом відкритого акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" до відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський район міських електричних мереж про розірвання договору, розірвано договір № 60К (222/365) про постачання електричної енергії з 23.09.2008 (том 1 а.с. 43 - 45).

Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж та відкритим акціонерним товариством по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" 31.03.2009 укладено угоду про порядок погашення заборгованості № 1470-Ш, згідно пункту 1.2. якої сплату суми заборгованості в розмірі 375445,83 грн передбачалось здійснити згідно графіка до 20.11.2009 із внесенням першого платежа в розмірі 50000,00 грн до 15.04.2009 (том 1 а.с. 17).

13.04.2009 Ленінським відділом Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції згідно платіжного доручення № 252 від 13.04.2009 стягнуто з відкритого акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" 379318,28 грн, призначенням даного платежу вказано: "зг. ст. 5.55 ЗУ "Про виконавче провадження" стягнути борг згідно наказу № 18/129 від 22.10.2008 господарського суду".

Ленінським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, як зазначено відповідачем та не заперечено позивачем, зазначену суму коштів було спрямовано на рахунки відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" 15.04.2009 - 85606,53 грн з призначенням платежу:"згідно наказу № 18/129 від 22.10.2008 Госп.Суду"; 15.04.2009 - 267236,19 грн з призначенням платежу: "Борг від ВАТ "Червона зірка" згідно наказу № 18/129 від 22.10.2008 Госп.Суду"; 17.04.2009 - 26475,56 грн з призначенням платежу: "згідно наказу № 18/129 від 22.10.2008 Госп.Суду" (том 1 а.с. 30 - 34).

Згідно постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 23.04.2009 закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 18/129 виданого 22.10.2008 господарським судом Кіровоградської області на виконання рішення у справі № 18/129 від 29.09.2008 (том 1 а.с. 23).

Дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції щодо виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2008 по справі № 18/129 були оскаржені позивачем. Ухвалою господарського суду від 29.12.2009 у справі № 18/129 в задоволенні скарги відмовлено (том 1 а.с.38 - 40).

15.04.2009 згідно платіжного доручення № К3002028 відкрите акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" перерахувало відкритому акціонерному товариству "Кіровограобленерго" 50000,00 грн, як стверджує позивач, на виконання угоди про порядок погашення заборгованості № 1470-Ш від 31.03.2009. В реквізиті призначення платежу даного платіжного доручення зазначено "борг за ел.енергію згідно договору № 60К від 26.05.2007 в т.ч. ПДВ 8333,33 грн" (том 1 а.с. 18).

В судовому засіданні 06.07.2010 сторони підтвердили, що дата договору зазначена помилково. Мова йде про договір № 60К від 26.05.2005.

Позивачем на адресу відповідача 22.04.2009 за вих. № 659/374 та 07.05.2009 за вих. № 715/374 були направлені листи з проханням зміни призначення платежу зазначеного в платіжному дорученні № К3002028 від 15.04.2009, яким перераховано 50000,00 грн боргу за електроенергію згідно договору № 60К від 26.05.2005, які, як стверджував позивач, залишались з боку відповідача без відповіді та належного реагування (том 1 а.с. 20, 21).

Однак, на листи позивача відповідачем надано листи-відповіді № 2580/46 від 27.05.2009 та № 5794/07 від 11.09.2009, за змістом яких повідомлялось про неможливість зміни реквізитів платежів та про існування заборгованості в розмірі 79766,53 грн станом на 01.01.2009 за договором № 60К від 26.05.2005, в рахунок погашення якої були спрямовані 50000,00 грн, перераховані згідно платіжного доручення № К3002028 від 15.04.2009 (том 1 а.с. 36 - 37, 97 - 98). представнику позивача про надходження на підприємство листів-відповідей стало відомо в процесі розгляду справи, про що зазначено в поясненні від 20.07.2010 № 108/385 (том 1 а.с. 107).

Так, за повідомленням відповідача, враховуючи положення пункта 4 Додатка № 1 "Порядок розрахунків" до договора № 60К від 26.05.2005, сума в розмірі 50000,00 грн спрямована в зарахування існуючої заборгованості Споживача (позивача у справі) за вказаним договором у такому порядку: активна електроенергія - 464,30 грн (повністю), перевищення ліміту споживання електроенергії - 7940,49 грн (повністю), пеня - 13465,65 грн (частково), 3% річних - 5383,84 грн (повністю), індекс інфляції - 22745,72 грн (повністю).

