Рішення № 10760402, 10.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/20910.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРМ Дніпро - плаза» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехніка»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Відкрите акціонерне товариство «Черкаський будинок торгівлі»

Про           стягнення 16689560,75 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Безродний А.Ю. –по дов. № 1/юр від 28.07.2010

Від відповідача Загородня Д.М. –по дов. № б/н від 21.07.2010

Від третьої особи не з‘явився

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.08.2010 було оголошено перерву до 10.08.2010.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРМ Дніпро - плаза»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехніка»9777393,83 грн. штрафу за затримку укладення основного договору, 5215795,18 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 1696371,74 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно попереднього договору щодо укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.03.2008.

Позивачем через відділ діловодства суду 04.08.2010 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 9777393,83 грн. штрафу, 5717108,82 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 2253062,21 грн., разом 17747564,86 грн.

Відповідач у поданому в засіданні суду 05.08.2010 письмовому відзиві на позовну заяву не заперечує що ним не було вчасно виконано свої зобов‘язання за попереднім договором, проте зазначає, що не з його вини відбулось невиконання зобов‘язань, а з вини забудовника нерухомого майна - АТ ХК «Київміськбуд». Відповідач проти задоволення заявлених позивачем індексу інфляції та 3% річних заперечує, оскільки ст. 625 ЦК України визначає відповідальність за порушення грошового зобов‘язання, яке відсутнє. Враховуючи викладене просить в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 05.08.2010 третьою особою подані письмові пояснення відповідно до яких третя особа підтримує вимоги позивача в повному обсязі та вважає їх цілком обґрунтованими та законними.

Третя особа після оголошеної в судовому засіданні 05.08.2010 перерви в судове засідання 10.08.2010 не з‘явилась. Третя особа належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника третьої особи - Пилипенко В.М.

Відповідачем в судовому засіданні 10.08.2010 подано письмові пояснення в яких зазначає про відсутність вини відповідача у порушенні зобов‘язань за попереднім договором щодо надання копії державного акту про введення нерухомого майна в експлуатацію не пізніше 25.12.2008 та щодо укладення основного договору не пізніше 02.03.2009, оскільки через дії іншої особи (АТ ХК «Київміськбуд») Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехніка»не могло виконати свої обов‘язки, хоча всіма способами сприяло їх виконанню, що звільняє відповідача від відповідальності, передбаченої попереднім договором у вигляді сплати штрафу в розмірі 9777393,83 грн.

В судовому засіданні 10.08.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертехніка»(продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Черкаський будинок торгівлі»(покупець) було укладено попередній договір щодо укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна (далі –попередній договір).

Відповідно до п. 1.1. попереднього договору TOB «Інтертехніка»та Акціонерне товариство Холдингова компанія «Київміськбуд»(далі - Інвестор-Генпідрядник) 11.07.2005 уклали договір на будівництво торгово-розважального та житлового комплексу (надалі - «Комплекс») за адресою: вул. Срібнокільска, 3 (10 Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва (далі - договір підряду), за умовами якого Інвестор-Генпідрядник зобов‘язався побудувати та передати продавцю Комплекс в липні 2008 року (термін будівництва є остаточним та змінюватися не буде). Договір підряду підтверджує, що відповідач є замовником будівництва Комплексу.

Згідно п. 1.2. попереднього договору на підставі вищезазначеного договору підряду, продавець отримає від Інвестора-Генпідрядника побудовані останнім нежилі приміщення торгово-розважального комплексу, в склад яких входять нежилі приміщення для розміщення супермаркету (далі - нерухоме майно) із наступними характеристиками:

- Нерухоме майно буде розташовано у торгово-розважальному та житловому комплексі за адресою: вул. Срібнокільска, 3 (10 Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі міста Києва.

- нерухоме майно складається із цокольного поверху, першого та другого поверхів та технічного поверху.

- загальна площа нерухомого майна становить 3502,51 кв. м., що включає в себе:

- цокольний поверх 568,1 кв. м.

- перший поверх 1503,21 кв. м.

- другий поверх 1274,9 кв. м.

- технічний поверх 156,3 кв. м.

Згідно з п 1.3. попереднього договору продавець після завершення будівництва Комплексу, приймання Комплексу в експлуатацію та оформлення в установленому порядку права власності на нерухоме майно, має намір його продати. ...

