Рішення № 10760805, 19.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/13819.07.10

Суддя Мудрий С.М., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕР-ТЕХ»

до відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма УКРПАК»

про стягнення 16 293,96 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шиманська Н.В. –представник за довіреністю №1 від 04.01.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕР-ТЕХ»до відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»простягнення 16 293,96 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.05.2009 року приблизно о 6 год. 30 хв. по проспекту Бажана - Дніпровська набережна в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме Мазуренко Вадим Вікторович керуючи автомобілем «ЗАЗ», д.н.з. АІ8161СВ, в порушення вимог п.13.1. ПДР України, не дотримався небезпечної дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода» д.н. АА4198 НА, який в подальшому відкинуло на автомобіль «Форд», д.н. АА0688ЕТ, що призвело до пошкодження трьох транспортних засобів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобілю «Форд», д.н. АА 0688 ЕТ, що належить позивачу завдано механічні пошкодження.

Власником автомобілюя «ЗАЗ», д.н. АІ8161СВ, є товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма УКРПАК», яке застраховувало свою відповідальність у відповідача відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/1084059 від 07.04.2009 року.

Оскільки позивачу завдано шкоду на суму 24113,59 грн., а відповідачем сплачено страхове відшкодування в розмірі 9656,29 грн., тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.02.2010 року порушено провадження у справі № 33/138, розгляд справи призначено на 13.04.2010 року.

В судовому засідання 13.04.2010 року представники сторін подали документи на виконання вимог ухвали суду від 15.02.2010 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 13947,30 грн., інфляційні в розмірі 691,58 грн., три проценти річних в розмірі 211,90 грн., пеню в розмірі 1443,18 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 162,94 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.04.2010 року провадження у справі №33/138 зупинено та призначено судову автотоварознавчу експертизу, яку доручено провести ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт». Також, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма УКРПАК».

07.06.2010 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла справа №33/138 з висновком судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2010 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 19.07.2010 року.

У судове засідання 19.07.2010 року представники відповідача та третьої особи не з’явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача подав заяву про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 7060,23 грн., інфляційні в розмірі 819,50 грн., три проценти річних в розмірі 231,27 грн., пеню в розмірі 1193,53 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 162,94 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1500,00 грн. Просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.07.2009 року у справі №3-5764/09 встановлено, що 28.05.2009 року о 06 год. 30 хв. Мазуренко В.В., керуючи автомобілем «ЗАЗ», д.н. АІ8161СВ, рухаючись по проспекту Бажана-Дніпровська Набережна в м. Києві, в порушення вимог п.13.1 ПДР України, не дотримався небезпечної дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода», д.н. АА4198НА, після чого автомобіль «Шкода»відкинуло в автомобіль «Форд», д.н. АА0688ЕТ, що призвело до пошкодження трьох транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.07.2009 року у справі №3-5764/09, Мазуренка Вадима Володимировича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Власником автомобілюя «ЗАЗ», д.н. АІ8161СВ, є товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма УКРПАК».

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи (Мазуренка В.В.), яка керувала автомобілем «ЗАЗ», д.н. АІ8161СВ та який перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Згідно з ч.1 статті 1172 ЦК Україна юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Виробнича фірма УКРПАК»та ВАТ «УСК «Дженерелі Гарант»було укладено договір (поліс) №ВС/1084059 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого ВАТ «УСК «Дженерелі Гарант»взяло на себе зобов’язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «ЗАЗ», д.н. АІ8161СВ –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ТОВ «Виробнича фірма УКРПАК». Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза –510,00 грн. строк дії договору з 17:30 год. 07.04.2009 року до 06.04.2010 року.

28.05.2009 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про страховий випадок, відповідно до якого просив виплатити страхове відшкодування.

28.05.2009 року відповідачем був проведений огляд транспортного засобу, про що складено протокол огляду транспортного засобу по полісу №1084059.

Відповідно до попередньої калькуляції ТОВ «Віннер Автомотів»від 01.06.2009 року вартість відновлювального ремонту становить 24113,59 грн.

Позивач надав відповідачу лист №394 від 19.08.2009 року, який отриманий останнім 26.08.2009 року в якому просив здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 24113,59 грн. та надав відповідачу калькуляцію ТОВ «Віннер Автомотів»від 01.06.2009 року.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Листом вих. №12978-21 від 25.09.2009 року відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв’язку з тим, що поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/1084059 від 07.04.2009 року є полісом третього типу та виданий на ТОВ «Виробнича фірма УКРПАК». Оскільки, по третьому типу полісу страхується цивільно-правова відповідальність однієї з осіб вказаних в полісі, так як водій Мазуренко В.В. в полісі №1084059 від 07.04.2009 року не зазначений, тому ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»підстав для виплати немає.

Не погоджуючись з підставами відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування, позивач звернувся зі скаргою до Моторного (транспортного) страхового бюро України від 09.11.2009 року №589.

Листом вих. №17523-2/21 від 24.12.2009 року відповідач поінформував позивача про те, що за дорученням Моторного (транспортного) страхового бюро України ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»було переглянуто раніше прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Згідно з платіжним дорученням №4398 від 24.12.2009 року ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»перерахувало на розрахунковий рахунок позивача страхове відшкодування в сумі 9656,29 грн.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки за 24.12.2009 року відповідачем було перераховано позивачу страхове відшкодування в розмірі 9656,29 грн. згідно з полісом ОСЦВ №1084059 від 07.04.2009 року.

Висновком судової автотоварознавчої експертизи ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»від 20.05.2010 року встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Ford S-Max д.н. АА 0688ЕТ при настанні 28.05.2009 року страхового випадку складає 17226,52 грн.

Відповідно до ч.5 статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно ч.1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Пунктом 2 полісу № ВС/1084059 передбачено, що франшиза складає 510,00 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Форд»д.н. АА 0688ЕТ було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати в повному обсязі відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 7060,23 грн. (17226,52 грн. (вартість матеріального збитку) –510,00 грн. (франшиза) –9656,29 грн. (сума страхового відшкодування виплаченого відповідачем)).

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1193,53 грн. (за період з 27.09.2009 року по 29.03.2010 року).

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1193,53 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року (включно) в розмірі 819,50 грн. та трьох процентів річних в розмірі 231,27 грн. за період з жовтня 2009 року по червень 2010 року (включно) визнаються чудом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем були понесені витрати на проведення експертизи в розмірі 1 500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком №С10-278 від 14.05.2010 року на суму 1500,00 грн. та платіжним дорученням № 388 від 18.05.2010 року на суму 1500,00 грн.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати за проведення судової експертизи, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 34, ч.5 ст. 42, ч.1 ст. 43, ст.. 44, ч.5 ст.49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕР-ТЕХ»(04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж, рахунок 2600800000082 в АКБ «Правекс-Банк»м. Києва, МФО 321983; код ЄДРПОУ 21665318) страхове відшкодування в розмірі 7 060 (сім тисяч шістдесят) грн. 23 коп., індекс інфляції в розмірі 819 (вісімсот дев’ятнадцять) грн. 50 коп., три проценти річних в розмірі 231 (двісті тридцять одна) грн. 27 коп., пеню в розмірі 1193 (одна тисяча сто дев’яносто три) грн. 53 коп., витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 162 (сто шістдесят дві) грн. 94 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2010 року.