Рішення № 10761010, 11.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/37111.08.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Український страховий дім»

доПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Фізична особа-підприємець Олійник Сергій Миколайович

2. Поліщук Сергій Валентинович

простягнення 5686,98 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Олейников В.О.

від відповідача:не з’явився

від третьої особи 1:не з’явився

від третьої особи 2:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Український страховий дім»(надалі –ЗАТ «Український страховий дім») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(надалі –ПАТ «СГ «ТАС») про стягнення 5686,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ «Український страховий дім»на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-07 №1492 КВ від 21.12.2007 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Subaru forester», реєстраційний номер АА 1226 ЕТ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Renault Magnum», реєстраційний номер ВА 5302 АК, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/5462848), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.07.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 11.08.2010 р. та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляю самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФОП Олійника Сергія Миколайовича та Поліщука Сергія Валентиновича.

У судове засідання 11.08.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду від 21.06.2010 р. та 21.07.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 11.08.2010 р. не з'явились, вимог ухвал суду від 21.06.2010р. та 21.07.2010 р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відмітками на звороті ухвал суду від 21.06.2010 р. та 21.07.2010 р., які були направлені за адресою вказаною в позовній заяві. Ухвала суду від 21.06.2010 р. отримана відповідачем 30.06.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №10476309.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2007 р. між ЗАТ «Український страховий дім»та Бобіковим Юрієм Петровичем укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-07 №1492 КВ, об’єктом страхування за яким є майнові інтереси пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом.

Предметом договору є страхування автомобіль марки «Subaru forester», реєстраційний номер АА 1226 ЕТ на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 3 договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; таємне чи відкрите викрадення у будь-якому місці його знаходження; інші випадкові події.

19.04.2008 р. близько 12 год. 00 хв. по вулиці Світлогорській, 2/25 в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Subaru forester»та автомобіля «Renault Magnum», а саме: Поліщук С.В. керуючи автомобілем «Renault Magnum»перед початком руху не пересвідчившись в безпеці маневру та не безпечного бокового інтервалу допустив зіткнення з автомобілем «Subaru forester», реєстраційний номер АА 1226 ЕТ, під керуванням Бобікова Ю.П.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Поліщуком С.В. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Солом’янського району м. Києва №193/08 від 22.04.2008 р. та постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 21.05.2008 р. у адміністративній справі №3-7531-1, відповідно до якої Поліщука С.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

21.04.2008 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля «Subaru forester»звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту спеціаліста №1085 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 25.05.2008 р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕАК «Легіон»(Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6838/08 від 15.04.2008р.) вартість матеріального збитку завданого автомобілю «Subaru forester», реєстраційний номер АА 1226 ЕТ в результаті його пошкодження при ДТП складає 5686,98грн.

На підставі страхового акту №НТ-07/1492/Кв/1, затвердженого 28.07.2008 р. та наказу №1223-в від 31.07.2008 р. ЗАТ «Український страховий дім», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-07 №1492 КВ від 21.12.2007 р., сплатило своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 5686,98 грн. що підтверджується видатковим касовим ордером №864105 від 04.08.2008 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ЗАТ «Український страховий дім»перейшло в межах суми 5686,98 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Солом’янського району м. Києва №193/08 від 22.04.2008 р. вбачається, що транспортний засіб –автомобіль «Renault Magnum», реєстраційний номер ВА 5302 АК, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Subaru forester», належить громадянину Олійнику Сергію Миколайовичу та знаходився під керуванням Поліщука Сергія Володимировича.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Поліщука С.В. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Renault Magnum», реєстраційний номер ВА 5302 АК відшкодовується Поліщуком С.В.

Цивільно-правова відповідальність Поліщука С.В. застрахована ПАТ «СГ «ТАС»згідно із полісом №ВВ/5462848.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/5462848) винесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 29.02.2008 р. (0:00) по 28.02.2009 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВВ/5462848 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Олійник С.М., крім того судом встановлено, що відповідно до п. 5 полісу №ВВ/5462848 особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є також Поліщук С.В., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Поліщуком С.В., належного Олійнику С.М. автомобіля «Renault Magnum», реєстраційний номер ВА 5302 АК була застрахована ПАТ «СГ «ТАС».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВВ/5462848) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза –510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Subaru forester», реєстраційний номер АА 1226 ЕТ в результаті його пошкодження при ДТП становить 5686,98 грн., до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 5686,98 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач регресною вимогою №2411 від 12.10.2009 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка отримана відповідачем 14.10.2009 р., звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 5686,98 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВВ/5462848.

Враховуючи визначені полісом №ВВ/5462848 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5176,98 грн. (5686,98 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом №ВВ/5462848), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Український страховий дім»задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65; ідентифікаційний код 30115243) на користь Закритого акціонерного товариства «Український страховий дім»(01023, м. Київ, пл. Спортивна, 3; ідентифікаційний код 32556540) суму страхового відшкодування у розмірі 5176 (п’ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 98 коп., державне мито у розмірі 92 (дев'яносто дві) грн. 85коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 83 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –12.08.2010 р.