Рішення № 10760968, 09.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/32409.08.10 За позовом Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально - побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкід"

про стягнення 15085,56 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Митяй Л.А. –за дов. № б/н від 05.04.2010р.;

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 09.08.2010р., на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально - побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Алкід»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення житлового управління «Південне»дочірнього підприємства «Екос»компанії «Київміськбуд»№526 від 05.01.2009р. у розмірі 15085,56 грн., та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов Договору свої зобов’язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконував.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2010р. порушено провадження у справі №35/324 розгляд справи призначено на 12.07.2010р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/324 від 12.07.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.07.2010р.

В судовому засіданні 26.07.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/324 від 26.07.2010р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався на 09.08.2010.

          Відповідач в судові засідання 12.07.2010, 26.07.2010 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/324 від 15.06.2010 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2009 року між Житловим управлінням «Південне»Дочірнього підприємства «Екос»Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»(далі –Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛКІД»було укладено договір оренди житлового приміщення № 526 (далі –Договір).

Житлове управлінням «Південне»є структурним підрозділом Дочірнього підприємства «Екос»без права юридичної особи.

Пунктом п. 1.1. Договору передбачено, Орендодавець надає приміщення, що знаходяться у нього на праві господарського відання для тимчасового проживання співробітників Орендаря, а Орендар використовує житлові приміщення за прямим призначенням та сплачує Орендодавцю за проживання своїх співробітників плату в розмірі та в строк, визначений даним Договором.

Відповідно до листа - клопотання, який є невід'ємною частиною даного договору, Орендодавець здійснює поселення співробітників Орендаря в житлі приміщення, розташовані в гуртожитку (гуртожитках): м. Київ, вул. Котовського, 29 - 10 ліжко –місць та 1 ліжко-місце в гуртожитку за адресою: м. Київ вул. Шамрила, 11-А .

За користування одним ліжко-місцем Орендар сплачує орендну плату, що відповідно до п. 3.1 Договору, становить у розмірі 500, грн. без ПДВ. Орендна плата за місяць складає 5500 грн. в тому числі ПДВ 916,66 грн.. Сума на термін дії даного договору становить 33000,00 грн. Орендна плата по Договору сплачується Орендодавцем не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 5.2. Договору).

Термін дії договору встановлений п. 6.1, а саме з 01.01.2009р. до 01.07.2009р.

На виконання умов Договору, Орендодавець надав приміщення Орендарю для тимчасового проживання співробітників Орендаря, який в свою чергу зобов’язався сплачувати Орендодавцю за проживання своїх співробітників плату в розмірі та в строк передбачену Договором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що до закінчення дії договору останній був розірваний достроково, однак відповідач, в порушення умов Договору під час його дії, взяті на себе зобов’язання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, належним чином не виконував. У зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати у період з 03.2009р. по 06.2009р. становить 14550,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендної плати, передбачених Договором не виконав, суму заборгованості в розмірі 14550,00 грн. не сплатив.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати орендних платежів, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми заборгованості щодо сплати орендної плати в розмірі 14550,00 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив в повному обсязі є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 5.2 Договору, при несвоєчасній оплаті орендної плати Орендодавець має право стягнути з Орендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення за термін, що не перевищує одного року, з дня виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 535,56 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належних та допустимих доказів на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення житлового управління «Південне»дочірнього підприємства «Екос»компанії «Київміськбуд»№526 від 05.01.2009р. у розмірі 15085,56 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛКІД»(03150 м. Київ вул. Горького, 103-А к. 111, р/р 26008010109461 в КМФ АКБ У СБ м. Київ МФО 322012, код ЄДРПОУ 32244063) на користь Дочірнє підприємство по екплуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»(01021 м. Київ вул. Мечникова, 20, р/р 26008200032494 в міжрайонній філії АКБ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322056, код ЄДРПОУ 23739162, а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 15085,56 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімдесят п’ять гривень 56 коп.) заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення житлового управління «Південне»дочірнього підприємства «Екос»компанії «Київміськбуд»№526 від 05.01.2009р., з яких 14550,00 грн. (чотирнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят гривень 00 коп.) –основного боргу, 535,56 грн. (п’ятсот тридцять п’ять гривень 56 коп.) –пені; 150,86 грн. (сто п’ятдесят гривень 86 коп.) - державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривні 00 коп.) –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання повного тексту рішення:          13.08.2010