Рішення № 10760267, 02.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/21802.07.10 За позовомМалого приватного підприємства «РІФ»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»

простягнення 23159,88 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:          

від позивача: Халімовський В.Л. –дов. № б/н від 21.01.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Мале приватне підприємство «РІФ»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»про стягнення 15774,43 грн. –основного боргу, 2932,48 грн. –пені та 4452,97 грн. –інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № 179 від 20 листопада 2007.

Ухвалою від 18.05.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.06.2010 року.

В судове засідання 14.06.2010 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 14.06.2010 року розгляд справи було відкладено на 02.07.2010 року.

В судовому засіданні 02.07.2010 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 02.07.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.07.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2007 року між Малим приватним підприємством «РІФ», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки № 179 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари (далі - товар) згідно з умовами даного Договору. Покупець надає замовлення (додаток № 1 «Бланк замовлення») постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено асортимент товарів, що поставляються за цим Договором та їх ціни, і яка складає невід’ємну частину цього Договору (Додаток № 2 «Специфікація»).

Відповідно до пункту 2.1 Договору поставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника в торгові точки покупця, на умовах DDP відповідності з Інкотермс в редакції 2000 року, протягом 1 - 3 робочих днів з моменту подання покупцем замовлення в порядку передбаченому п.1.2 цього Договору. Адреса поставки вказується покупцем в замовленні на партію товару.

Згідно з пунктом 3.1 Договору постачальник зобов’язаний постачати товар за цінами, зазначеними у «Специфікації», що є Додатком № 2 до даного Договору.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату товару через 14 (чотирнадцять) календарних днів після реалізації товару покупцем. Оплата проводиться на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 4.3 Договору днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, списана з поточного рахунку покупця.

Згідно з пунктом 4.4 Договору для зручності розрахунків сторони кожного двадцятого числа місяця проводять звірку взаєморозрахунків. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Позивач на виконання умов договору за період з жовтня 2008 року по грудень 2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 16530,65 грн., що підтверджується видатковими накладними № 5676 від 19 грудня 2008 року на суму 4847,35 грн., № 5604 від 16 грудня 2008 року на суму 1047,78 грн., № 549 від 12 грудня 2008 року на суму 452,65 грн., № 5495 від 09 грудня 2008 року на суму 527,94 грн., № 5444 від 05 грудня 2008 року на суму 541,33 грн., № 5394 від 03.12.2008 року на суму 1026,54 грн., № 5376 від 01 грудня 2008 року на суму 442,08 грн., № 5336 від 28 листопада 2008 року на суму 803,82 грн., № 5298 від 25 листопада 2008 року на суму 401,82 грн., № 5240 від 21.11.2008 року на суму 500,57 грн., № 5183 від 18 листопада 2008 року на суму 555,73 грн., № 5173 від 18 листопада 2008 року на суму 948,97 грн., № 5131 від 14.11.2008 року на суму 946,00 грн., № 5055 від 11 листопада 2008 року на суму 914,92 грн., № 5024 від 07 листопада 2008 року на суму 762,05 грн., № 4952 від 04 листопада 2008 року на суму 574,69 грн., № 4910 від 31 жовтня 2008 року на суму 458,09 грн., № 4867 від 28 жовтня 2008 року на суму 778,32 грн., проте відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 15774,43 грн. на доказ чого надано акт звірки взаєморозрахунків від 31.07.2009 року.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 15774,43 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 15774,43 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.5 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати за товар передбачених пунктом 4.1 цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такої прострочки.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 7.5 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2932,48 грн.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 4.1 та 7.5 Договору, дати поставок та обмеживши нарахування пені шестимісячним строком з дня коли зобов’язання мало бути виконано у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1639,03 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 4452,97 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням пункту 4.1 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання (15774,43 грн.) та здійснених поставок, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 1167,31 грн., перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(місцезнаходження: 02218, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Миколи Кибальчича, буд 2 –А, код ЄДРПОУ 35207265) на користь Малого приватного підприємства «РІФ»(місцезнаходження: 07313, Київська обл., Вишгородський р –н, с. Катюжанка, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 32023411) 15 774 (п'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 43 коп. - основного боргу, 1639 (одну тисячу шістсот тридцять дев’ять) грн. 03 коп. –пені, 1167 (одну тисячу сто шістдесят сім)грн. 31 коп. – інфляційних втрат, 185 (сто вісімдесят п’ять) грн. 81 коп. - державного мита та 189 (сто вісімдесят дев’ять) грн. 34 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

12.08.2010 року