Рішення № 10760809, 05.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/24605.07.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»

до закритого акціонерного товариство «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

про стягнення 13 319,92 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Волок І.Г. –представник за довіреністю №109 від 16.04.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про стягнення 13 319,92 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.03.2007 року між ним та відповідачем було укладено договір страхування майна № 284-026-07-275-50.

Відповідно до п.14.1.1 договору невід’ємними частинами договору є додаткові угоди складені при страхуванні майна кожної торгової точки окремо.

29.02.2008 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №154-026-08-275-50, відповідно до якої відповідач прийняв на страхування рухоме майно позивача за адресою: м. Миколаїв, вул. Морська, 67.

17 грудня 2008 року на об’єкті ТОВ «АЛЛО», розташованому за адресою: м. Миколаїв, вул. Морська, 67 стався страховий випадок (відкрите викрадення майна), в результаті якого позивачу було спричинено шкоду в розмірі 10 975,80 грн.

Оскільки, відповідачем було отримано від позивача всі належним чином оформлені документи, а відповідачем виплата не була проведена та письмової відмови не надано, тому ТОВ «АЛЛО»звернулося до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2010 року порушено провадження у справі №33/246, розгляд справи призначено на 05.07.2010 року.

У судове засідання 05.07.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №33/246 від 17.05.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 10095020, яке було направлено на юридичну адресу відповідача та отримано його уповноваженим представником 03.06.2010 року.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 17.05.2010 року.

У порядку ст. 22 ГПК України позивач у судовому засіданні подав уточнення до позовної заяви в якому просив суд стягнути з відповідача суму в розмірі 12954,12 грн., в тому числі: 10 475,80 грн. –основного боргу, 2 095,16 грн. –інфляційне збільшення та 383,16 грн. 3% річних, а також стягнути з відповідача витрати з оплати державного мита 129,54 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням заяви про уточнення.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

14 березня 2007 року між Дніпропетровською філією Української інноваційної страхової компанії «Інвестсервіс»та товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»було укладено договір страхування майна №284-026-07-275-50, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов’язаних з володінням, користуванням майном, яке належить йому на законних підставах, згідно умов та в порядку визначеному цим договором та правилами страхування.

Відповідно до п.3.1 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року на страхування приймається майно: торгове приміщення без оздоблення; оздоблення приміщення; товарно-матеріальні цінності (мобільні телефони, аксесуари, передплачені послуги зв’язку операторів, цифрова техніка, коробки та упаковки до мобільних телефонів, цифрової техніки, аксесуарів); торгівельне обладнання.

Вартість майна повинна бути зазначена в додаткових угодах до даного договору окремо по кожному об’єкту страхування згідно переліком, доданим до додаткової угоди.

Згідно з п.4.1 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року страхова сума за цим договором вказується окремо по кожному виду майна в додаткових угодах до даного договору.

Так, 29.02.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 154-026-08-275-50 до договору страхування майна №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року.

Відповідно до п.3.1 додаткової угоди № 154-026-08-275-50 від 29.02.2008 року на страхування прийнято майно:

- торгове приміщення без оздоблення –0,00 грн.;

- оздоблення приміщення –10700,00 грн.;

- товарно-матеріальні цінності (мобільні телефони, аксесуари, передплачені послуги зв’язку операторів, цифрова техніка, коробки та упаковки до мобільних телефонів, цифрової техніки, аксесуарів) –355 000,00 грн.;

- торгівельне обладнання –дійсна вартість з урахуванням ПДВ 8400,00 грн.

Товарно-матеріальні цінності оцінюються без урахування торгової націнки страхувальника.

Згідно з п.3.2 додаткової угоди № 154-026-08-275-50 від 29.02.2008 року рухоме майно приймається на страхування тільки за адресою «АЛЛО»м. Миколаїв, вул. Морська, 67, при переміщенні рухомого майна за межі цього місця, дія договору страхування для цього майна припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2008 року на об’єкті ТОВ «АЛЛО», розташованому за адресою: м. Миколаїв, вул. Морська, 67 відбулася відкрите викрадення майна.

Відповідно до п.2.1.5 розділу 2 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року страховими ризиками, на випадок виникнення яких проводиться страхування є, зокрема, грабіж. Під грабежем розуміється - відкрите викрадення майна.

