Ухвала суду № 10760270, 04.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.08.10№ 05-5- 8 / 9419 Суддя , розглянувши позовну заяву Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентео Україна"

про повернення авансового платежу 175 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжного доручення №16350-СЗ від 21.06.2010р., доданого позивачем як доказ сплати державного мита, в ньому вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.

Крім цього, згідно з п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 50 (дата надходження) зазначаються число, місяць та рік отримання банком платника розрахункового документа: цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом і рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

На поданих платіжних дорученнях №16350-СЗ від 21.06.2010р., №20199-СЗ від 23.07.2010р. відсутні дата, підпис відповідального виконавця та відбиток печатки банку, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Згідно з п. 3-1 ч.1 ст. 57 господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Листом Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві від 23.06.2010 р. вих. № 1021-4/4 повідомлено, що оплата витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справ у справах, які розглядаються Господарським судом міста Києва, повинна здійснюватись з 23.06.2010 р. на рахунок 31218264700001, одержувач –ГУ ДКУ у м. Києві, банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Києві, МФО –820019, код ЄДРПОУ 24262621, код платежу –22050003.

В платіжному дорученні №20199-СЗ від 23.07.2010р. не вірно вказаний одержувач.

Згідно п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 6 ст. 63 ГПК України), оскільки додані до позовної заяви ксерокопії фіскальних чеків №№ 5295, 5294 від 14.07.2010р. не можуть вважатись належними доказами відправлення копії позовної заяви саме на адресу відповідача. Фінансові документи, яким є і фіскальні чеки, на підтвердження виконання вимог ст. 54 ГПК України мають подаватися в оригіналі.

З огляду на викладене, позовна заява №7/АП від 14.07.2010р. з доданими до неї документами підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4, 6, 10 ст. 63 ГПК України.

Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.

Керуючись п. 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя В.С. Катрич