Спір виник в зв’язку з тим, що відповідачем в порушення умов п. 2.1. попереднього договору не було своєчасно укладено основний договір тому відповідач має сплатити відповідно до п. 2 додатку № 3 до попереднього договору штраф у розмірі 16,5% від загальної ціни договору, що складає 9777393, 83 грн. Крім цього позивачем нараховані інфляційні збитки в розмірі 5717108,82 та 3% річних в сумі –2253062,21 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.5. попереднього договору в підтвердження своїх намірів щодо укладання основного договору продавець зобов'язався надати покупцю належним чином завірену копію державного акту про введення нерухомого майна в експлуатацію не пізніше 25.12.2008.

Пункт 1 статті 182 Господарського кодексу України визначає, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Відповідно до п. 2.1. попереднього договору сторони домовились укласти основний договір на умовах визначених сторонами в цьому попередньому договорі не пізніше 02.03.2009.

01.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертехніка»(продавець), Відкритим акціонерним товариством «Черкаський будинок торгівлі» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРМ Дніпро - плаза»було укладено угоду (далі - угода), відповідно до якої замінено сторону –покупця в попередньому договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 04.03.2008 за ВАТ «Черкаський будинок торгівлі»та ТОВ «ТРМ Дніпро - плаза», в зв‘язку з передачею Відкритим акціонерним товариством «Черкаський будинок торгівлі»своїх прав за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 04.03.2008 Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРМ Дніпро - плаза».

Пунктом 2. угоди визначено, що з дати підписання цієї угоди покупцем за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 04.03.2008 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРМ Дніпро - плаза».

Частина 1 п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України встановлює, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Враховуючи зазначені норми з укладенням угоди позивач є новим кредитором, а відповідач боржником у зобов‘язанні, яке виникло з попереднього договору і полягає в обов‘язку передати акт введення нерухомого майна в експлуатацію і обов‘язку укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем зобов‘язання по укладенню основного договору в обумовлений попереднім договором строк відповідач не виконав.

Посилання відповідача на те, що укладення основного договору не відбулось не з його вини не приймається судом до уваги, оскільки на думку суду відповідач вжив не всіх можливих заходів щодо належного виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Пунктом 3.3. попереднього договору передбачено, що у випадку невиконання продавцем п. 1.5. та п. 2.1. договору продавець сплачує штрафні санкції розрахунок яких наведено в додатку № 3 до його договору.

Так, відповідно до п. 2. додатку № 3 в разі затримки укладання основного договору з вини продавця більш ніж на 30 календарних днів, продавець зобов‘язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 16,5% від загальної ціни попереднього договору.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов’язання щодо укладення основного договору.

Відповідно до п. 2.2.1. попереднього договору загальна ціна нерухомого майна на момент підписання попереднього договору складає 59256932,30 грн.

Отже розмір штрафу становить: 59256932,30 грн. х 16,5% = 9777393,83 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 9777393,83 грн. штрафу.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні збитки в розмірі 5717108,82 грн. та 3% річних в сумі 2253062,21 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за відсутності пропозиції (аферти) по закінченню строку для укладення основного договору купівлі-продажу зобов‘язання позивача укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна припинились, а у відповідача виникло грошове зобов‘язання повернути позивачу сплачений аванс в розмірі 53331239,79 грн., який не повернуто, в зв‘язку з чим позивачем нараховані інфляційні збитки та 3% річних.

Матеріалами справи підтверджується, що продавець (ВАТ «Черкаський будинок торгівлі») повністю виконав прийняті на себе зобов‘язання за попереднім договором і перерахував відповідачу аванс в сумі 53331239,07 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ ДТ-01226, ДТ-01227 від 27.03.2008 та № ДТ-01435 від 09.04.2008, та складає 90% ціни попереднього договору (п. 4.1.4. попереднього договору).

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції має бути здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Як свідчать матеріали справи позивач з вимогою про повернення сплаченого на виконання попереднього договору авансу в розмірі 53331239,07 грн. до відповідача не звертався, а отже у відповідача перед позивачем відсутнє зобов‘язання щодо повернення авансу.

Оскільки, відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України індекс інфляції та 3% річних мають бути нараховані за час прострочення виконання грошового зготов»язання, яке відсутнє, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 5717108,82 грн. та 3% річних в сумі 2253062,21 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРМ Дніпро - плаза»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехніка»(м. Київ, вул. Іллінська, 16, код ЄДРПОУ 23734704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРМ Дніпро - плаза»(Черкаська область, м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 34, код ЄДРПОУ 35318195) 9777393 (дев‘ять мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч триста дев‘яносто три) грн. 83 коп. штрафу, 25500 (двадцять п‘ять тисяч п‘ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

СуддяВ.В. Сівакова Рішення підписано 12.08.2010.