Дані дії відповідача, позивач вважає неправомірними. позивач також зазначає, що відповідач не мав права розпоряджатися чужими коштами та зараховувати їх в оплату неіснуючої і нічим не доведеної заборгованості, посилається на сплив строку позовної давності та просить повернути їх як безпідставно набуті.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу Украхни передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: є набуття або збереження майна; мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж та відкритим акціонерним товариством по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка" 26.05.2005 укладено договір № 60К (222/365) про постачання електричної енергії (том 1 а.с. 86 - 89).

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енрегії, з урахуванням розрахункової величини витрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показань (п. 2 Додатку № 1 "Порядок розрахунків").

Відповідно до пункта 2.2.3 Договору про постачання електричної енергії № 60К від 26.05.2005, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електроенергії згідно з умовами додатку до договору "Порядок розрахунків", в п. 5 якого зазначено, що розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів після дати виписки рахунку.

У пункті 4 додатка № 1 "Порядок розрахунків" до договору № 60К від 26.05.2005 визначено, що у разі наявності у споживача заборгованості всі кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, зараховуються постачальником на погашення існуючої заборгованості споживача із найдавнішим терміном її виникнення.

Тобто, сторони при погодженні умов Договору не конкретизували складові заборгованості, яка буде погашатись при надходженні коштів за електричну енергію. Таким чином, до складу заборгованості входять усі грошові зобов'язання згідно умов договору.

Згідно частини 2 пункта 6.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 - при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Керуючись зазначеним, як повідомлено у поясненнях, виходив відповідач, після отримання грошових коштів у сумі 50000,00 грн, перерахованих згідно платіжного доручення № К3002028 від 15.04.2009 із призначенням платежу: "борг за ел.енергію згідно договору № 60К від 26.05.2007 в т.ч. ПДВ 8333,33 грн" з огляду на наявність заборгованості, доведеної до відома позивача виставленими до оплати рахунками, складовими якої є наступне.

Договір № 60К від 26.05.2005 розірвано з 23.09.2008 згідно рішення суду у справі № 12/72 від 10.12.2008, яке вступило в законну силу 22.12.2008.

Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Позивачу на підставі актів про використану електроенергію за травень - грудень 2008 (том 1 а.с. 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129) виставлялись рахунки-фактури на оплату за спожиту електроенергію в період з травня по грудень 2008 року на суму 9934,33 грн (том 1 а.с 100 - 103). Спожита позивачем електроенергія у період з травня по грудень 2008 була оплачена на загальну суму 9470,03 грн, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (том 1 а.с. 130 - 133). В даних платіжних документах у реквізиті призначення платежу було чітке посилання на договір, згідно якого була спожита електроенергія та період, за який вона була спожита.

Крім того, оплата за спожиту електроенергію за жовтень - грудень 2008 здійснювалась позивачем після набрання рішенням у справі № 12/72 законної сили, зокрема останній платіж в сумі 950,03 грн за спожиту електроенергію у жовтні-грудні 2008 здійснено у лютому 2009.

Тобто, сторони після 23.09.2008 продовжували взаємовідносини у відповідності до умов договору № 60К від 26.05.2005, що з боку відповідача підтверджується постачанням електроенергії, а з боку позивача, її фактичного споживання та оплати. Твердження позивача про фактичне споживання електроенергії населенням, а не позивачем є безпідставним, оскільки згідно рішення суду від 29.09.2008 у справі № 18/129 господарський суд прийшов до висновку, що зобов'язання по вказаному договору прийнято безпосередньо відкритим акціонерним товариством по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона зірка".

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (інший орган, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, відпуск електроенергії відповідачем з 23.09.2008 по 22.12.2008 здійснювався на підставі укладеного договору № 60К від 26.05.2005, яку, позивач, в свою чергу зобов'язаний оплатити. Залишок неоплаченої електроенергії за період з травня по грудень 2008 склав - 464,30 грн.

Відповідно до пункту 11 Порядку постачання електроенергії споживачам затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі", з наступними змінами та доповненнями, граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 4.2.2 договору № 60К від 26.05.2005 відповідач у випадку перевищення договірних величин споживання електроенергії сплачує п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідачем надано відомості про обсяги постачання електричної енергії споживачу за 2005, 2006 роки (том 2 а.с. 53 - 54), акти про використану електричну енергію за вересень 2005, січень - березень 2006 та липень 2006 (том 2 а.с. 55 - 59), рахунки за жовтень 2005, лютий - квітень 2006 та серпень 2006 (том 2 а.с. 60 - 64), якими доведено до відома позивача, вартість перевищення договірного споживання за попередній місяць, що в сумі за вказаний період складає 7940,49 грн, а також письмові пояснення щодо розрахунків перевищення позивачем ліміту споживання електроенергії в розмірі 7940,49 грн (том 2 а.с. 51 - 52).