Згідно з п.5.1.2 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року при настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний протягом 48 годин (не враховуючи вихідних та святкових днів) направити страховику письмове повідомлення (кур'єром, по пошті, електронною поштою, по факсу, телеграмою) про страховий випадок.

На виконання вищезазначених умов договору позивачем було направлено відповідачу заяву вих. №1930 від 18.12.2008 року про настання страхового випадку з попереднім розміром матеріальної шкоди в розмірі 10976 грн., яка була прийнята відповідачем 18.12.2008 року, що підтверджується відміткою на ній вх. №651 від 18.12.2008 року.

Відповідно до п.5.1.4 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року, якщо страховий випадок, що відбувся, потребує втручання компетентних органів (випадку пожару і т.д), негайно повідомити про випадок відповідні державні органи: при пошкодженні, знищенні застрахованого майна внаслідок протиправних дій третіх осіб –органи внутрішніх справ.

Так, в матеріалах справи знаходиться копія постанови про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження від 25 грудня 2008 року з якого вбачається, що 17 грудня 2008 року приблизно о 17 год. 15 хв. невідома особа яка знаходилась в магазині розташованому за адресою м. Миколаїв, вул. Морська, 67 відкрито викрала 2 мобільних телефони, які належали позивачу, за даним фактом порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України. З зазначеної постанови про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження від 25 грудня 2008 року вбачається, що позивачу було завдано шкоду у розмірі 10 898 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка Центрального ММУ УМВС України в Миколаївській області від 12.01.2009 року за № 16/268 в якій повідомлено, що в процесі розслідування кримінальної справи було встановлено, що сума завданої шкоди складає 11199,80 грн. у зв'язку з чим винесено відповідну постанову про уточнення цивільного позову.

У відповідності до п.6.3 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року для отримання виплати страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний подати страховику заяву на отримання виплати протягом одного місяця з дня настання страхового випадку.

При вимозі виплати страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний разом з вищезазначеною заявою надати страховику наступні документи:

- документ, що підтверджує факт укладення договору страхування;

- довідку встановлено зразку з компетентних органів, що підтверджують факт настання страхового випадку, а саме довідки уповноважених органів встановленого зразку, що посвідчують факт, причини та обставини настання страхового випадку, при пошкодженні, знищенні або втраті застрахованого майна внаслідок протиправних дій третіх осіб –довідка органів внутрішніх справ;

- перелік пошкодженого, знищеного або викраденого майна з зазначенням його вартості і страхових сум;

- необхідні бухгалтерські документи (виписки з інвентарних книг, рахунки, накладні на придбане майно, виписки з книг складського обліку і т.д);

- документи, що підтверджують проведені та необхідні витрати на ремонт (відновлення) пошкодженого майна;

- інші документи або відомості на запит страховика, що необхідні для з’ясування обставин страхового випадку і які страхувальник може надати.

Позивач направив відповідачу заяву вих. №33 від 09.01.2009 року про виплату страхового відшкодування в розмірі 10975,80 грн. разом з документами, передбаченими п. 6.3 договору, які були прийняті відповідачем, що підтверджується відміткою вх. №14 від 15.01.2009 року.

Таким чином, відповідачем були отримані від позивача всі необхідні документи 15.01.2009 року.

Відповідно до п.7.1 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року страховик виплачу страхове відшкодування тільки після отримання від страхувальника всіх належним чином оформлених документів, які підтверджують причини настання страхового випадку та розмір збитків.

У випадку, коли страхувальником подані всі необхідні документи згідно з п.6.3 договору, і за якими страховик приймає рішення про відмову у виплатів страхового відшкодування, то страховик зобов’язаний повідомити про них страхувальника в письмовій формі не пізніше 10 діб, не враховуючи вихідних та святкових днів.

Згідно з п.7.2 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року виплата страхового відшкодування проводиться не пізніше 30 днів після отримання страховиком від страхувальника всіх належним чином оформлених документів. Виплата страхового відшкодування здійснюється вигодонабувачу та/або страхувальнику.

Пунктом 1.2 додаткової угоди № 154-026-08-275-50 від 29.02.2008 року передбачено, що страхувальник призначає вигодонабувачем

-          по страхуванню орендованого приміщення та обладнання ТОВ «АЛЛО»

-          по страхуванню ТМЦ ЗАТ "Альфа-Банк"

Листом вих. 223/1 від 01.07.2010 року наявним в матеріалах справи ПАТ «Альфа-Банк»повідомило позивача про те, що оскільки 11.02.2009 року було достроково розірвано договір про відкриття кредитної лінії №201-МВ/07 від 26.06.2007 року, укладений між ПАТ «Альфа-Банк»та ТОВ «АЛЛО», у зв’язку з чим припинив дію договір застави товарів в обороті №390/07 від 26.06.2007 року, укладений між банком та ТОВ «АЛЛО», тому банк не заперечує проти виплати ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»страхового відшкодування товариству, відповідно до додаткової угоди №154-026-08-275-50 від 29.02.2008 року до договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року за страховим випадком, який настав 17.12.2008 року за адресою: м. Миколаїв, вул. В.Морська, 67.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, останнім не було виплачено страхового відшкодування, а також не було надано письмової відмови у виплаті страхового відшкодування.

У результаті настання страхового випадку позивачу була нанесена матеріальна шкода в розмірі 10 975,80 грн., що складається з: - вартості викраденого майна в розмірі 10 975,80 грн. (два мобільних телефони), що підтверджується бухгалтерською довідкою №32 від 09.01.2009 року, відомістю інвентаризації від 17.12.2008 року;

Додатковою угодою №729/1-026-07-275-50 до договору страхування №284-026-07-275-50 від 26 червня 2007 року викладено п.4.2 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року у відповідності до якого безумовна франшиза встановлюється за кожною додатковою угодою до договору за кожним страховим випадком і складає:

- торгове приміщення без оздоблення –1000,00 грн.;

- оздоблення приміщення –500,00 грн.;

- товаро-матеріальні цінності (мобільні телефони, аксесуари, передплачені послуги зв'язку операторів, цифрова техніка, коробки та упаковки до мобільних телефонів, цифрової техніки, аксесуарів) –500,00 грн.;

- торгівельне обладнання –500,00 грн.

Таким чином, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті за вирахуванням франшизи становить: 10 475,80 грн. (10 975,80 грн. –500,00 грн. (франшиза)).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 475,80 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач повинен був виплати свою частку страхового відшкодування, відповідно до п. 7.2 договору, не пізніше 30 днів після одержання від позивача всіх належним чином оформлених документів. Враховуючи те, що відповідач, як було встановлено судом, отримав документи 15.01.2009 року, тому він повинен був здійснити своє зобов’язання за договором у строк до 14.02.2009 року включно.

Вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних за період з 15.02.2009 року по 05.05.2010 року у розмірі 383,16 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Розрахунок індексу інфляції:

Розрахунок загального індексу інфляції за період з 15.02.2009 року по 05.05.2010 року:

101,5% (лютий 2009 року) * 101,4% (березень 2009 року) * 100,9% (квітень 2009 року) * 100,5% (травень 2009 року) * 101,1% (червень 2009 року) * 99,9% (липень 2009 року) * 99,8* (серпень 2009 року) * 100,8% (вересень 2009 року) * 100,9% (жовтень 2009 року) * 101,1% (листопад 2009 року) 100,9% (грудень 2009 року) * 101,8% (січень 2010 року) * 101,9% (лютий 2010 року) * 100,9 (березень 2010 року) = 114,23%

10475,80 грн. *114,23% = 11966,51 грн.

11966,51 грн. –10475,80 грн. = 1490,71 грн.

Таким чином, вимога позивача підлягає частковому задоволенню в розмірі 1490,71 грн.

В частині стягнення індексу інфляції в розмірі 604,45 грн. відмовити.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 6,05 грн., на відповідача –123,49 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 11,02 грн., на відповідача –224,98 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 23498273) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, буд. 6; п/р 26006011033917 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 30012848) основний борг в розмірі 10 475 (десять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 80 коп., три проценти річних у розмірі 383 (триста вісімдесят три) грн. 16 коп., індекс інфляції в розмірі 1490 (одна тисяча чотириста дев’яносто) грн. 71 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 123 (сто двадцять три) грн. 49 коп., та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення індексу інфляції в розмірі 604,45 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення: 30.07.2010 року.