Позивач в своєму поясненні (том 2 а.с. 66-68) заперечує проти спрямування відповідачем 50000,00 грн в рахунок погашення зазначеної заборгованості посилається на те, що двостороннім актом звірки розрахунків проведеного станом на 01.05.2008 під час розгляду справи № 18/129 (том 1 а.с. 46 - 50) відповідачем доведена сума фактичної заборгованості позивача, яка і зазначена в судовому рішенні у справі № 18/129.

Однак дане твердження позивача суперечить матеріалам справи, оскільки в ході розгляду справи № 18/129 відповідачем не заявлалась вимога про стягнення 7940,49 грн за перевищення позивачем ліміту споживання електроенергії та відповідно з цієї вимоги відсутнє судове рішення. Дана сума також включена відповідачем до акта звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2008.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження по його примусовому виконанню (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07).

Відтак, після прийняття судом рішення по справі № 18/129 про стягнення суми боргу за Договором грошове зобов'язання боржника (відповідача) не припинилось, оскільки кредитор (позивач) реально грошові кошти не отримав.

Виставленими до оплати рахунками доведено до відома позивача також розмір нарахованої пені за порушення строків оплати, збитків від інфляції та 3% річних (том 1 а.с. 100 - 103). Згідно розрахунків відповідача розмір пені складає 43232,18 грн (том 2 а.с. 36), збитків від інфляції - 22745,72 грн (том 2 а.с. 34), 3% річних - 5383,84 грн (том 2 а.с. 35).

Відповідно до пункта 4.2.1 договору № 60К від 26.05.2005, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,8% але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до пункта 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто законодавством сторонам надано право самостійно визначати період, за який нараховується пеня.

У даному випадку, сторони згідно умов пункта 4.2.1 договору № 60К від 26.05.2005 погодили нараховувати пеню за кожний день просрочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, тобто без обмежень строку нарахування.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Тому твердження позивача про те, що з дати набрання чинності судовим рішенням від 29.09.2008 у справі № 18/129 та відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання рішення між сторонами виникли взаємовідносини з примусового виконання судового рішення, які не передбачають застосування санкцій, визначених статтею 625 Цивільного кодексу України, протирічить зазначеному вище.

Відповідно до п.3.8 Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”.

Таким чином, виходячи із призначення платежу, який вказано у платіжному дорученні від 15.04.2009 № К3002028 та який здійснено 15.04.2009, доведеністю до відома позивача виставленими до оплати рахунками наявності заборгованості та виходячи з умов договору № 60К від 26.05.2005, не вбачається, що 50000,00 грн були спрямовані на виконання Угоди про порядок погашення заборгованості № 1470-Ш від 31.03.2009. Отримані грошові кошти зараховано відповідачем відповідно до призначення платежу вказаного у платіжному документі.

Згідно з Листом Національного банку України №25-113/1506-9580 від 26.09.2005 “Про виправлення у розрахункових документах” внесення банком змін до реквізиту платіжного доручення “призначення платежу” нормативно-правовими актами не передбачається, цей реквізит заповнюється платником таким чином, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Питання щодо внесення змін до реквізиту платіжного доручення “Призначення платежу” після зарахування коштів на рахунок отримувача вирішується між платником та отримувачем коштів у порядку узгодженому між ними. Сторонами по справі не досягнуто згоди щодо зміни призначення проведеного позивачем платежу, тому посилання позивача на Угоду про порядок погашення заборгвоаності № 1470-Ш від 31.03.2009 як доказ спрямування 50000,00 грн є безпідставним.

Крім того, згідно з пунктом 2.29 Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжне доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку, чого позивачем зроблено не було..

Позивач у своїх поясненнях посилається на сплив строку позовної давності щодо зарахування в рахунок перерахованих 50000,00 грн перевищення позивачем ліміту споживання електроенергії в розмірі 7940,49 грн та пені в розмірі 13645,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 Цивільного кодексу України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання зазначених норм законодавства відповідачем надано докази, які підтверджують наявність та утворення заборгованості, в рахунок погашення якої були спрямовані 50000,00 грн, сплачені згідно платіжного доручення № К3002028 від 15.04.2009.

За даних обставин, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 50000,00 грн, а також 5003,51 грн збитків від інфляції та 1541,10 3% річних слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя В.Г.Кабакова

Повний текст рішення підписано - 09.08.2010.